Мова – це на просто спосіб спілкування, Мова – це на просто спосіб спілкування

Мова – це на просто спосіб спілкування,

• Мова – це на просто спосіб спілкування,

• а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу,

• його історична пам’ять, найцінніше

• надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна художня,

• інтелектуальна і мислиннєва діяльність

• народу.

• О. Гончар

• ~ що називається прямою мовою?

• ~ що таке непряма мова?

• ~ що таке діалог?

• ~ правила заміни прямої мови непрямою

• ~ що таке цитати?

~ розставляти розділові знаки в реченнях із

• ~ розставляти розділові знаки в реченнях із

• прямою і непрямою мовою;

• ~ заміняти пряму мову непрямою;

• ~ дотримуючись вимог, записувати діалог;

• ~ підбирати і записувати цитати;

• ~ розбирати конструкції з непрямою мовою.

• слів автора прямої мови

• об'єднуються за змістом та інтонаційно, без допомоги сполучників

• На письмі непряма мова в лапки не береться.

• Речення з непрямою мовою є

• складнопідрядним із підрядним з'ясувальним,

• яке приєднується за допомогою сполучників

Кожна репліка діалогу здебільшого починається з нового рядка, на початку якого

• Кожна репліка діалогу здебільшого починається з нового рядка, на початку якого

• ставиться тире. Репліки в лапки не беруться.

• - Васильку! А ти знаєш, що я тебе на осінь записала в школу?

• - Звичайно, знаю! – відказав Василько і хотів бігти далі.

• - Та почекай, - зупинила його мама (В. Терен).

• Коли кілька реплік діалогу записуються в рядок і не вказується, кому вони належать, то кожна репліка береться в лапки і відділяється одна від

• одної тире:

• “А в тебе земля ще де є?” – “Ні, нема”. – “А хата є?” – “Є” (Панас Мирний).

• Якщо перед першою реплікою ставиться тире, тоді парна репліка береться в

• лапки:

• - А в тебе земля ще де є? – “Ні, нема”. – А хата є? – “Є”.

• Під час заміни прямої мови на непряму слова

• автора стають головним реченням,

• а пряма мова – підрядним.

• Порівняйте:

• Ніна Саєнко, згадуючи про батька, сказала: “Багато років я була його слухом і мовою”.

• Ніна Саєнко, згадуючи про батька, сказала, що багато років вона була його слухом і мовою.

1.Якщо пряма мова є питальним реченням (пряме питання), то в непрямій мові буде

• 1.Якщо пряма мова є питальним реченням (пряме питання), то в непрямій мові буде

• непряме питання, тобто підрядне речення з питальними словами:

• Мама запитала: “Сину, ти вже виконав своє завдання?”

• Мама запитала сина, чи він виконав уже своє завдання.

• 2.Якщо присудок прямої мови виражено наказовою формою дієслова, то пряма мова

• замінюється підрядним реченням зі сполучником щоб або простим реченням із неозначеною формою

• дієслова.

• “Ану, Васильку, йди до дошки”, - сказав учитель.

• Учитель сказав, щоби Василько ішов до дошки.

• 3. Важко (або й неможливо) замінити пряму мову, насичену звертаннями, вигуками, вставними словами, словами і зворотами, характерними для усного мовлення. У такому випадку всі такі слова

• випускаються, а зміст прямої мови переказується приблизно:

• “Ох, ох, ох! Бідна моя головонько!” – голосила сусідка.

• Сусідка бідкалася й голосила.

1.Якщо цитата супроводжується словами автора, то використовуються ті самі розділові

• 1.Якщо цитата супроводжується словами автора, то використовуються ті самі розділові

• знаки, що й у прямій мові:

• Видатний український живописець висловлювався так: “Малюнок – кістяк живопису, на якому він тримається. Малюнок – життя твору, колір – його одяг” ( Із журналу).

• 2.Якщо цитата виступає частиною речення, то вона починається з малої літери:

• А. Монастирський підкреслював, що “реалізм – це не просто фотографія натури…,

• а серце художника”.

• 3.Якщо цитата наводиться лише частково, то на місті пропущених слів ставляться три крапки.

• 4.Поечичні рядки, записані віршем у лапки не беруться. Вказівка на автора не береться в дужки.

• Поставлю хату і кімнату,

• Садок-райочок насажу.

• Посиджу я і походжу

• В своїй маленькій благодаті.

• Т. Шевченко

• 5.Якщо вказівка на автора або на джерело цитати йде в одному рядку з цитатою, то вказівка береться в дужки, а крапка ставиться, як правило, після дужок:

• Розкажи, як за горою сонечко сідає ( Т. Шевченко).

І. “Мікрофон”

• І. “Мікрофон”

• 1. Що називається прямою мовою?

• 2.Чим пряма мова відрізняється від непрямої?

• 3.Які розділові знаки ставляться, якщо пряма мова стоїть перед словами автора?

• 4.Які розділові знаки ставляться, коли пряма мова стоїть після слів автора?

• 5.Які розділові знаки ставляться, коли слова автора переривають пряму мову?

• 6.Чим цитати відрізняються від прямої мови?

• 7.Як пряму мову перевести в непряму?

• ІІ. Творче завдання: скласти речення з прямою мовою за поданими схемами:

• 1. “П”, - а.

• 2. А: “П!”.

• 3. “П?” – а.

• 4. “П, - а, - п”.

• 5. “П? – а: - П”.

ІІІ. Поставте пропущені розділові знаки у реченнях з прямою мовою

• ІІІ. Поставте пропущені розділові знаки у реченнях з прямою мовою

• 1.Будьте люди це постійний заклик і пересторога Шевченка (Є.Маланюк).

• 2.Люди що створили цю живу красу мабуть у душі поети подумав я оглядаючи все навколо (І.Цюпа).

• 3.Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом писав Максим Рильський то найвідповідніше слово було б – боротьба (Л.Міщенко).

• ІV. Замініть конструкції з прямою мовою складнопідрядними реченнями.

• 1.”Право на побачення треба заробити”, - пояснив Борис Савович.

• 2.”Будеш старатись, будеш сумлінним – ніхто тебе в нас не покривдить”, - обіцяла тим часом Галина Остапівна.

• 3.”А є такий закон, щоб лелек убивати?” – зненацька запитує хлопець, дивлячись у вічі Тритузному.

• V. Допишіть до слів автора пряму мову. Запишіть речення.

• 1.Дівчина сказала…

• 2.Віктор здивовано вигукнув…

• 3.Батько порадив дочці…

• 4.Студенти вирішили…

• 5.Перехожий запитав у мене…

• 6.Викладач повідомив…

VI. Розіграйте діалог на тему “Шкільне життя”

• VI. Розіграйте діалог на тему “Шкільне життя”

• VII. Введіть у речення читати за допомогою слів автора; поставте відповідні розділові знаки.

• 1. І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі (Т.Шевченко).

• 2. Правду говорить не язик, а душа (Народна творчість).

• 3. Багато людей святкують празники і знають їхні назви, але не знають причин, чому вони установлені (Св. Іоанн Золотоуст).

• VIII. Робота у парах. Завдання: підібрати і записати речення із прямою мовою; замінити пряму мову непрямою.

• І учень “А що, коли я й справді лісова мавка?” – запитала дівчина грайливо (Цюпа).

• ІІ учень Дівчина грайливо запитала, а що, коли вона й справді лісова мавка.

• IX. Знайдіть пару

• 1.Тільки що почує, зараз уже й задзвонила по всьому селу: “Ой, кумасю ріднесенька, що я чула..”

• 2.”Треба, - каже, - одучити жінку від такої поганої звички”.

• 3.”Хвесько, жінко моя люба!” – каже Петро.

• а) “П, - а, - п”.

• б) “П!” – а.

• в) А: “П!”

Х. Тести

• Х. Тести

• 1.Чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту, форми та інтонації

• а) діалог б) пряма мова в) непряма мова

• 2.Чуже мовлення, передане не дослівно, без збереження форми та інтонації, а тільки із збереженням змісту

• а) непряма мова б) цитата в) монолог

• 3.У реченні з прямою мовою після слів автора ставимо

• а) тире б) кома в) двокрапка

• 4.Пряма мова, яка передає розмову двох або кількох осіб називається

• а) реплікою б) цитатою в) діалогом

• 5.Слова або цілі речення, які наводяться буквально з чийогось висловлювання, з якогось твору чи документа – це

• а) цитата б) непряма мова в) репліки

• 6.Підберіть схему до поданого речення:

• “У вигляді мови, - сказав Олесь Гончар, - дано людині великий дар”.

• а) “П”, - а. б) “П”, - а, - п. в) “П”, - а, - п”.

• - Залікові завдання з української мови 7-9 класи, Київ “Шкільний світ”, 2007.

• - Козачук Г. О. Українська мова – для абітурієнтів: Навч. посібник – 2 – ге вид., стер. – К.: Вища шк., 1994 – 272с.

• - О. Олійник. Світ українського слова. Інститут Українознавства Київського університету ім. Т. Шевченка. К., “Хрещатик”, 1994, 416 с.

• - Практичний довідник. Українська мова за всією шкільною програмою. “Весна”. Харків, 2010.

• - Українська мова за новою програмою, 9 кл., Київ “Шкільний світ”, 2009.

Вовкочин Олена Володимирівна,

• Вовкочин Олена Володимирівна,

• учитель української мови і літератури

• Новоукраїнський НВК

• с.Новоукраїнка,

• Чорнобаївський р-н,

• Черкаська обл.

• 2011рік