Концептуальні засади шкільної історичної освіти Рибак І. М., завідувач відділу суспільних дисциплін обліппо



Дата конвертації24.12.2016
Розмір444 b.


Концептуальні засади шкільної історичної освіти

  • Рибак І.М., завідувач відділу суспільних дисциплін облІППО


  • Переосмислення концептуальних засад шкільної історичної освіти постає як одна з найважливіших складових докорінної модернізації не лише школи, а й суспільства загалом.



Метою шкільної історичної освіти є:

  • розвиток інтелекту дитини, її допитливості, уяви та критичного мислення,

  • створення засобами історії умов для визначення власної ідентичності, розвитку і саморозвитку молодої людини як вільної особистості, здатної самореалізуватися в сучасному багатоманітному світі та брати участь у житті демократичного суспільства,

  • виховання відповідального громадянина і патріота України.



Завдання історичної освіти:

  • сприяти розумінню того, яким чином минуле допомогло формувати ідентичності, сучасну культуру, цінності та ставлення;

  • визначати, вибирати та використовувати увесь спектр історичних джерел, включаючи текстові, візуальні та усні джерела, оточуюче історичне середовище (у тому числі музеї, архіви, історичні пам’ятки);

  • навчити обґрунтовано та структуровано пояснювати минуле в різній формі з використанням відповідного понятійного апарату;

  • досліджувати аспекти родинної, локальної, регіональної та загальнонаціональної історії та як вони пов’язані з більш широким історичним контекстом;

  • використовувати інформаційно –комп’ютерні технології для пошуку та дослідження історичних подій, явищ , та визначати тенденції суспільного розвитку.



Дидактичні засади шкільної історичної освіти

  • комплекс психолого-педагогічних підходів середньої загальної освіти:

  • особистісно - орієнтований,

  • компетентнісний,

  • діяльнісний, тощо.



Принципи відбору змісту шкільної історичної освіти:

  • науковість, достовірністьі − ознайомлення учнів із достовірними реальними фактами та їх інтерпретаціями з метою формування цілісного наукового світогляду;

  • системність, цілісність, − розкриття історичного процесу в цілісності, взаємозв’язку та протиріччях розвитку природної та суспільної його складових, внутрішнього світу людини й зовнішніх впливів та викликів оточуючого середовища;

  • гуманізм та історична антропологія вивчення історії суспільства через духовно-практичну діяльність людини, показ цінностей, пріоритетів та традицій людських спільнот в історичному часі та просторі;

  • полі- та інтеркультурність представлення культурної, етнічної та релігійної багатоманітності у минулому та сучасності через діалог культур та їх взаємовплив;

  • плюралізм показ різних підходів до пізнання й пояснення історичного процесу

  • інтегративніть - організація вивчення історії у широкому контексті суміжних шкільних соціально-гуманітарних дисциплін (українська та зарубіжна література, суспільствознавство, економіка, географія, правознавство);

  • світськість, що передбачає вивчення питань історії релігій та їх ролі в житті відповідних історичних спільнот; викладання окремих аспектів релігієзнавчого характеру за умов недопущення пропаганди конкретних релігійних учень.



Складові змісту шкільної історичної освіти :

  • система наукових історичних знань (головні історичні факти, явища, процеси, історичні зв’язки – локальні, хронологічні, причинно-наслідкові, мотиваційні; основні історичні поняття, провідні тенденції історичного розвитку);

  • комплекс умінь, навичок та способів діяльності з отримання, аналізу, інтерпретації та подання історичної інформації;

  • досвід творчої діяльності із застосування історичної інформації;

  • комплекс ціннісних ставлень до історичних подій, постатей, явищ, процесів і теорій, які їх пояснюють.



Наскрізні змістовні лінії шкільної історичної освіти:

  • людина і простір (вплив людини певної епохи географічного довкілля, демографічних та емпіричних процесів тощо);

  • людина в суспільстві (соціальні групи, суспільне і громадське життя, економічне становище, політичні позиції тощо);

  • людина і влада (владні структури, їхні типи і повноваження, політичні процеси);

  • людина і світ уявлень та ідеї відповідного часу;

  • людина в культурі – освітній, мистецькій та повсякденній.



Пріоритети в змісті історичної освіти:

  • історія країн і народів, у різні часи, тісно пов’язаних з історією України;

  • «олюднення» (антропологізація) історичного минулого, зосередження уваги на різноманітних проявах буття людини й буття українського народу, реалізація його економічних, політичних, соціальних та культурних досягнень, ознайомлення з різноплановістю позицій населення України у державах, до складу яких входила сучасна територія України;

  • показ поліетнічності та багатокультурності через показ історії людських спільнот, що населяли та населяють територію України, та їх взаємодію;

  • виважений й неупереджений розгляд контроверсійних та важких тем в історії України, Європи та світу;

  • збалансований виклад політичної, соціально-економічної історії та історії культури, наукових відкриттів, ідей та мистецтва;

  • вивчення історії демократичних ідей, етапів становлення та розвитку інституту прав людини й громадянського суспільства.



Завдання системи післядипломної освіти:

  • оновлення системи післядипломної освіти вчителів історії відповідно до концептуальних засад сучасної шкільної історичної освіти, інноваційних систем, технологій та методів навчання історичних дисциплін;

  • вивчення та використання в практиці кращого вітчизняного та зарубіжного досвіду навчання історії,

  • встановлення контактів з міжнародними організаціями вчителів та освітніми центрами, реалізація спільних заходів і проектів з проблем розвитку історичної освіти.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка