• відсутність єдиних універсальних критеріїв та показників оцінки ефективності програм • неефективний механізм фінансування програм, який замість програмно-цільового підходу на сьогодні передбачає здебільшого формальне «освоєння бюджету»
• недостатнє залучення громадськості до формування та впровадження програм розвитку• відсутність моніторингу галузевих програм, в тому числі - системи громадського контролю за розробкою і виконанням програм, їхньою доцільністю та соціальною ефективністю • надання більш широкого доступу громадськості та відкритості інформації щодо поточного стану і результатів виконання програм.
Завдання «Концепції державної регіональної політики 2001 року» не досягнуті Завдання «Концепції державної регіональної політики 2001 року» не досягнуті Документ з самого початку не містив головного – способу та параметрів моніторингу його виконанняВ 2007 році було визначено центральний орган виконавчої влади, відповідальний за реалізацію державної регіональної політики – Міністерство регіонального розвитку та будівництва України. Проте між ним та Міністерством економіки не були ясно розведені функціїКонцепція передбачала утворення агенцій регіонального розвитку, які не було створено. Ті агенції, які існують сьогодні в регіонах, є звичайними громадськими організаціями, які працюють не завдяки державній політиці та державній підтримці, а виключно завдяки активності окремих людей та донорській підтримці.
«Державна стратегія регіонального розвитку» (ДСРР) неефективна! «Державна стратегія регіонального розвитку» (ДСРР) неефективна!Аналіз Плану заходів ДСРР, зокрема за 2011 рік засвідчив - більш як половина пунктів Плану є такими, що їх або неможливо виконати, або у підсумку неможливо зрозуміти чи виконувалися вони і які результати виконання.Станом на 24.01.2011 року в Україні у сфері регіонального розвитку діють такі Закони України, які певною мірою регулюють питання формування та реалізації державної регіональної політики:«Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (2010)«Про державно-приватне партнерство» (2010)«Про стимулювання розвитку регіонів» (2005)«Про державні цільові програми» (2004)«Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України» (2000)Проте, незважаючи на досить широкий перелік законів, СИСТЕМА законодавчого забезпечення формування та реалізації державної регіональної політики не створена.
Нові підходи в питаннях підтримки регіонального розвитку на національному рівніЗ 2009 по 2012 рік реалізувався проект «Підтримка сталого регіонального розвитку в Україні». Одним із завдань даного проекту - створення механізму реалізації «Державної стратегії регіонального розвитку» (ДСРР) через стратегії регіонального розвитку та плани їх реалізації. Механізм фінансування таких програм та проектів регіонального розвитку пропонувалось здійснювати через Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР), національну і координаційні ради регіонального розвитку та агенції регіонального розвитку на місцях. Дана модель ставила собі за мету забезпечення консолідації фінансового ресурсу для потреб регіонального розвитку – як внутрішнього (державного та місцевого), так і зовнішнього (Структурних фондів ЄС, інших міжнародних джерел).
ДФРР на сьогодні існує як бюджетна програма з визначеним мінімальним рівнем – 1 % загального фонду бюджету (2012 рік - 1 млрд 141 млн 450 тис. грн.). ДФРР на сьогодні існує як бюджетна програма з визначеним мінімальним рівнем – 1 % загального фонду бюджету (2012 рік - 1 млрд 141 млн 450 тис. грн.). Існуюча модель ДФРР лише частково вирішила проблему консолідації фінансового ресурсу для потреб регіонального розвитку (і тільки на рівні Державного бюджету). Окрім того, існує ризик не наповнення ДФРР у 2012 році, оскільки законодавчо визначено, що його формування залежить від надходжень від приватизації державного майна понад встановлені обсяги.
Однак, важливий сам факт запровадження державно-регіонального партнерства, суб’єктами якого, з одного боку, є держава, а з іншого – регіон у особі органів влади (державних виконавчих органів та органів самоврядування), представники бізнесу та громадянського суспільства. Однак, важливий сам факт запровадження державно-регіонального партнерства, суб’єктами якого, з одного боку, є держава, а з іншого – регіон у особі органів влади (державних виконавчих органів та органів самоврядування), представники бізнесу та громадянського суспільства. Інституційно-правовий інструмент реалізації такого партнерства є Державний фонд регіонального розвитку - як єдине джерело консолідації та координації фінансових ресурсів для досягнення довгострокових цілей держави у сфері регіональної політики.
Поділіться з Вашими друзьями:
|
