Медіакомпетентність особистості та її рівні



Дата конвертації15.06.2016
Розмір445 b.


МЕДІАКОМПЕТЕНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ РІВНІ

  • Дегтярьова Г.А., доцент кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін КВНЗ “Харківська академія неперервної освіти”, канд. пед. наук


Медіакомпетенція

  • описує загальне вміння, яке принципово пов'язане з усіма видами медіа, тому вона повинна бути визначена над основними вміннями, такими як орієнтуватися і діяти в медіасвіті;

  • повинна визначатися специфічно для віку, що означає, що медіакомпетенція дошкільника виглядає інакше, ніж медіакомпетенція дорослої людини.



Основні виміри, із яких може бути складено визначення медіакомпетенціі:

  • пізнавальний (когнітивний);

  • моральний вимір;

  • соціальний вимір;

  • аффективний вимір;

  • етичний вимір;

  • діяльністний вимір.

  • (Д. Баке, С. Ауфенангер та ін.)



Медіакомпетентність (медіаграмотність, медіакультура) –

  • сукупність мотивів, знань, умінь, здібностей, що сприяють вибору, використанню, критичному аналізу, оцінці, створенню і передачі медіатекстів у різних видах, формах і жанрах; аналізу складних процесів функціонування медіа в соціумі.



Медіакомпетентність характеризується такими критеріями:

  • розуміння видів впливу медіа на людину і суспільство, вміння уникати маніпуляцій;

  • уміння здійснювати правильний вибір медіа; вміння користуватися різними медіатехнологіями, вести пошук необхідної інформації;

  • уміння самому створювати медіапродукти.



Медіакомпетентність особистості –

  • це сукупність умінь (мотиваційних, контактних, інформаційних, перцептивних, інтерпретаційних/ оціночних, практико-операційних/діяльнісних, креативних) вибирати, використовувати, критично аналізувати, оцінювати, передавати і створювати медіатексти в різних видах, формах і жанрах, аналізувати складні процеси функціонування медіа в соціумі. (за О.В. Федоровим).



Розвиток медіакомпетентності заснований на таких компонентах:

  • «Перший компонент – досвід.

  • Другий компонент – активне застосування вмінь у галузі медіа.

  • Третій компонент – дозрівання / готовність до самоосвіти».

  • (В. Поттер)



Класифікація умінь, необхідних для медіакомпетентності особистості

  • «здатність і готовність зробити зусилля, щоб сприймати, розуміти зміст медіатексту і фільтрувати «шум»;

  • розуміння і повага до сили впливу медіатекстів;

  • здатність розрізняти емоційну й аргументовану реакцію при сприйнятті, щоб діяти відповідно;

  • розвиток компетентного припущення про зміст медіатексту;

  • знання умовностей жанрів і здатність визначати їх синтез;

  • здатність міркувати про медіатексти критично, незалежно від того, наскільки впливові їх джерела;

  • знання специфіки мови різних медіа і здатність розуміти їх вплив, незалежно від складності медіатекстів»

  • (С. Дж. Берен)



Структура медіакомпетентності (за В. Вебером):

  • «дві форми діяльнісно-орієнтованого аналізу медіа: відбір та використання того, що можуть запропонувати медіа; розробка свого власного медіапродукту.

  • в аспектах змісту обидві форми включають знання та аналітичні здібності, пов'язані з креативними можливостями, на яких засновані різні види медіа; передумовами для ефективного використання медіа; економічними, соціальними, технічними, політичними умовами, які пов'язані з виробництвом і розповсюдженням медіапродуктів».



Базові поняття медіаосвіти (за Р. Кьюбі, Дж. Поттером)

  • «агентства медіа»,

  • «категорії медіа»,

  • «технології медіа»,

  • «мови медіа»,

  • «репрезентації медіа»,

  • «аудиторії медіа».



Показники медіакомпетентності (за О.В. Федоровим)

  • мотиваційний;

  • контактний;

  • інформаційний;

  • перцептивний;

  • інтерпретаційний (оцінний);

  • практико-операційний (діяльнісний);

  • креативний.



Показники розвитку медіакомпетентності аудиторії:

  • мотиваційний (мотиви контакту з медіатекстами: жанрові, тематичні, емоційні, гносеологічні, гедоністичні, психологічні, моральні, інтелектуальні, естетичні, терапевтичні та інші);



Показники розвитку медіакомпетентності аудиторії:

  • контактний (частота спілкування / контакту з творами медіакультури – медіатекстами)



Показники розвитку медіакомпетентності аудиторії:

  • інформаційний (знання термінології, теорії та історії медіакультури, процесу масової комунікації тощо)



Показники розвитку медіакомпетентності аудиторії:

  • перцептивний (здібності до сприйняття медіатекстів)



Показники розвитку медіакомпетентності аудиторії:

  • інтерпретаційний/оцінний (уміння інтерпретувати, аналізувати медіатексти на основі певного рівня медіасприйняття, критична автономія)



Показники розвитку медіакомпетентності аудиторії:

  • практико-операційний (уміння створювати /поширювати власні медіатексти)



Показники розвитку медіакомпетентності аудиторії:

  • креативний (наявність творчого начала в різних аспектах діяльності – перцептивної, ігрової, художньої, дослідницької та ін., пов'язаної з медіа)



Медіаосвіта

  • об'єктивна, загальна, принципово нова характеристика особистості вчителя, що представляє собою складне соціально-психологічне утворення, що містить в собі спільні елементи, у яких відображений зв'язок особистості з навколишньою дійсністю, та індивідуального, у якому виявляється своєрідність даної особистості, що включає в себе життєвий досвід, специфіку свідомості, почуттів, поведінки. Зв'язок з учнями відображається в системі медіазнань, медіаумінь і ціннісного ставлення до медіаосвіти, що становлять сутність медіаосвіти вчителя.



Головні завдання медіаосвіти у професійній підготовці педагога полягають у сприянні формуванню:

  • медіаімунітету особистості, який робить її здатною протистояти агресивному медіасередовищу, забезпечує психологічне благополуччя при споживанні медіапродукції, що передбачає медіаобізнаність, уміння обирати потрібну інформацію, оминати інформаційне «сміття», захищатися від потенційно шкідливої інформації з урахуванням прямих і прихованих впливів;

  • рефлексії і критичного мислення як психологічних механізмів медіаграмотності, які забезпечують свідоме споживання медіапродукції на основі ефективного орієнтування в медіапросторі та осмислення власних медіапотреб, адекватного та різнобічного оцінювання змісту і форми інформації, її повноцінного і критичного тлумачення з урахуванням особливостей сприймання мови різних медіа;



Головні завдання медіаосвіти у професійній підготовці педагога полягають у сприянні формуванню:

  • здатності до медіатворчості для компетентного і здорового самовираження особистості та реалізації її життєвих завдань, покращення якості міжособистісної комунікації і приязності соціального середовища, мережі стосунків і якості життя в значущих для особистості спільнотах;

  • спеціалізованих аспектів медіакультури: візуальної медіакультури (сприймання кіно, телебачення), музичної медіакультури, розвинених естетичних смаків щодо форм мистецтва, опосередкованих мас-медіа, та сучасних напрямів медіаарту тощо.



Результативність формування медіаосвіти педагогів визначається такими критеріями:

  • медіазнання;

  • медіауміння;

  • ціннісне ставлення до медіаосвіти.



Професійна медіакомпетентність педагога –

  • це сукупність умінь (мотиваційних, інформаційних, методичних, практико-операційних/ діяльнісних, креативних), яка дозволяє здійснювати медіаосвітню діяльність в аудиторії різного віку.

  • (за О.В. Федоровим)



Модель розвитку медіакомпетентності особистості



Цілі моделі:

  • розвиток медіакомпетентності особистості, культури її спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, критичного мислення, умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу та оцінки медіатекстів, навчання різним формам самовираження за допомогою медіатехніки



Завдання – розвиток в аудиторії таких умінь:

  • практико-креативних (самовираження за допомогою медіатехніки, тобто створення медіатекстів різних видів і жанрів);

  • перцептивно-креативних (творче сприйняття медіатекстів різних видів і жанрів з урахуванням їх зв'язків з різними мистецтвами і т.д.);

  • аналітичних (критичний аналіз медіатекстів різних видів і жанрів);

  • історико-теоретичних (самостійне використання отриманих знань з теорії та історії медіа / медіакультури).



Показники розвитку професійних знань і умінь, необхідних педагогам для медіаосвітньої діяльності

  • мотиваційний (мотиви медіаосвітньої діяльності: емоційні, гносеологічні, гедоністичні, моральні, естетичні та ін; прагнення до вдосконалення своїх знань і умінь у галузі медіаосвіти);

  • інформаційний (рівень інформованості, теоретико-педагогічних знань в галузі медіаосвіти);

  • методичний (методичні вміння в галузі медіаосвіти, рівень педагогічного артистизму);

  • діяльнісний (якість медіаосвітньої діяльності у процесі навчальних занять різних типів);

  • креативний (рівень творчого початку в медіаосвітній діяльності).



