Любов, доброта, увага дорослих, ігри та спілкування з однолітками, яскраві переживання, засвоєння знань – мають забезпечуватись у спільній з дорослим та однолітками діяльності – спілкуванні, грі, праці



Дата конвертації01.01.2017
Розмір445 b.





Любов, доброта, увага дорослих, ігри та спілкування з однолітками, яскраві переживання, засвоєння знань – мають забезпечуватись у спільній з дорослим та однолітками діяльності – спілкуванні, грі, праці.

  • Любов, доброта, увага дорослих, ігри та спілкування з однолітками, яскраві переживання, засвоєння знань – мають забезпечуватись у спільній з дорослим та однолітками діяльності – спілкуванні, грі, праці.



ЯКІСНА ОСВІТА має не навчити людину раз і назавжди, а формувати здатність навчатися впродовж життя (у швидко й радикально змінних умовах життя)

  • ЯКІСНА ОСВІТА має не навчити людину раз і назавжди, а формувати здатність навчатися впродовж життя (у швидко й радикально змінних умовах життя)

  • ЯКІСНА ОСВІТА має ефективно прищеплювати прогресивні й перспективні цінності та життєві пріоритети, сучасний світогляд, активну громадську позицію, почуття національної єдності, патріотизм

  • ЯКІСНА ОСВІТАлюдиноцентрична освіта, яка враховує індивідуальні характеристики, розкриває та розвиває задатки й обдаровання, формує професійно компетентну особистість

  • ЯКІСНА ОСВІТА якомога раніше має формувати самостійність і самодостатність людини, здатність діяти автономно і відповідально, набувати компетентності, ефективно і творчо застосовувати набуті знання і вміння

  • ЯКІСНА ОСВІТА має виховувати інноваційну особистість, здатну сприймати і творити зміни, усвідомлювати потребу в інноваціях і продукувати їх

  • ЯКІСНА ОСВІТА має бути прогностичною – навчати з випередженням; формувати вміння передбачати і проектувати своє майбутнє

  • ЯКІСНА ОСВІТА – це відкрита освіта, здатна до самовдосконалення – безперервної модернізації та інновацій, потенційно спроможна давати адекватні відповіді на цивілізаційні виклики









Пріоритетні напрями розвитку дошкільної освіти:

  • Пріоритетні напрями розвитку дошкільної освіти:

  • відновлення роботи закритих у попередні роки дитячих дошкільних закладів, розширення їх мережі до повного задоволення потреб населення;

  • стовідсоткове охоплення обов’язковою дошкільною освітою усіх дітей п’ятирічного віку через урізноманітнення форм її здобуття;

  • створення оптимальних організаційно-педагогічних, санітарно-гігієнічних, навчально-методичних і матеріально-технічних умов для функціонування дошкільних навчальних закладів;

  • розширення мережі навчально-виховних комплексів типу «дитсад-школа», відкриття груп та дошкільних закладів недержавної форми власності, формування дошкільних груп для надання освітніх послуг за скороченим режимом занять;

  • оновлення змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти (державний стандарт) та програм розвитку дитини «Я у світі», «Впевнений старт».



1. СТРУКТУРА ОСВІТИ

  • 1. СТРУКТУРА ОСВІТИ

  • МЕТА: привести структуру освіти у відповідність до потреб сучасної економіки та інтеграції України в європейський економічний та культурний простір

  • 1.1. Забезпечити доступ до послуг з піклування та освіти для усіх дітей віком від народження до шести років з активним залученням сімей.

  • 1.2. Передбачити різні форми надання послуг з піклування та освіти для дітей віком від народження до шести років – як в умовах закладу освіти (center-based), так і в умовах домашнього виховання (home-based) та розробити необхідне нормативно-правове забезпечення.

  • 1.3. В умовах надання послуг з піклування та освіти забезпечити максимальне співвідношення дітей до дорослих:

  • Для дітей віком від народження до трьох років – 1-5 дітей на одного вихователя;

  • Для дітей віком 3-5 років – 15-20 дітей на одного вихователя, з максимальним числом 25 дітей на одну групу.

  • 1.4. Забезпечити обов’язковість дошкільної освіти для дітей 5-річного віку (один рік перед початком навчання у початковій школі).

  • 2. ЗМІСТ ОСВІТИ

  • МЕТА: забезпечити відповідність змісту освіти потребам і викликам сучасного суспільства, створити умови для постійного оновлення змісту освіти, перетворити освіту на рушій економіки знань

  • 2.1.1 Забезпечити поєднання функцій піклування та освіти у дошкіллі, зокрема належне урівноважування некогнітивної та когнітивної складових куррикулуму.

  • 2.1.2. Забезпечити національні загальні рекомендації з питань піклування та освіти для дітей віком від народження до трьох років.

  • 2.1.3. Забезпечити освітні цілі (розвитку та навчання) дітей у сферах соціального, емоційного, когнітивного та фізичного розвитку, розвитку мови та мовлення, розвитку творчих здібностей, розуміння навколишнього світу, навчання здоровому способу життя (health education).

  • 2.2.1.1 Забезпечити варіативність освітніх програм/підходів до піклування та освіти дітей, вибір яких залишити за освітнім закладом і батьками. Рекомендувати підходи, які б передбачали баланс між діяльністю, ініційованою дорослими і діяльністю, ініційованою дітьми.

  • 2.2.1.2 Забезпечити ПРИНЦИП ВІЛЬНОЇ ГРИ як основний принцип в освіті дітей 3-5 років.

  • 3. ДОСТУП ДО ЯКІСНОЇ ОСВІТИ

  • МЕТА: забезпечити рівний доступ до якісної освіти усім громадянам України, перетворити освіту на соціальний ліфт

  • 3.1.1. Запровадити механізми заохочення сімей з низьким соціально-економічним становищем до участі їхніх дітей у дошкільній освіті та пристосування системи до потреб сімей.

  • 3.1.2. Забезпечити організацію домашніх візитів (home visits) з метою виявлення потреб сімей у наданні необхідної підтримки у розвитку та навчанні своїх дітей.

  • 3.1.3. Забезпечити інклюзивне освітнє середовище для дітей з особливими освітніми потребами. Забезпечити систему раннього втручання для дітей з порушеннями розвитку з подальшим наданням інтегрованих послуг в умовах інклюзивної освіти.

  • 3.1.4. Забезпечити регулярне оцінювання розвитку та навчальних досягнень дітей з метою оцінки ефективності викладання та навчання, визначення потреб і потенційних труднощів у розвитку дітей. Оцінювання розвитку та досягнень дітей молодшого віку здійснювати через спостереження.

  • 3.1.10 Передбачити з 2017 року відкриття дошкільних навчальних закладів сімейного типу (у тому числі у житлових приміщеннях) та корпоративних (відомчих).



Проект “Дошкілля”

  • Проект “Дошкілля”

  • Проект “Сходинки до школи”

  • Проект «Впевнений старт першокласника»

  • Метою Проекту “Сходинки до школи” є забезпечення умов для інноваційного розвитку якісної дошкільної освіти регіону

  • Задачі Проекту:

  • Упровадження оновленої системи неперервної освіти педагогів дошкілля.

  • Створення сучасного навчально-методичного забезпечення якісної дошкільної освіти області.

  • Підтримка та розвиток творчих ініціатив працівників дошкільної освіти області.

  • Пошук нових моделей роботи з батьками й громадськістю.









Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку в цьому навчальному році педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів мають спрямовувати свою діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості, починаючи з перших років життя дитини і завершуючи її вступом до школи.

  • Для підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку в цьому навчальному році педагогічні колективи дошкільних навчальних закладів мають спрямовувати свою діяльність на формування різнобічно розвиненої, духовно багатої, оптимістично та патріотично налаштованої особистості, починаючи з перших років життя дитини і завершуючи її вступом до школи.

  • При цьому слід приділяти увагу таким пріоритетним напрямам освітньої роботи:



створення у ДНЗ предметно-розвивального простору, який має відповідати принципам безпечності, дитячої активності, динамічності та універсальності, раціональності й збалансованості у наповненні різних його складових, комфортності;

  • створення у ДНЗ предметно-розвивального простору, який має відповідати принципам безпечності, дитячої активності, динамічності та універсальності, раціональності й збалансованості у наповненні різних його складових, комфортності;

  • сприяти сенсорно-пізнавальному розвитку маленьких вихованців, формуванню в них практичних навичок життя та самообслуговування, спілкування, а також оптимізації дитячої рухової активності;

  • основною формою організації навчально-пізнавальної діяльності дітей раннього віку є ігри-заняття: індивідуальні, індивідуально-підгрупові (2-3 дитини) та підгрупові (8-10 дітей);

  • тривалість ігор-занять з дітьми віком до 1,5 року не повинна перевищувати 8–10 хвилин, від 1,5 до 2 років — 10 хвилин, від 2 до 3 років — 15 хвилин.

  • дотримання індивідуального та диференційованого підходів;

  • не менш важливою для розкриття внутрішнього потенціалу кожної дитини є вільна самостійна діяльність, під час якої малюк отримує можливість повправлятися у діях з предметами та перевірити власні сили;

  • забезпечення успішної адаптації дітей раннього віку до нових умов життя в ДНЗ: «домашні» іграшки або предмети побуту, індивідуальний розпорядок дня (лише на кілька годин), підтримання позитивного емоційного стану, прагнення до самостійності, радість успіхам дитини.



виховання любові та поваги до найрідніших людей (мами, тата, бабусь, дідусів, братів, сестер), усвідомлення тісного взаємозв’язку між поколіннями, формування у дошкільників дієвих емпатійних проявів щодо близьких;

  • виховання любові та поваги до найрідніших людей (мами, тата, бабусь, дідусів, братів, сестер), усвідомлення тісного взаємозв’язку між поколіннями, формування у дошкільників дієвих емпатійних проявів щодо близьких;

  • ознайомлення дітей дошкільного віку з природою рідного краю та характерними для певної місцевості кліматичними умовами; акцентуючи увагу на красі, розмаїтті, багатстві та особливостях природного довкілля нашої країни, виховуючи любов до нього;

  • формування уявлень про назви рідного міста або села, найближчих вулиць, площ, столиці нашої Батьківщини, про її визначні місця;

  • ознайомлення з державною символікою України (прапор, герб, гімн);

  • інформування про людей, які прославили нашу країну (художників, композиторів, письменників, винахідників, учених, мандрівників, філософів, лікарів, спортсменів) та характерні риси українського народу взагалі (миролюбність, доброзичливість, гостинність, працелюбність, творчість, мудрість тощо);

  • прилучення дітей до народознавства — вивчення культури, звичаїв рідного народу, побуту українців, народних ремесел, символів, народних традицій та обрядів. Привернення уваги до цінностей предків, навчання толерантності;

  • виховання любові до Батьківщини, гордості за свою країну має поєднуватися із формуванням доброзичливого, толерантного ставлення до культури інших народів, до кожної людини окремо, незалежно від кольору шкіри та віросповідання. Необхідно сприяти формуванню в дітей етики міжнаціонального спілкування, яка передбачає симпатію, доброзичливість, повагу до людей різних національностей, що живуть в Україні, інтерес до їхнього буття, культури, традицій і звичаїв;

  • проведення спільних з батьками заходів (проектна діяльність, свята, розваги, виставки, конкурси).



формування у вихованців перед вступом до школи елементарної обізнаності з працею дорослих, інтересу і поваги до різних професій;

  • формування у вихованців перед вступом до школи елементарної обізнаності з працею дорослих, інтересу і поваги до різних професій;

  • ціннісного ставлення до результатів людської праці, бажання долучатися до посильної предметно-практичної діяльності й прагнення виявляти творче ставлення до неї;

  • базових умінь, навичок у різних видах праці та якостей особистості (відповідальність, самостійність, працелюбність, креативність).

  • види праці:

  • самообслуговування,

  • господарсько-побутова праця,

  • праця в природі,

  • ручна (художня) праця.

  • форми організації праці:

  • Доручення - різноманітні за складністю (прості, складні), способами організації вихованців (колективні, підгрупові, індивідуальні), тривалістю виконання (довготривалі, короткотривалі), періодичністю (систематичні, епізодичні), змістом (пов’язані з іграми, організацією занять і побутових процесів, виконанням прохань дорослих або інших дітей);

  • Чергування - в їдальні, на заняттях, у куточку природи;

  • Колективна праця з прибирання групового приміщення, куточка живої природи, книжкового, ігрового, фізкультурного осередків, ігрового майданчика - 1–2 рази на тиждень в старшому дошкільному віці;

  • Спільна з дорослими праця



на етапі дошкільної освіти – формування в дітей готовності до шкільного життя;

  • на етапі дошкільної освіти – формування в дітей готовності до шкільного життя;

  • на етапі початкового шкільного навчання – в урахуванні того рівня сформованості життєвих компетенцій, з яким дитина прийшла до школи, і опорі на нього.

  • Забезпечення формування у кожної дитини перед вступом до школи мінімального освітнього ядра та створення передумов для її безболісної адаптації до нового соціального середовища.

  • Не варто вдаватися до надмірної інтенсифікації інтелектуального розвитку (навчання читанню, письму, лічбі), до чого останнім часом схиляються окремі педагоги і батьки, мотивуючи це необхідністю якісної підготовки дитини до школи.

  • В роботі зі старшими дошкільниками важливо посилити ціннісні аспекти виховного значення та забезпечити наступність в роботі дошкільного навчального закладу і початкової школи з реалізації завдань духовного, патріотичного, трудового виховання.

  • З цією метою необхідно налагодити тісне співробітництво між педагогами дошкільних навчальних закладів і вчителями початкових класів за трьома напрямами:

  • - інформаційно-просвітницьким (ознайомлення із завданнями здійснення наступності в роботі з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку, спрямованій на формування духовно розвиненої, патріотично налаштованої та працелюбної особистості);

  • - методичним (ознайомлення зі змістом, формами та методами освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах і початковій школі);

  • - практичним (організація виховних заходів за участю старших дошкільників та молодших школярів).









термін “ПРОЕКТ”

  • термін “ПРОЕКТ”

  • (від латинської projectus - кидання вперед) означає задум, план організації, влаштування, застосування будь–чого, прообраз певного об'єкта; сукупність документів і розрахунків, необхідних для його створення

  • Теоретичне обґрунтування проектної технології

  • пропонують відомі науковці В.Звєрєва, А.Моісеєв, М.Поташник, В.Лазарєв

    • МЕТОД ПРОЕКТІВсукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв'язати ту чи іншу проблему внаслідок самостійних дій (дітей) з обов'язковою кінцевою презентацією результатів (Е.Полат)


РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА ПРОЕКТУ

  • РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА ПРОЕКТУ

  • - Назва, тема проекту

  • - Автори проекту

  • - Учасники проекту

  • - Характеристика проекту (вид проекту за змістом, кількістю учасників, тривалістю - термін реалізації проекту)

  • ресурси (людські, матеріально–технічні, інформаційні)

  • АНОТАЦІЯ

  • ОПИС ПРОЕКТУ

  • - Характеристика/актуальність проблеми

  • - Мета

  • - Завдання проекту

  • - Очікувані результати

  • ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

  • І. Підготовчий/інформаційний етап

  • ІІ. Діагностико-концептуальний етап

  • ІІІ. Формувальний етап

  • ІV. Контрольно-узагальнювальний етап

  • 5. ДОДАТКИ (плани-конспекти заходів проекту, фотосесія, відеозаписи абощо)







Визначте відмінності проектної діяльності від освітньої роботи в ДНЗ за тематично-інтегрованим плануванням

  • Визначте відмінності проектної діяльності від освітньої роботи в ДНЗ за тематично-інтегрованим плануванням

  • Чому, на Ваш погляд, у назві технології Т.О.Піроженко підкреслюються:

    • її психолого-педагогічний характер?
    • проектування взаємодії (дорослого з дитиною)?
    • «Радість розвитку»?


КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОЕКТІВ

  • КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОЕКТІВ







Лист МОН України № 1/9-455 від 03.07.09.

  • Лист МОН України № 1/9-455 від 03.07.09.

  • ПЛАНУВАННЯ роботи в дошкільних навчальних закладах







В основі – принцип різнорівневості (залежно від досвіду, якості вмінь вихователя) у підходах до оформлення педагогічної документації. Мета – розв'язати руки досвідченим педагогам для творчості й реального впровадження особистісно орієнтованої освіти.

  • В основі – принцип різнорівневості (залежно від досвіду, якості вмінь вихователя) у підходах до оформлення педагогічної документації. Мета – розв'язати руки досвідченим педагогам для творчості й реального впровадження особистісно орієнтованої освіти.

  • Методичний – бо допомагає вихователям спланувати та реалізувати інтегрований зміст дошкільної освіти в розвивальному середовищі ДНЗ в ефективних формах, методах, засобах навчання й виховання дітей.

  • Конструктор – тому, що з окремих елементів, своєрідних змістових підказок, заготовлених раніше, педагог САМ складає, конструює загальну картину проживання дня, згідно зі своїм особистим баченням, розумінням кожної навчальної теми, з урахуванням особистих переваг, можливостей дітей реальної групи, наявних ресурсів.



1.Стратегічна платформа планування освітньої роботи в межах тематичного блокуінтелектуальні (концептуальні) карти. Це тематично-смислова схема радіальної організації (щодо центрального ключового поняття), що відображує різні рівні зв'язків між елементами світу і містить кілька рівнів інформації: найближчий – змістовий (елементи знання), потім – дидактико-методичний (способи навчання і розвитку).

  • 1.Стратегічна платформа планування освітньої роботи в межах тематичного блоку – інтелектуальні (концептуальні) карти. Це тематично-смислова схема радіальної організації (щодо центрального ключового поняття), що відображує різні рівні зв'язків між елементами світу і містить кілька рівнів інформації: найближчий – змістовий (елементи знання), потім – дидактико-методичний (способи навчання і розвитку).

  • 2.Організована за принципом тематичної єдності картотека дидактичних, художніх, розвивальних засобів, які слугували б вихователеві опорою протягом дня:

  • різноманітні тексти - загадки, скоромовки,

  • віршики, прислів'я тощо; ігри, вправи,

  • завдання (не технологічна карта гри!),

  • завдання для індивідуальної роботи,

  • самостійної діяльності дітей, комплекси

  • гімнастики, схеми, картинки, інша дидактична

  • наочність тощо.

  • Матеріал має бути систематизований

  • не тільки за темами, а й за

  • засобами, щоб зручно було ним користуватися,

  • швидко знаходити:

  • коротенький фартушок з кишеньками;

  • набірна стрічка з прозорого поліетилену з

  • кишеньками, яку розташовують поблизу

  • робочого столу;

  • на столі спеціальна невисока коробка, щоб зручно

  • було виймати картки.









Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка