«Контроль якості знань, умінь і навичок учнів, як структурна одиниця системи навчання» Педагогічний всеобуч

«Контроль якості знань, умінь і навичок учнів, як структурна одиниця системи навчання»

• Педагогічний всеобуч

Контроль знань

• спосіб перевірки навчання і діяльності учнів педагогом. Взаємоконтроль і самоконтроль учнів – це самостійна діяльність учнів, яка полягає в тому, що наявний у них рівень знань, умінь і навичок з певного предмета порівнюється з еталонним рівнем, вимогами навчальних програм, він сприяє їх активізації на уроках.

Функції контролю

• обліково-контрольна (інформаційна) – педагог фіксує результати навчання, судить про успішність кожного учня, його недоліки і досягнення у навчанні;

• контрольно - коригуюча – педагог вносить корективи у методику навчання, перерозподіл годин в межах теми;

• навчальна – педагог акцентує увагу учнів на головних питаннях, поглиблює знання учнів, закріплює їх;

• мотиваційна (виховна) – стимулює учнів до подальшої навчальної роботи, поглиблення своїх знань, розвиває уміння самоконтролю та самооцінки;

• атестаційна – характеризує рівень навченості учня з предмета, є компонентом атестації роботи педагога.

Класифікація методів контролю

• За метою: поточний, проміжний, вихідний (контроль теоретичних знань, контроль практичних знань і навиків).

• За організацією: аудиторний, поза аудиторний (практичне водіння на транспортних засобах, пробні кваліфікаційні роботи в умовах виробництва тощо), фронтальний, індивідуальний.

• За характером: усний, письмовий, практичний, програмований, тестовий.

Структура поточного контролю

• Усний: опитування колоквіум.

• Письмовий: контрольна, самостійна роботи, реферат, диктант, задачі, вправи.

• Практичний: лабораторна робота, розрахунково-практична робота, робота під час виробничого навчання.

• Тематичне оцінювання

Тестовий контроль

Тест

• Тест – система прийомів для виявлення та оцінювання знань, умінь та навичок. Характеризується відносною простотою процедури, безпосередньою фіксацією результатів, короткочасністю, наявністю встановлених норм.

• Тестові оцінки мають відносний характер. Використовуються з 1864 року (запровадив американський психолог Дж. Кеттел).

• Тестування комп’ютерне – використання комп’ютерної техніки для виявлення й оцінки знань учнів з метою контролю, що здійснюється через діалог у системі «учень - комп’ютер».

• Для тематичної перевірки знань учнів:

• - у процесі експрес-контролю 15-20 тестових завдань;

• - при підсумковій перевірці знань та умінь з того чи іншого навчального курсу 60-120 тестових завдань.

Класифікація тестів:

• За процедурою створення:

• стандартні;
• не стандартні.

• За засобами пред’явлення:

• бланкові;
• практичні;
• комп’ютерні.

• За спрямованістю:

• тести інтелекту;
• тести навчальних досягнень.

• За характером дій:

• вербальні;
• невербальні.

Види тестів:

• Закриті тести (з вибором відповіді)

• з фіксованою відповіддю;

• з альтернативною відповіддю;

• тести на відповідність;

• тести на встановлення вірної послідовності;

• вибірковий або варіативний тест;

• розподільний тест.

Переваги і недоліки тестування

• - Переваги:

• фронтальне опитування, економія часу, швидка перевірка, оперативна корекція знань, диференціація знань, можливість самоперевірки, зниження рівня психологічної тривожності під час контролю знань.

Контрольні роботи – письмові, графічні й практичні роботи, за допомогою яких здійснюється перевірка знань, умінь і навичок учнів.

• Письмові контрольні роботи застосовуються під час вивчення різних загальноосвітніх і спеціальних предметів;

• Графічні – під час вивчення всіх (крім фізкультури) предметів;

Опитування

• – складова частина перевірки знань, що здійснюється у формі постановки запитань, які формуються так, щоб стимулювати розумову діяльність тих, хто навчається, залучити їх до аналізу і узагальнення.

• Опитування має на меті контроль знань, закріплення вивченого матеріалу.

Диктант

• – вид письмової навчальної роботи. Використовується для тренування і перевірки навичок в тій чи іншій галузі.

• Диктанти тренувальні і контрольні.

• Деякі форми диктантів використовують не тільки під час вивчення української мови, але і інших предметів: математики, фізики, хімії, спец технології, матеріалознавства тощо.

Технічні диктанти

• Фразеологічний диктант – диктант, який використовують для перевірки знань якихось визначень. Допускається диктувати початок фрази, учні записують тільки її кінець.

• Графічний диктант – диктант, який використовують для контролю розуміння векторних діаграм, графічних зображень процесів і елементів схем.

• Цифрові і буквені – диктанти, які використовують для контролю знань умовних позначень, одиниць вимірювання, величин параметрів, обладнання, процесів, простих розрахунків.

Картки-завдання для програмованого контролю

• Типи карток-завдань:

• вибіркова відповідь із 2-х «так», «ні»

• вибіркова відповідь із 2-х відповідей по суті

• вибіркова відповідь із 3-4 відповідей

• вибіркова відповідь із кількох питань і кількох відповідей

• кількісна задача

• самостійне конструювання відповіді.