Класифікація рівнів мотиваційного показника медіакомпетентності особистості

  • Високий рівень: широкий комплекс жанрових, тематичних, емоційних, гносеологічних, гедоністичних, інтелектуальних, психологічних, творчих, етичних, естетичних мотивів для контактів з медіа і медіатекстами, що включають вибір різноманітного жанрового і тематичного спектру медіатекстів при обов'язковому включенні неразвлекательних жанрів



Класифікація рівнів мотиваційного показника медіакомпетентності особистості

  • Високий рівень:

  • - прагнення отримати нову інформацію; - прагнення до рекреації, компенсації розваги (в помірних дозах); - прагнення до ідентифікації, співпереживання; - прагнення до підтвердження власної компетентності в різних сферах життя і медіакультури; - прагнення до пошуку матеріалів для навчальних, наукових, дослідницьких цілей; - прагнення до художніх вражень;



Класифікація рівнів мотиваційного показника медіакомпетентності особистості

  • Високий рівень: - прагнення до філософського / інтелектуального, етичного, естетичного дискурсу / діалогу з творцями медіатексту, до критики їх позиції; - прагнення навчитися створювати медіатексти самому, вивчаючи конкретні приклади творчості професіоналів.



Класифікація рівнів мотиваційного показника медіакомпетентності особистості

  • Середній рівень: - комплекс жанрових, тематичних, емоційних, гносеологічних, гедоністичних, психологічних, етичних, естетичних мотивів для контактів з медіа і медіатекстами, що включають вибір різноманітного жанрового і тематичного спектру медіатекстів за домінуючої орієнтації на розважальні жанри; - прагнення до гострих відчуттів;



Класифікація рівнів мотиваційного показника медіакомпетентності особистості

  • Середній рівень: - прагнення до рекреації, розваги; - прагнення до ідентифікації, співпереживання; - прагнення отримати нову інформацію; - прагнення до вилучення моральних уроків з медіатексту; - прагнення до компенсації; - прагнення до психологічного «лікування»; - прагнення до художніх вражень; - слабка вираженість або відсутність інтелектуальних, креативних мотивів контактів з медіатекстами.



Класифікація рівнів мотиваційного показника медіакомпетентності особистості

  • Низький рівень: - гедоністичних, етичних, психологічних мотивів для контактів з медіа і медіатекстами, що включають вибір тільки розважального жанрового і тематичного спектру медіатекстів; - прагнення до гострих відчуттів; - прагнення до рекреації, розваги; - прагнення до компенсації; - прагнення до психологічного «лікування»; - відсутність естетичних, інтелектуальних, креативних мотивів контактів з медіатекстами.



Класифікація рівнів контактного показника медіакомпетентності особистості

  • високий рівень: щоденні контакти з різними видами медіа та медіатекстів;

  • середній рівень: контакти з різними видами медіа та медіатекстів кілька разів на тиждень;

  • низький рівень: контакти з різними видами медіа та медіатекстів не більше ніж кілька разів на місяць



Класифікація рівнів інформаційного показника медіакомпетентності особистості

  • високий рівень: знання більшості базових термінів, теорій, основних фактів історії розвитку медіакультури, творчості діячів медіакультури, ясне розуміння процесу масової комунікації та медійних впливів у контексті реального світу;

  • середній рівень: знання окремих базових термінів, теорій, деяких фактів історії розвитку медіакультури, масової комунікації, медійних впливів, творчості окремих діячів медіакультури;

  • низький рівень: відсутність знань (або вкрай мізерні, мінімальні знання в цій області) базових термінів, теорій, фактів історії розвитку медіакультури, масової комунікації, медійних впливів, творчості діячів медіакультури



Класифікація рівнів перцептивного показника медіакомпетентності особистості

  • високий рівень: рівень «комплексної ідентифікації» (рівень ототожнення з автором медіатексту) – ототожнення з автором медіатексту при збереженні основних компонентів «первинної» і «вторинної» ідентифікації (крім наївного ототожнення дійсності з вмістом медіатексту)



Класифікація рівнів перцептивного показника медіакомпетентності особистості

  • середній рівень: рівень «вторинної ідентифікації» (рівень ототожнення з персонажем / ведучим медіатексту) – ототожнення з персонажем медіатексту, тобто здатність співпереживати, поставити себе на місце героя / ведучого, розуміти його психологію, мотиви вчинків, сприйняття окремих компонентів медіаобразу (деталь і т.ін.)



Класифікація рівнів перцептивного показника медіакомпетентності особистості

  • низький рівень: рівень «первинної ідентифікації» (рівень наївно-реалістичного сприйняття фабули медіатексту) – емоційний, психологічний зв'язок із середовищем, фабулою (ланцюгом подій) медіатексту: тобто здатність сприймати ланцюг подій у медіатексті (наприклад, окремі епізоди і сцени фабули), наївне ототожнення дійсності із змістом медіатексту, асиміляція середовища (емоційне освоєння реальності, представленої в медіатексті і т.п.)



Класифікація рівнів інтерпретаційного/оцінного показника медіакомпетентності особистості

  • високий рівень: - вміння критично аналізувати процес функціонування медіа в соціумі з урахуванням різноманітних факторів на основі високорозвиненого критичного мислення; - аналіз медіатекстів на основі здатності до медіасприйняття, близьким до «комплексної ідентифікації», здатність до аналізу і синтезу просторово-часової форми медіатексту, розуміння, інтерпретація (трактування), що припускає порівняння, абстрагування, індукцію, дедукцію, синтез, критичну оцінку авторської концепції в контексті структури твору, історичному і культурному контекстах (при цьому виражається аргументована згоду або незгоду з авторською позицією творців медіатексту, критична оцінка моральної, емоційної, естетичної, соціальної значимості медіатексту, вміння співвіднести емоційне сприйняття з понятійним судженням, перенести це судження на інші жанри / види медіакультури, пов'язати медіатекст зі своїм досвідом і досвідом інших людей тощо).



Класифікація рівнів інтерпретаційного/оцінного показника медіакомпетентності особистості

  • середній рівень: - уміння критично аналізувати процес функціонування медіа в соціумі з урахуванням окремих, найбільш помітних факторів на основі середнього розвитку критичного мислення; - уміння дати характеристику вчинкам і психологічним станам персонажів медіатексту на основі фрагментарних знань, здатність пояснити логіку послідовності подій у сюжеті, уміння розповісти про окремі компоненти медіаобразу; - відсутність інтерпретації авторської позиції (чи є примітивним її тлумачення). У цілому критичний аналіз медіатексту, заснований на середніх рівнях «інформаційного», «мотиваційного» і «перцептивного» показників.



Класифікація рівнів інтерпретаційного/оцінного показника медіакомпетентності особистості

  • низький рівень: - відсутність умінь критично аналізувати процес функціонування медіа в соціумі, відсутність здібностей до критичного мислення. - «Безграмотність», тобто незнання мови медіа. - Нестійкість, плутаність суджень, невпевненість, схильність зовнішньому впливу, відсутність (або крайня примітивність) інтерпретації позиції героїв та авторів медіатексту, проникливості, низький рівень толерантності до багатозначних, складним медіатекстів, вміння переказати фабулу твору. У цілому аналіз медіатексту, заснований на низьких рівнях «інформаційного», «мотиваційного» і «перцептивного» показників.



Класифікація рівнів практико-операційного (діяльнісного) показника медіакомпетентності особистості

  • високий рівень: практичні вміння самостійного вибору, створення / розповсюдження медіатекстів (у тому числі – створених особисто або у складі групи людей) різних видів і жанрів, вміння активної самоосвіти в медійній сфері;

  • середній рівень: практичні вміння вибору, створення / розповсюдження медіатекстів (у тому числі – створених особисто або у складі групи людей) різних видів і жанрів з допомогою консультації педагогів / спеціалістів;

  • низький рівень: відсутність (або вкрай слабка вираженість) практичних умінь вибору, створення / розповсюдження медіатекстів, умінь самоосвіти в медійній сфері та / або небажання цим займатися.



Класифікація рівнів креативного показника медіакомпетентності особистості

  • високий рівень: яскраво виражений рівень творчого начала в різних видах діяльності (перцептивної, ігрової, художньої, дослідницької та ін.), пов'язаної з медіа;

  • середній рівень: творчі здібності виявляються лише в окремих видах діяльності, пов'язаної з медіа, при цьому вони не носять яскраво вираженого характеру;

  • низький рівень: творчі здібності виражені слабо, фрагментарно або відсутні взагалі.



Розвиток медіакомпетентності особистості

  • Розвиток медіакомпетентності особистості

  • шлях до розширення кругозору, формування стійкого інтересу до процесу навчання, можливість творчої самореалізації.



Каталог: download -> version -> 1430841599 -> module -> 10511590199 -> name
version -> Математика – цариця всіх наук Ян Снядецький
version -> Підготувала вчитель математики Олександрвської сзш пономаренко Лідія Василівна Предметний тиждень математики
version -> Країна чудова – степи і Карпати, Країна чудова – степи і Карпати
version -> Вимоги до оснащення методичного кабінету щодо роботи з обдарованими дітьми
version -> Види і типи педагогічного аналізу щодо створення умов для роботи з обдарованими дітьми. Види і типи педагогічного аналізу щодо створення умов для роботи з обдарованими дітьми
version -> Завдання Розглянути тему у різних джерелах інформації


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка