Первісне суспільство характеризується колективною працею І споживанням. У цілому господарство первісної доби мало натуральний характер

Первісне суспільство характеризується колективною працею і споживанням. У цілому господарство первісної доби мало натуральний характер.

• Первісне суспільство характеризується колективною працею і споживанням. У цілому господарство первісної доби мало натуральний характер.

• Головною господарською формою господарства первісної епохи була громада – це колектив із повною або частковою спільною власністю на засоби виробництва та традиційними формами самоуправління.

• В процесі розкладу первісного ладу на зміну родовій та сімейній прийшла сусідська громада.

• Залежно від природних особливостей того чи іншого племені, економічних умов, відносин із сусідніми народами тощо склалися громади «азіатського» та «античного» типу.

Залежно від матеріалу, з якого виготовлялися знаряддя праці історія людства ділиться на три великі етапи:

• Залежно від матеріалу, з якого виготовлялися знаряддя праці історія людства ділиться на три великі етапи:

• Перший етап - кам'яний вік: 2,5 млн. років тому - кінець III тисячоліття до н.е. Основні знаряддя праці і зброя виготовлялися з каменя і застосовувалося дерево і кістка. Кам’яними знаряддями праці можна було зняти шкуру з вбитої тварини, зрізати гілку, викопати корінь тощо.

• Другий етап - бронзовий вік (кінець III тисячоліття - I тисячоліття до н.е.) - почали виготовляти вироби з бронзи.

• Третій етап - Залізний вік - характеризується розповсюдженням металургії заліза і виготовленням знарядь із заліза.

- палеоліт: стародавній кам’яний вік (ІІІ-ХІІ тис. до н.е.). В кінці палеоліту відбулась «зоологічна катастрофа» - скорочення чисельності великих ссавців, деякі види зникли. Це призвело до значного зменшення чисельності населення та стимулювало зміни в господарському житті.

• - палеоліт: стародавній кам’яний вік (ІІІ-ХІІ тис. до н.е.). В кінці палеоліту відбулась «зоологічна катастрофа» - скорочення чисельності великих ссавців, деякі види зникли. Це призвело до значного зменшення чисельності населення та стимулювало зміни в господарському житті.

• - мезоліт (середнє кам'яне століття ХІІ-VIII тис. до н.е.). Пов’язаний із закінченням Льодовикового періоду в Європі і зникненням мегафауни. Відбувався перехід з групового на індивідуальне полювання – розпад племінного суспільства на родове.

• - неоліт (нове кам'яне століття VIII-IV тис. до н.е.). Відбулася «неолітична революція» - зміна в техніці, формах виробництва та образі життя, освоєння людиною нових територій і більш ефективне їх використання.

- ранній етап бронзового століття - характеризується урбанізацією і появою міст-держав, а також появою писемності (Урук, четверте тисячоліття до н. е.).

• - ранній етап бронзового століття - характеризується урбанізацією і появою міст-держав, а також появою писемності (Урук, четверте тисячоліття до н. е.).

• - середній етап бронзового століття - (26/25 - 20/19 ст. до н. е.) відбувається розширення (в основному на північ) зони, зайнятої металоносними культурами.

• - пізній етап бронзового століття. Завершився історичним явищем, яке прийняте називати бронзовий колапс - пов'язаний з катастрофічними змінами в суспільному устрої, втратою багатьох традицій, руйнуванням всіх крупних держав і багатьох міст того часу.

Ранній залізний вік поділявся на два періоди:

• Ранній залізний вік поділявся на два періоди:

• - гальштадський (співіснування бронзових і залізних знарядь праці, перехід від мотики до сохи та плуга);

• - латенський (з'явилися залізні серпи, плужні лемеші, розвивалися ремесла, особливо ковальство, ювелірна справа, гончарство).

• На початку нашої ери на території, завойованій Римом, латенську культуру змінила провінційна римська культура.

Розклад первісного господарства хронологічно пов'язаний з періодом мідно — кам’яного віку (IV-III тис. до н.е.).

• Розклад первісного господарства хронологічно пов'язаний з періодом мідно — кам’яного віку (IV-III тис. до н.е.).

• Первіснообщинна формація пройшла кілька стадій розвитку:

• 1) привласнюючого господарства та 2) відтворюючого господарства.

• У межах первіснообщинної формації мали місце 2 великих суспільних поділи праці:

• перший характеризувався виділенням скотарських племен;

• другий характеризувався відокремленням ремесла від землеробства і пов'язаний з виникненням металургії.

• Винахід і освоєння принципово нових матеріалів (бронза), технологій (системи зрошуваного і плугового землеробства), посилення майнової нерівності, зародження приватної власності неминуче вели до виникнення класів і держав.

• Перші з них утворилися на Стародавньому Сході (Єгипет, Індія, Месопотамія) на зламі неоліту і бронзової доби.