Мета: передбачає повне відкриття національного ринку газу для конкуренції, створення справжнього внутрішнього газового ринку в межах єс, що призведе до поліпшення якості послуг, адекватних цін, покращить під'єднання до мережі та безпеку



Дата конвертації08.06.2016
Розмір445 b.
ТипПротокол



З 25 січня 2011 року набрав чинності Закон про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, підписаного 24 вересня 2010 року в м. Скоп'є.

  • З 25 січня 2011 року набрав чинності Закон про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, підписаного 24 вересня 2010 року в м. Скоп'є.

  • Україна отримала статус Договірної Сторони.

  • Протокол містить графік імплементації acquis communautaire в сфері енергетики, екології, відновлюваних джерел енергії, конкурентної політики.





Мета: передбачає повне відкриття національного ринку газу для конкуренції, створення справжнього внутрішнього газового ринку в межах ЄС, що призведе до поліпшення якості послуг, адекватних цін, покращить під'єднання до мережі та безпеку.

  • Мета: передбачає повне відкриття національного ринку газу для конкуренції, створення справжнього внутрішнього газового ринку в межах ЄС, що призведе до поліпшення якості послуг, адекватних цін, покращить під'єднання до мережі та безпеку.

  • Доступ до ринку: право третіх осіб на недискримінаційний доступ до систем передачі та розподілу й до підприємств з вироблення скрапленого природного газу. Споживачі можуть вільно обирати постачальників. При цьому доступ до сховищ регулюється спеціальним законодавством.

  • Управління системою: оператори системи призначаються для систем передачі, розподілу та зберігання зобов'язані перевіряти безпеку, надійність, ефективність і з'єднання обладнання та відповідність з безпекою середовища, а також гарантувати недискримінаційний і прозорий доступ до системи для всіх користувачів.

  • Зобов'язання щодо комунальних послуг та захисту інтересів споживачів: загальні мінімальні стандарти, які забезпечують високий рівень захисту споживачів, особливу увагу в забезпеченні адекватного захисту вразливих категорій споживачів.

  • Органи регулювання: незалежні регулятори призначаються в кожній державі-членові для моніторингу щодо недискримінаційних принципів, рівня прозорості та конкуренції, тарифів і методів їх обчислення, а також створюється Європейська група, яка об'єднує всі національні органи регулювання.

  • N.B. Україна частково привела національне законодавство у відповідність до Директиви 2003/55/EC ще до приєднання до ЄЕС, прийнявши в 2010 році Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу».



Мета: встановлення недискримінаційних принципів доступу до мережі, гармонізованих принципів для розподілу потужності і управління перевантаженнями, правил балансування.

  • Мета: встановлення недискримінаційних принципів доступу до мережі, гармонізованих принципів для розподілу потужності і управління перевантаженнями, правил балансування.

  • Умови доступу третіх осіб: оператори транспортної системи повинні забезпечити послуги на недискримінаційній основі та еквівалентних контрактних умовах, використовуючи або гармонізовані контракти на транспортування, або загальний мережевий код.

  • Механізми розподілу потужностей і правила балансування: оператори системи повинні впроваджувати недискримінаційні і прозорі механізми розподілу потужності, а в договорах на транспортування повинні передбачатися можливості продажу невикористаної потужності операторами на первинному ринку у випадку контрактного перевантаження, а також право споживачів перепродати або здати в суборенду свою невикористану потужність на вторинному ринку. Правила балансування повинні складатися на справедливій, недискримінаційній і прозорій основі та об'єктивних критеріях, а плата за дисбаланс має бути ціновідтворюючою.

  • Критерії та методології встановлення тарифів на доступ до мережі: тарифи та доступ до мережі повинні бути прозорими і недискримінаційними та повинні включати витрати на використання і нарощування мереж.

  • Вимоги щодо прозорості: оператори транспортної системи повинні опублікувати детальну інформацію стосовно пропонованих послуг і технічну інформацію.



Мета: створення загальної концепції, в рамках якої держава-член визначає свою політику у сфері безпеки постачання природного газу.

  • Мета: створення загальної концепції, в рамках якої держава-член визначає свою політику у сфері безпеки постачання природного газу.

  • Безпека постачання газу для певних споживачів: держави-​​члени повинні забезпечити безпеку поставок газу для населення хоча б в таких випадках, як: часткові збої в національних поставках газу, надзвичайно низька температура в піковий період, періоди особливо високого попиту на газ в найбільш холодну погоду. Держави-​​члени також можуть: розширити можливості малих і середніх підприємств, які не можуть переключити своє споживання газу на інші джерела енергії, встановити або вимагати від промисловості встановити приблизні мінімальні норми наявності газу в газосховищах, вживати необхідних заходів щодо співпраці з іншими державами, на території яких зберігається газ, прийняти національні положення для надзвичайних ситуацій. Комісія проводить моніторинг ситуації в державах на основі їхніх звітів.

  • Координаційна газова група: створюється державами-членами для полегшення координації заходів безпеки при поставках газу в разі значних збоїв поставок.

  • Звітність: держава-член приймає і публікує звіт за такими критеріями, як: конкурентний вплив вжитих заходів, рівень можливостей по зберіганню газу, довгострокові контракти на поставку газу, концептуальні засади регулювання для забезпечення адекватних стимулів для нових інвестицій.



Мета: створення єдиного ринку електроенергії, шляхом встановлення загальних правил генерації, передачі і розподілу електроенергії, функціонування ринку, доступу до нього, критеріїв та процедур проведення тендерів.

  • Мета: створення єдиного ринку електроенергії, шляхом встановлення загальних правил генерації, передачі і розподілу електроенергії, функціонування ринку, доступу до нього, критеріїв та процедур проведення тендерів.

  • Зобов'язання по комунальних послугах і захист інтересів споживачів: держави-​​члени повинні: встановити зобов'язання в сфері комунальних послуг щодо безпеки, цін поставки та захисту навколишнього середовища, упевнитися, що всі побутові споживачі і малі підприємства забезпечені електроенергією відповідної якості за розумною ціною, вживати необхідних заходів щодо захисту кінцевих користувачів і вразливих категорій споживачів, забезпечити імплементацію системи доступу третіх осіб, інформувати Комісію про імплементацію Директиви.

  • Проведення тендеру на нові потужності: держави-​​члени забезпечують можливість введення нових потужностей або підвищення ефективності використання електроенергії за допомогою процедури проведення тендеру чи іншої еквівалентної процедури. Деталі тендерної процедури публікуються в Офіційному журналі ЄС хоча б за шість місяців до тендера.

  • Створення операторів систем передачі та розподілу: держави-​​члени призначають або вимагають від підприємств, яким належать системи передачі або розподілу, призначати на період часу, який визначається державами-членами одного або більше операторів системи передачі або розподілу. Оператори систем повинні функціонувати відповідно до завдань, визначених Директивою.

  • Ведення окремого обліку: при веденні внутрішнього бухгалтерського обліку електроенергетичні підприємства повинні вести окремі звіти щодо передачі та розподілу електроенергії.



Мета: стимулювання транскордонних обмінів електроенергією шляхом введення механізму компенсації за транзитну передачу та гармонізованих принципів оплати.

  • Мета: стимулювання транскордонних обмінів електроенергією шляхом введення механізму компенсації за транзитну передачу та гармонізованих принципів оплати.

  • Механізм компенсацій між операторами систем передачі: оператори системи передачі (ОСП) отримують компенсацію за витрати, пов'язані з обслуговуванням транскордонних потоків електроенергії їх мережами. Розрахунок плати за доступ до мережі має бути прозорим.

  • Інформація про сполучні потужності: ОСП створюють механізм координації та обміну інформацією про управління перевантаженнями. Проблеми перевантажень повинні вирішуватися недискримінаційними методами, тобто без вибору між окремими контрактами.

  • Загальні принципи управління перевантаженнями: учасники ринку повинні повідомляти ОСП щодо їх намірів використовувати розподілені потужності завчасно перед операційним періодом. Невикористані потужності виставляються на ринок.

  • Нові сполучні лінії: нові сполучні лінії можуть звільнятися від деяких положень Регламенту при певних умовах.

  • Інструкції: інструкції стосуються методів визначення кількості транскордонних потоків електроенергії та їх розмірів; особливостей застосування механізмів компенсації до потоків, які виходять або закінчуються за межами Європейської Економічної Зони; гармонізованих ефективних базових сповіщень на Європейському рівні.

  • Забезпечення інформації та конфіденційності: держави-члени надають інформацію на запит Комісії, при цьому Комісія зобов'язується не розкривати цю інформацію.

  • Штрафні санкції: держави-члени визначають штрафні санкції за порушення Регламенту.



Мета: встановлюються правила поведінки у випадку перевантажень, в т.ч. у разі відсутності перевантажень, обмеження доступу до сполучних ліній заборонено. У разі виникнення структурного перевантаження ОПС негайно повинні застосовувати визначені заздалегідь правила. Національні органи регулювання регулярно оцінюють методи управління перевантаженнями.

  • Мета: встановлюються правила поведінки у випадку перевантажень, в т.ч. у разі відсутності перевантажень, обмеження доступу до сполучних ліній заборонено. У разі виникнення структурного перевантаження ОПС негайно повинні застосовувати визначені заздалегідь правила. Національні органи регулювання регулярно оцінюють методи управління перевантаженнями.

  • Методи управління перевантаженнями: методи управління перевантаженнями повинні бути ринково обґрунтованими, щоб спростити транскордонну торгівлю. Потужності розподіляються тільки шляхом відкритих (потужності) або закритих (потужності і енергія) аукціонів.

  • Координація: розподіл потужностей координується і здійснюється шляхом звичайних процедур розподілу із залученням ОСП, при цьому в разі можливості істотного впливу торгового обміну між двома країнами на умови електропередачі в третій країні, такі методи управління повинні координуватися спільно всіма ОСП, яких це стосується. За цим стежать національні органи регулювання та ОСП.

  • Розклад ринкових операцій і прозорість: розподіл потужностей передачі повинен проводитися завчасно. Перед цим залучені ОСП спільно публікують інформацію про потужності, які підлягають розподілу, в т.ч. і розклад, коли така буде зменшена або недоступна. ОСП повинен публікувати всю необхідну інформацію про мережу.

  • Використання доходу від перевантажень: процедура розподілу доходу від управління перевантаженнями встановлюється органами регулювання і не повинна спотворювати процес розподілу або перешкоджати зменшенню перевантажень.



Мета: безпека електропостачання з метою належного функціонування внутрішнього ринку електроенергії ЄС, адекватного рівня з'єднання між державами-членами, рівня виробничих потужностей та балансу між споживанням і пропозицією.

  • Мета: безпека електропостачання з метою належного функціонування внутрішнього ринку електроенергії ЄС, адекватного рівня з'єднання між державами-членами, рівня виробничих потужностей та балансу між споживанням і пропозицією.

  • Безпека операційної мережі: ОСП встановлюють мінімальні правила та обов'язки, щоб забезпечити роботу передач і розподільних мереж при передбачуваних обставинах, а також встановлюють якість поставки і рівень безпеки мережі.

  • Балансування споживання і пропозиції: передбачаються спеціальні необхідні заходи для підтримки балансу між енергоспоживанням і виробничими потужностями. Держави-​​члени повинні підтримувати створення ринків оптової торгівлі, вимагати від операторів мережі підтримки належного рівня резерву виробничих потужностей, спрощувати розвиток нових виробничих потужностей, підтримувати енергозбереження та технології управління споживанням.

  • Інвестування в мережі: держави-​​члени повинні інформувати операторів мережі про можливості інвестування.

  • Звіти: держави-​​члени повинні подавати звіти про безпеку енергопостачання. На основі таких звітів Комісія складає загальний звіт і направляє його державам-членам і Європейській групі регуляторів електроенергії та газу.





Мета: встановлення процедури оцінки впливу на навколишнє середовище публічних і приватних проектів.

  • Мета: встановлення процедури оцінки впливу на навколишнє середовище публічних і приватних проектів.

  • Інформація, яку подають забудовники проектів:

    • Опис проекту, включаючи інформацію про місце, форму й розмір проекту;
    • Опис заходів, передбачених для запобігання або зменшення впливу на навколишнє середовище;
    • Дані, необхідні для визначення та оцінки головних наслідків проекту для навколишнього середовища;
    • Позначення головних альтернатив, які розглядалися забудовником проекту і головних причин, які вплинули на його вибір.


Мета: зменшення викидів діоксиду сірки, які виникають при спалюванні окремих рідких видів палива і тим самим зменшення шкідливого впливу таких викидів на людину і навколишнє середовище.

  • Мета: зменшення викидів діоксиду сірки, які виникають при спалюванні окремих рідких видів палива і тим самим зменшення шкідливого впливу таких викидів на людину і навколишнє середовище.

  • Вміст сірки: держави-​​члени повинні вживати необхідних заходів для того, щоб важкі мазути не використовувалися на їх території, якщо вміст у них сірки перевищує 1% від маси.

  • Звіти держав-членів: держава-член має подавати щорічний звіт в Комісію щодо взятих проб і проведеного аналізу з метою засвідчення, що вміст сірки в рідкому паливі задовольняє вимоги Директиви.



Мета: встановлення граничного рівня викидів для спалювальних заводів, які використовують горюче паливо для вироблення електроенергії та/або теплової енергії, номінальна теплова потужність яких дорівнює або перевищує 50 МВт, незалежно від типу використовуваного палива (твердого, рідкого або газоподібного).

  • Мета: встановлення граничного рівня викидів для спалювальних заводів, які використовують горюче паливо для вироблення електроенергії та/або теплової енергії, номінальна теплова потужність яких дорівнює або перевищує 50 МВт, незалежно від типу використовуваного палива (твердого, рідкого або газоподібного).

  • Програми по скороченню викидів: держави-​​члени розробляють відповідні програми щодо поступового скорочення загальних річних викидів від існуючих установок. Програми визначають терміни і процедури їх виконання.

  • Спорудження установок спалювання: у разі спорудження установок спалювання, які, з усією ймовірністю, будуть значно впливати на навколишнє середовище в іншій державі-членові, держави-​​члени забезпечують проведення всіх відповідних консультацій та інформування.



«Держави-​​члени повинні прийняти аналогічні заходи для мігруючих видів, які регулярно з'являються, та не є переліченими у Додатку I, з урахуванням їх потреби в захисті в географічних морських і сухопутних територіях, де ця Директива застосовується, щодо місць їх розмноження, линяння і зимівлі та перевалочних пунктів уздовж їх міграційних шляхів. З цією метою держави-​​члени повинні приділяти особливу увагу захисту водянисто-болотних угідь і особливо водянисто-болотних угідь міжнародного значення».

  • «Держави-​​члени повинні прийняти аналогічні заходи для мігруючих видів, які регулярно з'являються, та не є переліченими у Додатку I, з урахуванням їх потреби в захисті в географічних морських і сухопутних територіях, де ця Директива застосовується, щодо місць їх розмноження, линяння і зимівлі та перевалочних пунктів уздовж їх міграційних шляхів. З цією метою держави-​​члени повинні приділяти особливу увагу захисту водянисто-болотних угідь і особливо водянисто-болотних угідь міжнародного значення».





Мета: стимулювання збільшення частки відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії на внутрішньому ринку і створення бази для структури майбутнього Співтовариства відносно цього. До 2010 року 21% електроенергії повинні бути вироблені з відновлювальних джерел енергії.

  • Мета: стимулювання збільшення частки відновлюваних джерел енергії у виробництві електроенергії на внутрішньому ринку і створення бази для структури майбутнього Співтовариства відносно цього. До 2010 року 21% електроенергії повинні бути вироблені з відновлювальних джерел енергії.

  • Національні цілі споживання електроенергії з відновлюваних джерел: держави-​​члени приймають відповідні заходи для заохочення росту споживання електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії відповідно до національних орієнтовних цілей. Кожні 5 років країни-члени приймають і публікують звіт, який встановлює національні орієнтовні цілі для майбутнього споживання електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії на наступні 10 років. У звіті також вказуються заходи, застосовані або заплановані на національному рівні, для досягнення цих національних орієнтовних цілей.

  • Оцінка національних цілей і заходів: оцінка проводиться на національному рівні та рівні Співтовариства.

  • Оцінка на рівні Співтовариства: Комісія кожні два роки публікує звіт, який базується на національних звітах, що оцінюють ступінь, до якого:

    • держава-член просунулася в досягненні поставлених національних цілей;
    • національні орієнтовні цілі відповідають глобальним орієнтовним цілям.


Цілі:

  • Цілі:

    • знизити залежність Європейського Союзу від іноземних поставок нафти,
    • наблизитися до досягнення зниження парникового ефекту в Європейському Союзі відповідно до Кіотського протоколу,
    • досягнути заміни 20% традиційних видів палива альтернативними в автотранспортному секторі до 2020 року.
  • Директива встановлює мінімальний відсоток біопалива, який повинен замінити дизельне і бензинове паливо в транспорті та встановлює для держав-членів зобов'язання контролювати дотримання цих квот на біопаливо на практиці.





Заборонені антиконкурентні угоди між суб'єктами господарювання та інші узгоджені дії, які можуть вплинути на торгівлю між державами-членами і мета або наслідки яких – обмеження конкуренції, а саме:

  • Заборонені антиконкурентні угоди між суб'єктами господарювання та інші узгоджені дії, які можуть вплинути на торгівлю між державами-членами і мета або наслідки яких – обмеження конкуренції, а саме:

    • Прямо чи опосередковано встановлюють цінові або інші торговельні умови;
    • Обмежують або контролюють виробництво, ринки, технічний розвиток чи інвестиції;
    • Розподіляють ринки чи джерела забезпечення;
    • Застосовують неоднакові умови в еквівалентних угодах;
    • Обумовлюють укладання договорів прийняттям додаткових зобов'язань інших сторін.
  • Заборонені зловживання домінантним становищем на спільному ринку, а саме:

    • Пряме чи опосередковане встановлення цінових або інших торговельних умов;
    • Обмеження виробництва, ринків, технічного розвитку або інвестиції;
    • Застосування неоднакових умов у еквівалентних угодах;
    • Обумовленість укладення договорів прийняттям додаткових зобов'язань інших сторін.
  • Допомога, яка надається державою-членом, якщо вона спотворює конкуренцію, несумісна зі спільним ринком у тій мірі, в якій вона впливає на торгівлю між державами-членами.





  • Термін для імплементації, встановлений для кожного документа і варіюється від 1 липня 2011 р. до 1 січня 2018 р., але основна частина документів повинна була імплементована до 1 січня 2012 р.







Статтями 90 – 93 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства створений механізм врегулювання суперечок.

  • Статтями 90 – 93 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства створений механізм врегулювання суперечок.

  • Будь-яка зі Сторін, Секретаріат або Рада регуляторних органів можуть, подавши обґрунтовану заяву, звернути увагу Ради Міністрів на нездатність однієї зі Сторін дотримуватися взятих зобов'язань відповідно до Договору. Приватні структури можуть звертатися до Секретаріату зі скаргами. Рада Міністрів може одноголосно визначити, чи мало місце серйозне порушення, і призупинити деякі права Сторони.



15 років на ринку, одна з найдосвідченіших юридичних фірм України, що надає всі види юридичних послуг для бізнесу

  • 15 років на ринку, одна з найдосвідченіших юридичних фірм України, що надає всі види юридичних послуг для бізнесу

  • 9 партнерів, понад 100 співробітників, великий HR ресурс для ефективного вирішення завдання будь-якої складності

  • Наші юристи отримали освіту в кращих університетах Україні, США та Європи

  • Незмінно в п'ятірці кращих юридичних фірм України протягом останніх десяти років за даними авторитетного видання "50 провідних юридичних фірм України" видавництва "Юридична практика". Фірма № 1 в Україні в 2011 році.

  • Ключові спеціалізації включають ринки капіталу, банківське та фінансове право, корпоративне право, конкуренційне право, злиття та поглинання

  • Фірма рекомендована провідними спеціалізованими міжнародними виданнями:



  • Ярослав Петров

  • Юридична фірма "Астерс"

  • Бізнес-центр Леонардо, 14 поверх

  • вул. Богдана Хмельницького, 19-21

  • Київ, 01030, Україна

  • Тел. + 380 44 230 6000

  • Факс + 380 44 230 6001

  • E-mail:

  • yaroslav.petrov@asterslaw.com

  • Веб-сайт: www.asterslaw.com







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка