Марина Павленко – митець рідного краю народилася 30 березня 1973 року на Львівщині в родині вчителів

Марина Павленко – митець рідного краю

• народилася 30 березня 1973 року на Львівщині в родині вчителів.

• ЇЇ дитинство та навчання пройшло на рідній для батьків Черкащині.

• І до сьогодні продовжує творити на благо рідного краю.

Віхи життя

• 1991 – 1996 роки – здобула вищу педагогічну освіту в Уманському державному педагогічному інституті імені Павла Тичини

• 1995 – 2000 роки – вчитель початкових класів Уманської міської гімназії

• з 1997 року – член Національної Спілки письменників України

• з 2000 року – викладач кафедри української літератури й українознавства Уманського державного університету імені Павла Тичини, кандидат педагогічних наук, доцент, автор багатьох наукових публікацій, методичних рекомендацій та монографій.

Переможець літературних конкурсів

• “Гранослов” (Київ, 1996, 2002)

• “Привітання життя” (Львів, 1996)

• Конкурсу Української бібліотеки у Філадельфії (США, 1998)

• Конкурсу на кращу поему, присвячену річниці незалежності України (США, 2000)

• “Смолоскип” (Київ, 2000 – 2002)

• “Коронація слова” (Київ, 2004)

• Світової федерації українських жіночих організацій (Канада, 2005)

• Всеукраїнського конкурсу сучасної новели імені Валеріана Підмогильного (2006)

• Конкурсу для літератури дітей та юнацтва “Портал” (2006)

• Міжнародного конкурсу ім. Богдана-Нестора Лепкого (Львів – Париж – Цвікау, 2007)

• Лауреат літературної премії “Благовіст”, українсько-німецької премії імені Олеся Гончара й літературної премії імені Михайла Чабанівського

Основні твори письменниці

• книжки поезії: “Бузкові зошити” (1997), “Чар-папороть” (2002), “Душа осики” (2006)

• книжки “дорослих” оповідань “Як дожити до ста” (2004)

• романи для підлітків “Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських” (2005)

• книги-казки “Півтора бажання (Казки старої Ялосоветиної скрині)” (2007)

• повісті-казки “Домовичок із палітрою” (2007), “Домовичок повертається”, “Миколчині історії”.

Презентація книги “Миколчині історії”

• Невже й таке трапляється в житті? Ви й не уявляєте, як тісно переплелися життя хлопчика Миколки та пса Найди. Це історія, сповнена пригод – порятунок від смерті, життя на Пустирищі, «реальні» шкільні історії, перше кохання, поневіряння і… лапа друга, хоча й волохата.

• Найда – це Миколчин пес.

• Найда Миколку охороняє

• Якщо хлопчик надумає іти до школи, Найда проводить його до самих дверей.

• Школа – чужак. Школа вважає Миколку поганим учнем і ледарем

• Якщо ж Миколка до школи не йде, вони вдвох пересиджують уроки в халабуді. Точніше, пересиджує Миколка – Найда сторожує біля входу.

• Про халабуду не знає ніхто в цілім світі, бо вона ген-ген на пустирищі. В ній Миколка ночує, коли вітчим погрожує вбити його. Вітчим обзиває Миколку байстрям, нахлібником,а Найду – шолудивим псом.

Перебувши уроки Миколка зі своїм другом вибираються на вулицю. Там вони воюють із місцевою паруботою

З перших вуст…

• О.Л.: Пані Марино, коли Ви почали писати? Чи пам'ятаєте свій перший твір і що надихнуло на нього?

• М.П.: Писати почала, відколи себе пам’ятаю. Мабуть, разом із малюванням, яке теж дуже любила. Пригадую розмальовані мною аркушики, де збоку біля малюнків — рядки ієрогліфів-каракулів, котрі ‛розшифровують“ зображене.

• О.Л.: Ви, окрім того що пишете книги, ще й ілюстуєте їх? Ви десь навчалися малювати? У Вас хтось малював у родині?

• М.П.: На жаль, я не є художником-професіоналом, але малюю — наполегливо й палко — з дитинства.

• О.Л.: Як би Ви визначили жанри за якими працюєте?

• М.П.: На перший погляд може видатись, що в мене дуже багато «жанрового розмаїття». Атож, починала з поезії Потрохи перейшла до прози: маю і новелки, й повістини, й «щоденниковий» жанр, і спроби роману.

Використані джерела:

• 1. Криничка. Антологія творів письменників Черкащини для дітей та юнацтва: У двох томах./ Автор-упорядник В. Коваленко/ Черкаси. – 2009. – т.2. – 390 с.

• 2. Сучасний літературний процес на Черкащині. –

• Черкаси. – 2005

• 3. http//www.grani-t.com.ua