Предмет і сутність науки, як сфери людської діяльності
Наука — це сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення.
Наука є результатом суспільного розподілу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, перетворення пізнавальної діяльності в особливу галузь занять певної групи людей.
Наука виникла в момент усвідомлення незнання, що в свою чергу викликало об'єктивну необхідність здобуття знання.
Наука виникла в момент усвідомлення незнання, що в свою чергу викликало об'єктивну необхідність здобуття знання.
Знання
Знання
перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини
ідеальне відтворення умовною формою узагальнених уявлень про закономірні зв'язки об'єктивної реальності.
Цілі науки
Описування процесів та явищ об'єктивної дійсності
Пояснення процесів та явищ об'єктивної дійсності
Передбачення процесів та явищ об'єктивної дійсності
що становлять предмет її вивчення на основі законів, які вона відкриває,
тобто у широкому значенні — теоретичне відтворення дійсності.
Основні ознаки науки
наявність систематизованого знання (наукових ідей, теорій, концепцій, законів, закономірностей, принципів, гіпотез, основних понять, фактів);
наявність наукової проблеми, об'єкта і предмета дослідження;
практична значущістьяк явища (процесу), що вивчається, так і знань про нього.
Наукова ідея (інтуїтивне пояснення явища (процесу) без проміжної аргументації, без усвідомлення всієї сукупності зв'язків, на основі яких робиться висновок)
Основні поняття
Закон — внутрішній суттєвий зв'язок явищ, що зумовлює їх закономірний розвиток.
Закон — внутрішній суттєвий зв'язок явищ, що зумовлює їх закономірний розвиток.
Судження — думка, в якій за допомогою зв'язку понять стверджується або заперечується що-небудь.
Умовивід — розумова операція, за допомогою якої з певної кількості заданих суджень виводиться інше судження, яке певним чином пов'язане з вихідним.
Теорія — вчення, система ідей, поглядів, положень, тверджень, спрямованих на тлумачення того чи іншого явища.
Різновиди гіпотез :
Стадії розвитку гіпотези:
накопичення фактичного матеріалу і висунення на його основі припущень;
формулювання гіпотези і обґрунтування на основі припущення прийнятної теорії;
перевірка отриманих результатів на практиці і на її основі уточнення гіпотези;
Наукова концепція — система поглядів, теоретичних положень, основних думок щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною головною ідеєю.
Наукова концепція — система поглядів, теоретичних положень, основних думок щодо об'єкта дослідження, які об'єднані певною головною ідеєю.
Концептуальність — це визначення змісту, суті, смислу того, про що йде мова.
Принцип — це правило, що виникло в результаті об'єктивно осмисленого досвіду.
Поняття — це думка, відбита в узагальненій формі. Воно відбиває суттєві й необхідні ознаки предметів та явищ, а також взаємозв'язки.
Науковий факт — подія чи явище, яке є основою для висновку або підтвердження.
Науковий факт — подія чи явище, яке є основою для висновку або підтвердження.
На основі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.
Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань.
Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань.
Види наукової діяльності:
науково-дослідницька діяльність;
науково-організаційна діяльність;
науково-інформаційна діяльність;
науково-педагогічна діяльність;
науково-допоміжна діяльність та ін.
Науково-дослідницька діяльність здійснення наукових досліджень.
Науково-дослідницька діяльність здійснення наукових досліджень.
Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів і теорій.
впровадження та визначення ефективності наукових досліджень;
Результати наукового дослідження
Класифікація наукових досліджень за групами наук
природничі (фізика, хімія, біологія, географія, астрологія та ін.), науки, предметом яких є різні види матерії та форми їхнього руху, їх взаємозв'язки та закономірності;
суспільні (економічні, філологічні, філософські, логічні, психологічні, історичні, педагогічні та ін.), науки, предметом яких є дослідження соціально-економічних, політичних та ідеологічних закономірностей розвитку суспільних відносин;
технічні (радіотехніка, машинобудування, літакобудування), предметом яких є дослідження конкретних технічних характеристик і їх взаємозв´язки.
Класифікація наукових досліджень за галузями науки
1. Фізико-математичні науки.
2. Хімічні науки.
3. Біологічні науки.
4. Геологічні науки.
5. Технічні науки.
6. Сільськогосподарські науки.
7. Історичні науки.
8. Економічні науки.
9. Філософські науки.
10. Філологічні науки.
11. Географічні науки.
12. Юридичні науки.
Науково-дослідницька діяльність студентів
навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості;
наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.
Основні завдання науково-дослідної діяльності студентів:
формування наукового світогляду, оволодіння методологією і методами наукового дослідження;
надання допомоги студентам у прискореному оволодінні спеціальністю, досягненні високого професіоналізму;
розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань;
розвиток ініціативи, здатності застосувати теоретичні знання у своїй практичній роботі, залучення найздібніших студентів до розв'язання наукових проблем, що мають суттєве значення для науки і практики;
необхідність постійного оновлення і вдосконалення своїх знань;
розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутнього фахівця;
створення та розвиток наукових шкіл, творчих колективів, виховання у стінах вищого навчального закладу резерву вчених, дослідників, викладачів.
Зміст і характер НДДС визначаються:
проблематикою дослідницької і науково-методичної діяльності кафедр, факультетів, інституту;
тематикою досліджень, що здійснюються кафедрами у творчій співпраці з закладами культури, освіти, з усіма профільними для ВНЗ установами та організаціями;
умовами дослідницької роботи студентів, наявністю бази дослідження, можливістю отримання необхідних документів, наявністю комп'ютерної техніки; забезпеченням НДДС науковим керівництвом та ін.
Основні напрями НДРС:
науково-дослідницька робота, що є невід'ємним елементом навчального процесу і входить до календарно-тематичних та навчальних планів, навчальних програм як обов'язкова для всіх студентів;
науково-дослідницька робота, що здійснюється поза навчальним процесом у межах СНТТ — у гуртках, проблемних групах (лабораторіях), перекладацьких та інформаційних студіях, фольклорних експедиціях та ін.;
науково-організаційні заходи; конференції, конкурси та ін.
написання рефератів наукової літератури з конкретної теми в процесі вивчення дисциплін соціально-гуманітарного циклу, фундаментальних і професійно-орієнтованих, спеціальних дисциплін, курсів спеціалізації та за вибором;
виконання лабораторних, практичних, семінарських та самостійних завдань, контрольних робіт, що містять елементи проблемного пошуку;
виконання нетипових завдань дослідницького характеру в період виробничої практики, на замовлення підприємств, установ, організацій, закладів культури тощо;
розробка методичних матеріалів з використанням дослідницьких методів (глосаріїв, кросвордів, програм і методик соціологічних досліджень тощо);
підготовка і захист курсових та дипломних робіт, пов'язаних з проблематикою наукових досліджень спеціальних кафедр.
Науково-дослідницька робота студентів поза навчальним процесом
участь студентів у роботі наукових гуртків, проблемних груп, творчих секцій, лабораторій та ін.;
участь студентів у виконанні держбюджетних або госпрозрахункових наукових робіт, проведенні досліджень у межах творчої співпраці кафедр, факультетів, комп'ютерного центру із закладами культури, освіти тощо;
робота в студентських інформаційно-аналітичних та культурологічних центрах, перекладацьких бюро;
рекламна, лекторська діяльність та ін.;
написання статей, тез доповідей, інших публікацій;
