Паліативне лікування хворих зі злоякісними пухлинами
Паліативне лікування хворих зі злоякісними пухлинами
Паліативне лікування – це всебічна кваліфікована медична допомога невиліковному хворому і членам його родини на етапі неконтрольованого прогресування захворювання.
Паліативне лікування – це всебічна кваліфікована медична допомога невиліковному хворому і членам його родини на етапі неконтрольованого прогресування захворювання.
Мета паліативного лікування – підтримка максимально можливого рівня якості життя пацієнта і членів його родини. Воно не продовжує і не вкорочує життя пацієнта, допомагає сприймати помирання як природний вихід з життя позбавляє його від болю та страждань, забезпечує прийнятну якість життя і достойний вихід з нього.
Мета паліативного лікування – підтримка максимально можливого рівня якості життя пацієнта і членів його родини. Воно не продовжує і не вкорочує життя пацієнта, допомагає сприймати помирання як природний вихід з життя позбавляє його від болю та страждань, забезпечує прийнятну якість життя і достойний вихід з нього.
1842 р. Jeanne Garnier відкрила перший притулок для невиліковно хворих в Ліоні.
1842 р. Jeanne Garnier відкрила перший притулок для невиліковно хворих в Ліоні.
1879 р. Ірландські сестри милосердя з ордену Матері Mary Aikenhead заснували в Дубліні хоспіс Богоматері.
1893 р. доктор Говард Баретт і Методична місія заснували «Хоспіс Святого Луки». Вперше публікують щорічні звіти, історії і описання окремих хворих.
1948 р. в хоспіс «Хоспіс Святого Луки» прийшла Cicely Saunders, засновниця сучасного хоспісного руху. Встановила режим прийому морфіну за погодинним графіком, а не за вимогою хворого.
значною кількістю інкурабельних онкологічних хворих;
потребою постійного медичного догляду за інкурабельними хворими;
неможливістю такого догляду в зв’язку із зайнятістю ліжок в обласних онкологічних центрах, що створює необхідністю виписки таких хворих за місцем проживання;
низьким рівнем обслуговування через відсутність у медичного персоналу відповідного фаху для надання паліативної допомоги за місцем проживання;
відсутністю фахової підготовки з паліативної допомоги лікарів та середнього медичного персоналу
низьким рівнем медичної допомоги сільському населенню;
інкурабельні хворі, як правило, є громадянами із стійкою втратою працездатності і, як наслідок складають прошарок мало забезпечених верств населення, що не можуть дозволити купувати дорогі, але необхідні для них медичні засоби
госпіталізувати за медичними показами всіх інкурабельних хворих;
госпіталізувати за медичними показами всіх інкурабельних хворих;
надавати паліативну медичну допомогу у відповідному об’ємі та безкоштовно;
здійснювати амбулаторні хірургічні втручання;
вводити хворим наркотичні медичні препарати не за показами, а за вимогою;
дотримуватися всіх вимог медичної етики та деонтології;
надавати безкоштовні медичні та соціальні консультації;
надавати виїзну медичну та психологічну допомогу;
залучати до своєї роботи волонтерів, проводити соціальну роботу із населенням;
створювати фонди благодійної допомоги;
дозволити перебування родичів сумісно із хворим в термінальному стані, створити умови сумісного перебування;
співпрацювати з іншими медичними закладами.
надавати пацієнтам та родичам духовну підтримку з боку представників традиційної церкви.
обнадіювати родичів та близьких хворого на видужання;
обнадіювати родичів та близьких хворого на видужання;
проводити розгорнуті оперативні втручання, навіть, якщо вони виконуються із паліативною метою;
виконувати евтаназію;
відмовляти хворому в призначенні наркотичних аналгетиків;
відмовляти в госпіталізації інкурабельним хворим за наявності вільних ліжок;
використовувати неперевірені та сумнівні методи лікування, особливо нетрадиційну медицину;
вимагати грошову винагороду за свою роботу;
неетичне, неуважно та грубо ставитися до пацієнтів;
Евтаназія в перекладі з грецької означає “легка смерть”. В наш час це, як правило означає допомогу лікаря хворому в скоєнні самогубства з застосуванням сильнодіючих медичних препаратів.
Евтаназія в перекладі з грецької означає “легка смерть”. В наш час це, як правило означає допомогу лікаря хворому в скоєнні самогубства з застосуванням сильнодіючих медичних препаратів.
Основні види психологічних реакцій притаманні онкологічним хворим:
Основні види психологічних реакцій притаманні онкологічним хворим:
шок
стадія заперечення
стадія агресії
стадія депресії
стадія примирення
Активна евтаназія – активна участь лікаря в смерті пацієнта (вбивство хворого з інформованої згоди останнього).
Активна евтаназія – активна участь лікаря в смерті пацієнта (вбивство хворого з інформованої згоди останнього).
Пасивна евтаназія – роль лікаря зводиться до узгодженої з пацієнтом відмови від підтримуючої життя терапії та/або збільшенню доз ліків (знеболюючого або снодійного), що призводить до скорочення строків життя.
За даними 1995 року в Нідерландах за допомогою евтаназії пішло з життя 3600 чоловік. Життям ще 900 пацієнтів розпорядились без їх відома і 1900 летальних наслідків відбулось в результаті збільшення лікарями доз знеболюючих з явними намірами прискорити наступлення смерті.
За даними 1995 року в Нідерландах за допомогою евтаназії пішло з життя 3600 чоловік. Життям ще 900 пацієнтів розпорядились без їх відома і 1900 летальних наслідків відбулось в результаті збільшення лікарями доз знеболюючих з явними намірами прискорити наступлення смерті.
Доктор Херберт Хендін, директор медичної частини Американського фонду по попередженню самогубств:
Доктор Херберт Хендін, директор медичної частини Американського фонду по попередженню самогубств:
“Те, що використовували в виключних випадках, перетворилось в рутинний підхід до невиліковних хвороб. В Голландії перейшли від евтаназії для невиліковно хворих до евтаназії для хронічних хворих, від евтаназії при фізичних захворюваннях – до евтаназії при психічних розладах і від добровільної евтаназії до вимушеної”.
Прохання помираючого з безнадійним, здавалося б прогнозом на виліковування звільнити його від страждань шляхом умервщлення, не можуть бути предметом етичних роздумів, так як вони абсолютно не сумісні з християнською етикою, з відповідальністю лікаря перед Богом за свій обов’язок.
Прохання помираючого з безнадійним, здавалося б прогнозом на виліковування звільнити його від страждань шляхом умервщлення, не можуть бути предметом етичних роздумів, так як вони абсолютно не сумісні з християнською етикою, з відповідальністю лікаря перед Богом за свій обов’язок.
криміналізації медицини та втрати соціальної довіри до інституту охорони здоровя
криміналізації медицини та втрати соціальної довіри до інституту охорони здоровя
приниження гідності лікаря і спотворення сенсу його професійної діяльності
гальмування темпів розвитку медичної науки в сфері розробки нових методів реанімації, знеболюючих препаратів, засобів для лікування важких захворювань
до розповсюдженності в суспільстві принципів цинізму, нігілізму та духовної деградації
створення благодійних фондів фінансування;
створення благодійних фондів фінансування;
транзакція бюджетних коштів, що відведено на утримання інкурабельних хворих місцевих громад на рахунок хоспіса;
вміла кадрова політика;
сумісництво серед працівників;
створення хоспісу на базі обласних онкологічних центрів;
залучення волонтерів;
створення сестринств милосердя;
отримання в якості приміщень державних об’єктів, що припинили свою діяльність, або потребують закриття внаслідок власної економічної недоцільності;
широка освітня робота в місцях громадського користування;
співпраця із гуманітарними ВНЗ, освітня робота серед студентів і майбутніх фахівців;
передача для користування матеріальних засобів і апаратури, що підлягає списанню, але перебуває в стані придатному до експлуатації;
гуманітарна допомога;
співпраця з Червоним Хрестом;
медичне страхування.
Порушення з боку легеневої системи
Порушення з боку легеневої системи
Порушення з боку серцево-судинної системи
Порушення з боку шлунково - кишкового тракту
Порушення з боку нервової системи
Кровотечі
Дихальні розлади внаслідок звуження трахео –бронхіального дерева (ТБД)
Дихальні розлади внаслідок звуження трахео –бронхіального дерева (ТБД)
Пневмонії
Плеврити
Вторинна легенева гіпертензія внаслідок масивного метастатичного процесу в легенях
Звуження ТБД часте ускладнення у хворих і в першу чергу пов’язане з палінням і порушенням мукоцелюлярного кліренсу. Досить часто повна відмова від паління не можлива, але зменшення до 3-4 сигарет в день дає хороший терапевтичний ефект. Добре зарекомендували себе ультразвукові інгаляції з антибіотиком і бронхолітиком.
Звуження ТБД часте ускладнення у хворих і в першу чергу пов’язане з палінням і порушенням мукоцелюлярного кліренсу. Досить часто повна відмова від паління не можлива, але зменшення до 3-4 сигарет в день дає хороший терапевтичний ефект. Добре зарекомендували себе ультразвукові інгаляції з антибіотиком і бронхолітиком.
1. Порушення відходження харкотиння:
Для лікування повинні активно застосовуватись муколітики і бронходилятатори з урахуванням функціональних запасів пацієнта і можливості активно відкашлюватись. В важких випадках застосовують санаційні бронхоскопії.
Застосовують : Бронхолітин 1 ст. л. 3 р.д.
АЦЦ 200 1 таб. 2 р.д.
Флавамед 1-2 таб. 2 р.д.
Муцітус 1 капс. 2 р.д.
N.B! Лазолван 2 мл в/м 2 р.д повинен застосовуватись у пацієнтів здатних до активного і ефективного відкашлювання, так як володіє вираженою секретпродукуючою дією.
2. Обструктивні порушення :
2. Обструктивні порушення :
Порушення, пов’язані з гіперреактивністю бронхів, повинні купуватись за схемами лікування ХОЗЛ з застосуванням антибіотиків, протизапальних і бронходилятуючих засобів.
Бронхоріл 1 мл 3-4-р.д.
Вентілор 1мл на 150 мл фіз.р-ну 1-2р.д. ( контроль пульсу )
Вентолін 1-2 вдихи 2-3 р.д.
Комбівент 1-2 вдихи до 3 р.д.
L-лізина-есцинат 5-10 мл в/в 1-2 р.д.
Німесил 1 пакетик 1 р.д.
1. Параканкрозна пневмонія
1. Параканкрозна пневмонія
2. Обтураційного типу
3. Абсцедуюча , при розпаді пухлини
Необхідно відмітити, що лікування параканкрозних пневмоній необхідно починати з захищених пеніцилінів або фторхінолонів з обов’язковим додаванням цефалоспоринів 3-го чи 4-го покоління у похилих пацієнтів, при формування розпаду в легенях і підозрі на аспіраційну пневмонію. Бажано враховувати результати посіву харкотиння і антибіотикограми.
Застосування реканалізації пухлин з відновленням прохідності ТБД прискорює процес стабілізації хворого і початку спеціального лікування.
4. Аспірційна пневмонія при закиді їжі або шлункового вмісту
4. Аспірційна пневмонія при закиді їжі або шлункового вмісту
Лікування аспіраційних пневмоній внаслідок аспірації шлункового вмісту потребує обов’язкового проведення планових бронхосанацій з ендобронхіальним введенням глюкокортикоїдів і антибіотиків + системні глюкокортикоїди.
5. Аспіраційна пневмонія при наявності стравохідно-трахеобронхіальних нориць
Консервативне лікування аспіраційних пневмоній внаслідок наявності нориць можна визнати безперспективним без хірургічної або ендоскопічної корекції:
Накладання гастростоми
- Стентування оболонними стентами.
Лікування може проводитись як етап підготовки до операції і потребує:
- Виключення прийому їжі через рот
- Атропін 0,3 мл п/ш 2-3 р.д.
- Зондове харчування збалансованими препаратами ( Берламін )
- Корекція електролітних порушень ( Трисоль, Квадросоль, р-н Рінгера)
- Масивна антибіотикотерапія препаратами 3 лінії і резерву :
- Масивна антибіотикотерапія препаратами 3 лінії і резерву :
Квамател 20 мг в/в 2 р.д.
Омепразаол 40 мг в/в на ніч
Церукал 2 мл в/м 2 р.д.
Диклофенак 3 мл в/м 2 р.д.
6.Пневмонія єдиної легені
Відноситься до важкої патології,потребує стаціонарного лікування з застосуванням комбінації антибіотика 3 лінії і резерву з регулярним рентген контролем. Необхідно інгаляції зволоженим киснем, бронхосанація , інгаляції з антибіотиками і муколітиками. При неефективності лікування протягом 3 днів – переводять в торакальне відділення або реанімацію.
Правильне лікування даного ускладнення залежить від причини виникнення і точності діагностики. Для уточнення характеру плевриту необхідно використовувати:
Правильне лікування даного ускладнення залежить від причини виникнення і точності діагностики. Для уточнення характеру плевриту необхідно використовувати:
- Аналіз ексудату на БК
- Цитоз ексудату
- Дослідження на атипію ексудату
- Дослідження на атипію фільтрату ексудату
- Торакоскопія.
Плеврит виникає внаслідок:
1. Ускладнення пневмонії
2. При лімфатичному блоку в середостінні
Потрібно лікувати основне захворювання з застосуванням антибіотиків, протизапальних і протинабрякових засобів. Видалення ексудату з внутрішньоплевральним введенням антибіотика прискорює процес видужання.
Абсолютними показами до плевральної пункції є:
Абсолютними показами до плевральної пункції є:
1. ексудативний плеврит вище 2-го ребра
2.ознаки зміщення середостіння з порушенням роботи серця
3.гідропневмоторакс
4.підозра на нагноєння ексудату
3.При проростанні пухлиною вісцеральної плеври
Уточнення діагнозу можливе тільки при торакоскопії, не відноситься до запущених випадків і в залежності від характеру пухлини підлягає оперативному лікуванню, іноді після передопераційної внутрішньоплевральної ПХТ. В умовах ЦРЛ потрібне видалення ексудату для відновлення дихального об’єму легені і корекції дихальних ускладнень.
4.При метастатичному ураженні плеври і мезотеліомі
При встановленні діагнозу і відмові від паліативного лікування потрібні періодичні пункції або постановки внутрішньоплеврального мікродренажу для збереження дихального об’єму.
В плані паліативного лікування можливе проведення:
- Гіпертермічна внутрішньоплевральна хіміотерапія Цисплатина 50мг 2р./тиждень до 3 сеансів.
- Склерозування плевральної порожнини Тальком
5. При наявності ателектазу долі чи легені
5. При наявності ателектазу долі чи легені
При встановленні діагнозу потрібно обережно виконувати плевральну пункцію або дренування з поступовим дозованим видаленням ексудату до появи ознак зміщення органів середостіння. Оптимальним , по можливості, являється відновлення повітряності легені шляхом реканалізації пухлин головних бронхів і стентування.
N.B! Не рідше 2-3 р.на рік до нас приїжджають післяопераційні хворі з районів, яким після пульмонектомії по рентгенографії і УЗД ОГК виставляють діагноз:Масивний гідроторакс і намагаються допомогти шляхом видалення всієї рідини . Ще раз нагадуєм , що подібні маніпуляції не допустимі і можуть призвести до загибелі хворого у вас на руках від гострих гемодинамічних порушень. Наявність ексудату після пульмонектомії носить компенсаторний тимчасовий характер і через 3-4 місяці перетворюється в фіброторакс.
Найбільш частими порушеннями ритму у хворих являються:
1. Фібриляція передсердь з тахісистолією шлуночків
2. Передсердна тахісистолія
3. Синусова тахікардія
Лікування повинно починатися з купування причин , які викликали аритмію і паралельно бути направленою на відновлення ритму,особливо який проявляється гемодинамічними порушеннями:
- Дігоксин 2 мл + Папангін 20 мл на 100 мл фіз. р-ну протягом 30-40 хв.з переходом на підтримуючу дозу по 1 таб. 1 р.д.
- Можливе додавання селективних β – блокаторів ( з титруванням дози )
- При відсутності ефекту призначають Кордарон 450 мг на 200 мл 5 % р-ну глюкози ( контроль АТ, при необхідності Дофамін 800 мг на 400 мл фіз.р-ну по 4-6-8 кр./хв.).
N.B! При призначенні Кордарону хворим з ХОЗЛ додатково використовують Вентолін по 1-2 вдихи 2-3 р.д. або Вентілор 1 мл в/м 2-3 р.д. для зняття бронхоспазму.
При синусовій тахікардії з нормальним або зниженим АТ призначаєм Короксан 5-7,5 мг 2 р.д.
1. Вростання в перикард пухлини
1. Вростання в перикард пухлини
2. Метастазування в перикард
Часте ускладнення у онкоторакальних хворих. Виявляється при первинному встановленні діагнозу і в ході лікування. Являється частим післяпроменевим ускладненням. Особливістю являється поступове накопичення ексудату з появою ознак тампонади при об’ємі в 500 мл і більше.
1.Хронічне легеневе серце
1.Хронічне легеневе серце
2.ІХС
3.Метаболічні порушення міокарда
4.Післяпроменевий міокардит і кардіоміопатія
5.Аритмії
6.Перикардити
Базисна терапія серцевої недостатності:
- Фуросемід 2 мл в/м або 40 мг всередину
- Трифас 3 мл в/в
- Берліприл 5 мг 1-2 р.д.
- Кардікет 20 мг 2 р.д.
- Верошпірон 50-100 мг на добу
Обов’язково проводиться терапія з врахуванням причини виникненн серцевої недостатності.
Важке ускладнення , викликане здавленням пухлиною крупних судин середостіння. Проявляється набряком обличчя, шиї, рук, верхньої половини тулуба з розширенням підшкірних вен. Відсутність своєчасної терапії призводить до набряку головного мозку. Лікування повинно включати протинабрякову терапію, декомпресійну телегаматерапію в умовах онкодиспансеру.
Важке ускладнення , викликане здавленням пухлиною крупних судин середостіння. Проявляється набряком обличчя, шиї, рук, верхньої половини тулуба з розширенням підшкірних вен. Відсутність своєчасної терапії призводить до набряку головного мозку. Лікування повинно включати протинабрякову терапію, декомпресійну телегаматерапію в умовах онкодиспансеру.
- Лазикс 2 мл в/м вранці
- Трифас 3 мл в/в стуминно повільно 1 р.д.
- Верошпірон 100мг 1 р.д. вранці
- Дексаметазон до 12-16 мг на добу в 2-3- прийоми
- L-лізина-есцинат 5-10 мл в/в 1-2-р.д на 50мл фіз. р-ну.
- Берліприл 5 мг 1-2- р.д по АТ
- Кардікет 10-20 мг 1-2 р.д.
- Серрата 1 таб. 3 р.д.
- Клексан 0,2 або Цибор 2,5 тис. 1 р.д. п/ш
- Антибіотики за показаннями
- Цетрин 1 таб. 2 р.д.
Тромбоемболічні ускладнення в онкології досить часта причина смерті як в післяопераційному періоді, так і в пізніх стадіях.
Тромбоемболічні ускладнення в онкології досить часта причина смерті як в післяопераційному періоді, так і в пізніх стадіях.
1. Масивна ТЕЛА: в 40-45 % випадків ТЕЛА носить масивний характер і призводить до миттєвої смерті хворого.
2. Мілких гілок: в 40 % випадків ТЕЛА уражає сегментарні артерії і у хворого розвивається клініка гострої правошлуночкової недостатності за рахунок підвищення тиску в малому колі кровообігу. Лікування проводять в палатах інтенсивної терапії:
- Омнопон 1 мл в/м 1-2 р.д.
- Папаверин 2 мл в/в на 20 мл фіз. р-ну
- Атропін 0,5 мл 2 р.д. п/ш
- Гепарин 10000 в/в стуминно з переходом на 50000 п/ш кожні 4 год
- Або Клексан 0,4 п/ш 2 р.д.
- Кардикет 10 мл на 400 мл фіз.р-ну по 4-6кр. Протягом доби під контролем АТ
- Боротьба з порушенням ритму
- При необхідності Дигоксин 1 мл з папангіном 20 мл на 100 мл фіз.р-ну
- Антибіотикопрофілактика
3. Хронічна форма: у 10-15 % хворих ,частіше з кардіальною патологією,потребують постійного призначення антикоагулянтів і препаратів , які покращують реологічні властивості крові.
3. Хронічна форма: у 10-15 % хворих ,частіше з кардіальною патологією,потребують постійного призначення антикоагулянтів і препаратів , які покращують реологічні властивості крові.
N.B! Хочеться відмітити , що найкращим лікуванням ТЕЛА є її профілактика ,тим більше, що тривалий прийом НМГ приводить до зниження метастатичної активності пухлини.
1. Дисфагія
1. Дисфагія
2. Аліментарне виснаження
3. Кахексія
4. Закреп
5. Діарея
6. Кишкова непрохідність
1. 1-2 ст. : початкова дифагія проявляється при ураженні більше ⅓ діаметра стравоходу і являється раннім проявом раку.
1. 1-2 ст. : початкова дифагія проявляється при ураженні більше ⅓ діаметра стравоходу і являється раннім проявом раку.
2. 2-3 ст. : проявляється при ураженні більше ⅔ діаметру стравоходу .Протяжність ,як провило , перевищує 5 см. Характеризується порушенням проходження густої їжі.
3. 3-4-ст. : проявляється при циркулярному ураженні і прояжності більше 8 см. Характеризується порушенням проходження води,навіть до повного перекривання.
Методи компенсації:
1. Консервативне лікування ( 1-2- ст.)
- Омепразол 40 мг в/в 1 р.д. на ніч
- Квамател 20 мг в/в 2 р.д.
- Но-шпа 2,0 в/м 2-3 р.д.
- Інфузійна терапія 1-2-л
- ’’бовтанка із спазмолітиків’’ 1 ст.л. за 20 хвилин до їжі
- Альмагель 1 мл за 15 хвилин до їжі
1. Гастростомія по Кадеру
2. Стентування ставоходу
3. Шунтуючі операції ( при пухлинах нижньої третини стравоходу і кардіоезофагальному раку).
Проявляється при тривалому порушенні харчування. Характеризується втратою 10-20 % маси тіла , порушення тургору шкіри ,згущення крові, загальна слабкість . В плані корекції потрібне відновлення ОЦК, реологічних властивостей крові, скритої гіпопротеїнемії і анемії:
Проявляється при тривалому порушенні харчування. Характеризується втратою 10-20 % маси тіла , порушення тургору шкіри ,згущення крові, загальна слабкість . В плані корекції потрібне відновлення ОЦК, реологічних властивостей крові, скритої гіпопротеїнемії і анемії:
- По можливості зондове харчування збалансованими препаратами ( Берламін )
4. препарати, які збільшують обсяг кишкового вмісту (мукофальк,файберлакс )
5. препарати комплексної дії ( мусінум , депурафлукс )
6. препарати рослинного походження ( регулакс, пурсенід , тісасен )
7. мікроклізми ( норгалекс , енімакс )
Діарея різного ступеня в онкологічних хворих може бути внаслідок різних причин: функціональне порушення травного тракту внаслідок хірургічних втручань, ускладнення протипухлинної і супровідної медикаментозної терапії
Діарея різного ступеня в онкологічних хворих може бути внаслідок різних причин: функціональне порушення травного тракту внаслідок хірургічних втручань, ускладнення протипухлинної і супровідної медикаментозної терапії
Такі неврологічні симптоми , як м’язова слабкість, дисфонія, синдром Горнера повинні насторожувати. Такі хворі потребують дообстеження для виявлення пухлин легень і середостіння:
Такі неврологічні симптоми , як м’язова слабкість, дисфонія, синдром Горнера повинні насторожувати. Такі хворі потребують дообстеження для виявлення пухлин легень і середостіння:
- Поліпозиційна рентгенографія
- Серединна томографія
- ФБС
- ФГДС
- Контрастна рентгенографія стравоходу
- УЗД серця і крупних судин
- КТ ОГК і середостіння
Метастази в головний мозок часте ускладнення при дрібноклітинному раку легень. Часто протікає безсимптомно , особливо при розташування в кортикальному шарі. Іноді клінічні прояви виникають при досягненні розміром в 3-5 см і тиску на стовбур мозку або шлуночкову систему. Пацієнти потребують проведення протинабрякової терапії:
Метастази в головний мозок часте ускладнення при дрібноклітинному раку легень. Часто протікає безсимптомно , особливо при розташування в кортикальному шарі. Іноді клінічні прояви виникають при досягненні розміром в 3-5 см і тиску на стовбур мозку або шлуночкову систему. Пацієнти потребують проведення протинабрякової терапії:
Больовий синдром у онкологічних хворих на пізніх стадіях виникає при проростанні пухлиною нервових стовбурів ,метастазів в кістки і патологічних переломах. Купування больового синдрому повинно носити східчастий характер і починатися з таблетованих засобів.
Больовий синдром у онкологічних хворих на пізніх стадіях виникає при проростанні пухлиною нервових стовбурів ,метастазів в кістки і патологічних переломах. Купування больового синдрому повинно носити східчастий характер і починатися з таблетованих засобів.
- Аналгін
- Темпалгін
- Диклоберл
- Кетанов
- Дексалгін
- Бутарфанол ( Стадол )
- Промедол ,омнопон
Цікавою альтернативою ін’єкційним знеболюючим є аплікаційні засоби у вигляді пластирів :
- Олфен
- Дюрогезік
1 ступінь : прості аналгетики , НПЗЗ і парацетамол. Основним із них повинна стати ацетилсаліцилова кислота в дозі 250-500 мг кожні 4-6 год, альтернативним – парацетамол : 500-1000 мг кожні 4-6 год.
1 ступінь : прості аналгетики , НПЗЗ і парацетамол. Основним із них повинна стати ацетилсаліцилова кислота в дозі 250-500 мг кожні 4-6 год, альтернативним – парацетамол : 500-1000 мг кожні 4-6 год.
2 ступінь: слабкі опіоїди , по можливості в поєднанні з неопіоїдними препаратами . Основні ліки – кодеїн по 30-130 мг , альтернативні – декстропропоксифен – 50-100мг.
3 ступінь : сильні опіоїди в поєднанні з неопіоїдними препаратами. Основним препаратом цієї групи є морфій ,який приймається всередину . В якості альтернативних в групі сильних опіоїдів – метадон ,петидин , бупренорфін.
1. Кровохаркання ( до 50 мл на добу ) : кровохаркання може бути ранньою ознакою центрального раку в бронхахабо пізнім при централізації переферичного раку легень.
1. Кровохаркання ( до 50 мл на добу ) : кровохаркання може бути ранньою ознакою центрального раку в бронхахабо пізнім при централізації переферичного раку легень.
Дицинон 2 мл в/м 3 р.д. або по 1 таб. 3 р.д.
2. Легенева кровотеча : потребує гомпіталізації хворого з суворим постільним режимом.