Педагогічне спілкування —



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.



Педагогічне спілкування —

  • Педагогічне спілкування —

  • система соціально-психологічної взаємодії між учителем та учнем, спрямована на створення оптимальних соціально- психологічних умов для спільної діяльності.



— контактна (встановлення контакту як стану обопільної готовності до приймання і передавання повідомлення, змісту взаємозв'язку);

  • — контактна (встановлення контакту як стану обопільної готовності до приймання і передавання повідомлення, змісту взаємозв'язку);

  • — інформаційна (обмін повідомленнями: прийом, передавання інформації; обмін думками, задумами, рішеннями тощо);

  • — спонукальна (стимуляція активності партнера з комунікації, спрямування його на певні дії);

  • — координаційна (взаємне орієнтування й узгодження дій для організації спільної комунікативної діяльності);

  • — управлінська (керування своєю поведінкою, вплив на інших людей).



— пізнавальна (сприйняття, осмислення змісту інформації, пізнання внутрішнього стану співрозмовника; розуміння і вивчення навколишнього світу, особистості, колективу, себе);

  • — пізнавальна (сприйняття, осмислення змісту інформації, пізнання внутрішнього стану співрозмовника; розуміння і вивчення навколишнього світу, особистості, колективу, себе);

  • — експресивна (можливість доступно, цікаво й емоційно-виразно передавати знання, формувати уміння й навички; збудження в партнерові необхідних емоційних переживань (“обмін емоціями”));

  • — встановлення відносин (усвідомлення власного місця в системі рольових, статусних, ділових, міжособистісних та інших комунікативних зв'язків);

  • — організація впливу (зміна стану, поведінки, рівня комунікативних знань, умінь, досвіду, ціннісно-мотиваційної сфери співрозмовника тощо);



особистісна орієнтація співрозмовників (здатність бачити й розуміти співрозмовника)

  • особистісна орієнтація співрозмовників (здатність бачити й розуміти співрозмовника)

  • рівність психологічних позицій співрозмовників (недопустиме домінування педагога в спілкуванні, він повинен визнавати право учня на власну думку, позицію)

  • проникнення у світ почуттів і переживань

  • готовність прийняти погляди співрозмовника (спілкування за законами взаємної довіри, коли партнери вслухаються, поділяють почуття одне одного, співпереживають)

  • нестандартні прийоми спілкування (відхід від суто рольової позиції вчителя).



В залежності від опосередкованості (чи неопосередкованості) зовнішніми факторами:

  • В залежності від опосередкованості (чи неопосередкованості) зовнішніми факторами:

  • безпосереднє;

  • опосередковане:

  • через технічні засоби спілкування (телефон, комп’ютер, факс);

  • документальне спілкування (через матеріальні носії інформації: листи, телеграми);

  • через засоби масової комунікації;

  • через досвід попередніх поколінь.



формальне (рольове) – спілкування обумовлене соціальними факторами, регламентоване як за змістом, так і за формою

  • формальне (рольове) – спілкування обумовлене соціальними факторами, регламентоване як за змістом, так і за формою

  • неформальне (міжперсональне) – воно наповнене особистісним змістом, обумовлене тими особистісними стосунками, які встановлюються між партнерами.



- соціально-орієнтоване – адресоване групі, колективу; суспільні стосунки виражені найяскравіше, спілкування має на меті організувати соціальну взаємодію (лекція, телевиступ тощо)

  • - соціально-орієнтоване – адресоване групі, колективу; суспільні стосунки виражені найяскравіше, спілкування має на меті організувати соціальну взаємодію (лекція, телевиступ тощо)

  • - предметно-орієнтоване – стосунки обумовлені певною діяльністю, виникає в процесі навчання, праці. Основне завдання – організація групової взаємодії.

  • - особистісно орієнтоване – спілкування однієї людини з іншою:

  • ділове – спрямоване на спільну діяльність;

  • особистісне - в центрі особистісні стосунки.



- короткочасне – невелика кількість комунікативних актів, обмежених за змістом та темою;

  • - короткочасне – невелика кількість комунікативних актів, обмежених за змістом та темою;

  • - довгострокове.

  • - вербальне;

  • - невербальне;

  • - комбіноване.



- спілкування з реальним партнером:

  • - спілкування з реальним партнером:

  • міжособистісне; групове масове;

  • представницьке (суб’єкт не як вільна особистість, а як представник тої чи іншої соціальної групи – зустріч делегацій, педагогічне спілкування)

  • - спілкування реального суб’єкта з ілюзорним партнером (коли людські якості і здібності приписуються тим, хто ними не володіє: тваринам, речам, природі)

  • - спілкування реального партнера з уявним (живе лише в уяві людини):

  • самоспілкування „я-я” (діалог з собою);

  • розмова з фотографією (квазіспілкування) (спілкування з Богом)

  • - спілкування уявних партнерів (театр, кінофільми – герої спілкуються між собою, глядач втягується і переживає певні емоції)



Я. А. Коломинський і М. М. Обозов виділяють три такі його складові компоненти:

  • Я. А. Коломинський і М. М. Обозов виділяють три такі його складові компоненти:

  • когнітивний;

  • афективний;

  • поведінковий.

  • О.О. Бодальов називає їх так:

  • гностичний,

  • афективний

  • практичний компоненти.



Слово – срібло, мовчання – золото.

  • Слово – срібло, мовчання – золото.

  • Народна мудрість

  • Ефективне слухання –

  • це процес, в ході якого людина відбирає зі всіх зовнішніх звуків ті, які відповідають її потребам та інтересам.



Обсяг мовлення, який звалюється на людину щодня, не дозволяє однаково уважно сприйняти усі усні повідомлення

  • Обсяг мовлення, який звалюється на людину щодня, не дозволяє однаково уважно сприйняти усі усні повідомлення

  • Власні турботи, зазвичай, мають більшу важливість, ніж повідомлення інших людей.

  • Уважно слухати не можна ще й в силу фізіологічних причин: ми думаємо швидше, ніж говоримо.

  • Не слухаємо тому, що неприємно слухати те, що сприймається як загроза нашому авторитету.



Не слухаємо тому, що вважаємо себе розумнішими за інших і оцінюємо все, про що почули з власної позиції.

  • Не слухаємо тому, що вважаємо себе розумнішими за інших і оцінюємо все, про що почули з власної позиції.

  • Як не парадоксально, але ми не слухаємо тих, хто викликає у нас найкращі почуття (дружина, чоловік тощо).

  • Не слухаємо тому, що не вміємо.



Слуханняце процес спрямованого сприймання слухових та зорових стимулів і приписування їм відповідних значень.

  • Слуханняце процес спрямованого сприймання слухових та зорових стимулів і приписування їм відповідних значень.

  • Складовими процесу активного слухання є:

    • Зосередження
    • Розуміння
    • Запам’ятовування
    • Аналіз
    • Реагування


а) нерефлексивне слухання це слухання без аналізу, яке дає можливість співбесіднику висловитися.

  • а) нерефлексивне слухання це слухання без аналізу, яке дає можливість співбесіднику висловитися.

  • Корисне тоді, коли:

  • співбесідник хоче обговорити важливі питання (наприклад, при сімейних конфліктах, при втраті близької людини тощо),

  • проявляє глибокі почуття - гнів чи горе чи просто говорить про те, що вимагає мінімальної відповіді,

  • відчуває труднощі у висловленні своїх турбот і проблем чи, навпаки, радості,

  • у бесідах з підлеглими (показати їм свою увагу).



зворотній зв’язок з комунікатором, при якому реципієнт більш активно використовує словесну форму для підтвердження розуміння повідомлення .

  • зворотній зв’язок з комунікатором, при якому реципієнт більш активно використовує словесну форму для підтвердження розуміння повідомлення .

  • Види рефлексивних відповідей:

  • З’ясування

  • Перефразування

  • Резюмування

  • Відображення почуттів



безоціночний зворотній зв’язок, мета якого – надати співбесіднику підтримку, дати зрозуміти, що проблема, яка його турбує, і слухачем сприймається як важлива.

  • безоціночний зворотній зв’язок, мета якого – надати співбесіднику підтримку, дати зрозуміти, що проблема, яка його турбує, і слухачем сприймається як важлива.

  • Мета емпатійного слухання–

  • вловити емоційне забарвлення повідомлення і його значення для людини, зрозуміти, які почуття при цьому переживає співбесідник.



спрямованість на людину

  • спрямованість на людину

  • спостережливість.

  • контактність - це управління комунікативною ситуацією, психологічними способами впливу під час організації соціальної взаємодії.

  • Комунікативна сумісність –виникає на основі взаєморозуміння та узгодженості загальної позиції; характеризується відсутністю неприємних наслідків комунікативної взаємодії у вигляді напруги, психологічного дискомфорту.

  • Адаптивність - вказує на готовність до перегляду звичних рішень, здатність гнучко реагувати на обставини,



(франц. barriere — перешкода) — психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

  • (франц. barriere — перешкода) — психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.







Слово «стиль» грецького походження, що в перекладі на українську трактується як стержень для письма на восковій дошці, а пізніше стало використовуватись в значенні «почерк».

  • Слово «стиль» грецького походження, що в перекладі на українську трактується як стержень для письма на восковій дошці, а пізніше стало використовуватись в значенні «почерк».

  • В. А. Кан-Калик до стилів педагогічного спілкування відносить:

    • стиль захопленості педагога спільною творчою діяльністю з учнями
    • стиль дружнього розташування
    • стиль дистанція
    • стиль лякання і загравання


Каталог: Files -> downloads
downloads -> Чому займенник має таку назву? Яка його роль у мовленні?
downloads -> Кривоколінського навчально-виховного комплексу
downloads -> Інтелектуальна готовність
downloads -> Українська мова
downloads -> Тема. Що таке Батьківщина
downloads -> Мета: висвітлити життєвий і творчий шлях Р. М. Рільке, розкрити образ України у світі філософських та естетичних пошуків митця; визначити провідні мотиви лірики поета; Мета
downloads -> Урок-презентація на тему:"Голодомор 1932-1933 років. 80 років з часу трагедії"


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка