Лекція №20. Участь медичної сестри у рентгенологічних методах дослідженнях. Бронхографія



Дата конвертації26.12.2016
Розмір445 b.
ТипЛекція


Лекція №20. Участь медичної сестри у рентгенологічних методах дослідженнях.


Бронхографія

  • Це рентгенологічне дослідження бронхів і трахеї за допомогою контрастних речовин.

  • Підготовка хворого:

  • перевіряють чутливість хворого до препаратів йоду (протягом 2-3 днів дають пити по 1 ст. л. ложці 3 % йодиду калію ).

  • проводять дренаж бронхів, дають відхаркувальні та бронхолітичні засоби.

  • При наявності гнійного мокротиння у бронхах за 3-4 дні до дослілдення проводять санацію бронхів.

  • Перед процедурою підшкірно вводять атропіну сульфат, за необхідності — десенсибілізувальні засоби.

  • Бронхографію проводять під наркозом або місцевою анестезією.

  • Після процедури хворому протягом 2 год не дають їсти.

  • Катетери для введення контрастної речовини стерилізують кип'ятінням.



Підготовка до дослідження шлунка І тонкої кишки

  • За 2-3 дні до дослідження з раціону виключають продукти, що викликають метеоризм (чорний хліб, молоко, капуста, картопля).

  • Напередодні дослідження хворий вечеряє о 18-й годині, після чого його попереджають, що він не повинен їсти, пити, вживати ліки (за необхідності застосовують парентеральне введення).

  • О 19-20-й годині хворий приймає ЗО г рицинової олії, а через 2-3 год йому ставлять очисну клізму.

  • Вранці за 2-3 год до дослідження проводять повторну очисну клізму і натще направляють хворого в рентгенологічний кабінет.

  • Перед дослідженням хворий не повинен вживати рідини, палити.

  • Якщо в шлунку натще виявляють велику кількість рідини, її можна відсмоктати зондом.

  • При великому скупченні газів за ЗО хв до дослідження повторно ставлять очисну клізму.

  • У рентгенкабінеті хворий випиває 250 г барієвої суміші.



Підготовка до дослідження жовчного міхура і жовчних проток

  • Протягом 2 днів перед холецистографією хворі вживають тільки легку їжу, що не містить клітковини і не викликає метеоризму.

  • Кишки очищають за допомогою клізм.

  • Напередодні дослідження хворий востаннє приймає їжу о 16-17-й годині. В обід хворий їсть тільки першу страву без хліба. На вечерю, о 17 год, йому дають 50—100 г білого хліба, 25 г масла та 2 яєчні жовтки. Масло можна замінити на 100 г сметани.

  • Ввечері ставлять очисну клізму.



Контрастні речовини (1,5-3 г холевіду) вводять за 12-14 год до рентгенографії. Їх призначають за спеціальною схемою: протягом 1 год ( з 19 до 20 год) хворий випиває йодовмісні таблетовані препарати, запива­ючи їх солодким чаєм: при використанні білітрасту — по і—1,5 г через кожних 20 хв, всього 3—3,5 г; при використанні холевіду — по 1 таблетці через кожних 10 хв, всього 6—8 г. Після прийому йодовмісних препаратів хворий лягає на правий бік, щоб вони краще всмоктувалися.

  • Контрастні речовини (1,5-3 г холевіду) вводять за 12-14 год до рентгенографії. Їх призначають за спеціальною схемою: протягом 1 год ( з 19 до 20 год) хворий випиває йодовмісні таблетовані препарати, запива­ючи їх солодким чаєм: при використанні білітрасту — по і—1,5 г через кожних 20 хв, всього 3—3,5 г; при використанні холевіду — по 1 таблетці через кожних 10 хв, всього 6—8 г. Після прийому йодовмісних препаратів хворий лягає на правий бік, щоб вони краще всмоктувалися.

  • Вранці попереджають хворого, що до рентгенологічного дослідження він не повинен приймати їжу і ліки. За 2-3 год до дослідження ставлять очисну клізму.

  • Через 12—14 год після прийому йодовмісних препаратів (це приблизно о 9—10 год ранку), хворий іде в рентгенкабінет і приносить з собою 2 сирих яйця. В рентгенкабінеті хворому роблять перший знімок, на якому контрастується жовчний міхур, наявні конкременти. Потім хворий випиває 2 яєчних жовтка і через 40 хв йому роблять другий знімок, за яким вивчають скоротливу функцію жовчного міхура.



При проведенні внутрішньовенної холецистографії напередодні визначають чутливість хворого до контрастної речовини — внутрішньовенно вводять 1-2 мл 20 % розчину білігносту або біліграфіну. При появі висипки на шкірі, свербіння, підвищення температури тіла від внутрішньовенного введення відмовляються.

  • При проведенні внутрішньовенної холецистографії напередодні визначають чутливість хворого до контрастної речовини — внутрішньовенно вводять 1-2 мл 20 % розчину білігносту або біліграфіну. При появі висипки на шкірі, свербіння, підвищення температури тіла від внутрішньовенного введення відмовляються.

  • Підготовку кишок проводять за описаною вище схемою.

  • При відсутності реакції наступного дня в рентгенкабінеті хворому, який лежить, внутрішньовенно повільно (протягом 3—5 хв) вво­дять 30—40 мл 20 % розчину білігносту, підігрітого на водяній бані до температури 37 °С.

  • Через 10-15 хв після введення білігносту на рентгенограмі можуть бути виявлені контрастовані жовчні протоки, а через 40-45 хв починає заповнюватися жовчний міхур.



Підготовка до дослідження товстої кишки

  • Товсту кишку обстежують, наповнюючи її барієм через клізму або оглядаючи кишки на другу добу після приймання контрастної речовини для дослідження шлунка.

  • Хворого попереджують, що на дослідження потрібно прийти до випорожнення кишок.

  • Уранці дають сніданок для рефлекторного просування барію і через 2 год проводять рентгенологічне дослідження.

  • Для виявлення змін у сліпій кишці хворому призначають прийом барію (200 г на 1 склянку води) о 3-й годині ночі з наступним рентгенологічним дослідженням через 7-8 год.



Підготовка хворого до іригоскопії

  • За 2—3 доби до дослідження з раціону хворого вилучають страви, які стимулюють газоутворення, і призначають рідку, легкозасвоювану їжу.

  • При метеоризмі на ніч на 2 год вставляють у пряму кишку газовідвідну трубку.

  • Напередодні о 15 год (після обіду) хворому дають ЗО—50 г рицинової олії (проносне), а ввечері роблять дві очисні клізми (о 18 та о 20 год).

  • У день обстеження — знову роблять дві очисні клізми. Для кожної клізми використовують 2 л води.

  • Після останньої клізми хворому дають легкий сніданок, а через 45 хв у рентгенівському кабінеті в пряму кишку за допомогою клізми вводять барієву суміш (1 л води, 200 г сульфату барію, 10 г таніну) і проводять дослідження.



Підготовка до дослідження сечовидільної системи

  • Для визначення положення нирок, їх розмірів, наявності каменів чи пухлин проводять оглядовий знімок нирок.

  • Підготовка: протягом 2-3 днів виключають з раціону газоутворюючі продукти, не призначають сольових проносних і лікарських засобів, що містять йод.

  • Напередодні дослідження о 22-й годині ставлять очисну клізму.

  • В день дослідження до процедури не можна приймати їжу і рідину.

  • Вранці за 3 год до процедури знову ставлять очисну клізму. За 30 хв до дослідження хворого направляють у рентгенкабінет для контролю на наявність газу. Якщо газ виявляють, повторно роблять очисну клізму і через 45 хв проводять оглядову рентгенографію.

  • Перед процедурою хворий звільняє сечовий міхур.

  • Якщо в рентгенівському кабінеті виявляють велику кількість газу в кишках, то ще раз ставлять очисну клізму і через 45 хв після неї роблять знімок.



При контрастному рентгенологічному обстеженні сечовивідних шляхів (екскреторна урографія) за до­помогою йодовмісних препаратів (60 і 76 % розчин верографіну) за 1 день до дослідження внутрішньовенно вводять 1—2 мл препарату з тест-ампули і спостерігать протягом доби за реакцією хворого. При наявності алергічної реакції (свербіння шкіри, кропивниця, тахікардія, слабкість тощо) дослідження не проводять.

  • При контрастному рентгенологічному обстеженні сечовивідних шляхів (екскреторна урографія) за до­помогою йодовмісних препаратів (60 і 76 % розчин верографіну) за 1 день до дослідження внутрішньовенно вводять 1—2 мл препарату з тест-ампули і спостерігать протягом доби за реакцією хворого. При наявності алергічної реакції (свербіння шкіри, кропивниця, тахікардія, слабкість тощо) дослідження не проводять.

  • При відсутності протипоказань у рентгенкабінеті хворому внутрішньовенно вводять від 20 до 60 мл верографіну зі швидкістю 0,3 мл/с. Роблять серію знімків.

  • При деяких дослідженнях верографін вводять у сечовивідні шляхи через катетер (ретроградна урографія). У цьому випадку підготовку кишок не проводять.





Каталог: data -> kafedra -> meds -> ukr -> ННІ%20медсестринства -> медичні%20сестри -> 1%20курс -> Основи%20медсестринства%20(%20І-ІІ%20семестр)
Основи%20медсестринства%20(%20І-ІІ%20семестр) -> Лекція № Тема лекції: Історія медсестринства та перспективи розвитку. Поняття про медсестринські теорії та процес Проф. Пасєчко Н. В
Основи%20медсестринства%20(%20І-ІІ%20семестр) -> Лекція №11. Задоволення потреби пацієнтав отриманні знань про раціональне харчування, рухову активність і загартовування
Основи%20медсестринства%20(%20І-ІІ%20семестр) -> Лекція №25. ІІІ, ІV та V етапи медсестринського процесу
Основи%20медсестринства%20(%20І-ІІ%20семестр) -> Лекція №17. Спостереження та догляд за пацієнтами з порушеням функції сечовиділення. Скарги


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка