Кроки пошуку єдиного алгоритму розрахунку прибутку для цілей складання фінансової звітності і оподаткування:
Кроки пошуку єдиного алгоритму розрахунку прибутку для цілей складання фінансової звітності і оподаткування:
введення податкового обліку валових доходів та валових витрат, поелементний облік валових доходів та валових витрат було обумовлено вимогою економічної ситуації в країні, що склалась наприкінці 20 століття;
єдність думки фахівців з обліку та оподаткування про необхідність покладення правил бухгалтерського обліку в основу визначення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, оскільки такий підхід є кращим світовим досвідом.
паралельно до бухгалтерського обліку створювався податковий облік валових доходів та валових витрат, що здійснювався за окремими встановленими правилами;
паралельно до бухгалтерського обліку створювався податковий облік валових доходів та валових витрат, що здійснювався за окремими встановленими правилами;
розрив між двома паралельними системами обліку створював непрозорий механізм визначення об’єкту оподаткування з податку на прибуток.
Дані податкового обліку системно не пов’язані із бухгалтерським обліком і не є результатом його ведення.
Дані податкового обліку системно не пов’язані із бухгалтерським обліком і не є результатом його ведення.
Одержання підсумкових даних для складання податкової декларації з податку на прибуток здійснюється за рахунок накопичення і групування даних за окремими ознаками в розрізі доходів та витрат відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Висновок: розбіжності між бухгалтерським та податковим прибутками внаслідок формування їх за допомогою відокремлених систем обліку існують, і такі розбіжності є податковими різницями.
Податкові різниці випливають з різної оцінки доходів та витрат, які використовуються при визначенні обох видів фінансових результатів. Така розбіжність – процес об’єктивний і простежується у багатьох країнах світу. Його причина – існування обмежень при визначенні доходів і витрат для врахування з метою оподаткування і для визначення бухгалтерського фінансового результату. Ці критерії є звичайними обмеженнями, які встановлює будь-яка держава, маючи на меті збільшення надходжень до бюджету.
Податкові різниці випливають з різної оцінки доходів та витрат, які використовуються при визначенні обох видів фінансових результатів. Така розбіжність – процес об’єктивний і простежується у багатьох країнах світу. Його причина – існування обмежень при визначенні доходів і витрат для врахування з метою оподаткування і для визначення бухгалтерського фінансового результату. Ці критерії є звичайними обмеженнями, які встановлює будь-яка держава, маючи на меті збільшення надходжень до бюджету.
Коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, які виникають по доходам або витратам, може відображатись в податковій декларації або у додатку до фінансової звітності.
Коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці, які виникають по доходам або витратам, може відображатись в податковій декларації або у додатку до фінансової звітності.
Забезпечення зв'язку фінансового результату з сумами коригувань по доходам та витратам, що визначатимуться переліком.
Відсутність необхідності підтвердження аудитом фінансового прибутку, оскільки розраховуючи правильність формування податкової різниці перевіряється правильність формування фінансового результату як основи для визначення об’єкта оподаткування з податку на прибуток.
З 2010 року прийнято Податковий кодекс України яким запроваджено визначення податку на прибуток за принципом «нарахування та відповідності доходів та витрат».
З 2010 року прийнято Податковий кодекс України яким запроваджено визначення податку на прибуток за принципом «нарахування та відповідності доходів та витрат».
Кодексом регламентований порядок визнання та склад доходів та витрат аналогічний вимогам Положень (стандартів) бухгалтерського обліку «Дохід» та «Витрати».
Наближення розрахунку податку на прибуток до бухгалтерського обліку не є достатньо досконалим з точки зору спрощення облікових процедур та складання податкової декларації, оскільки потребуватиме окремого визначення складу доходів та витрат за бухгалтерським обліком та Податковим кодексом України з урахуванням визначених в ньому обмежень, які за своєю суттю і є податковими різницями
Для подальшого наближення Податкового кодексу України до положень бухгалтерського обліку запропоновано здійснювати розрахунок об’єкта оподаткування на підставі прибутку, визначеного у фінансовій звітності підприємства, який коригується на податкові різниці по доходах і витратах та різниці, що виникають за окремими операціями. Такий підхід забезпечить тісний зв'язок конкретних показників, за якими виникає податкова різниця, і коригуваннями фінансового результату платника податку, що значно спростить адміністрування та забезпечить прозорість у формуванні об’єкту оподаткування та показників звітності.
Концепція змін
Змінено порядок визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток із збереженням положень фіскального характеру
