Положення про право власності. Види цивільно-правових договорів. Спадкове право. Основні терміни І поняття цивільне право

Основи цивільного права. Цивільні правовідносини.

ПЛАН

• Відносини, які регулюються цивільним правом.

• Поняття і загальна характеристика цивільної правоздатності і цивільної дієздатності.

• Поняття юридичної особи.

• Особисті немайнові права фізичної особи.

• Загальні положення про право власності.

• Види цивільно-правових договорів.

• Спадкове право.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Цивільне право – це галузь права, що регулює майнові та особисті немайнові відносини, за участю фізичних осіб, юридичних осіб та інших соціальних утворень на засадах юридичної рівності сторін.

Джерела цивільного права

• Центральне місце в системі цивільного законодавства належить Цивільному кодексу України, який прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р.

• Кодекс складається із шести книг

• Цивільно-правові відносини –

• це врегульовані нормами цивільного права майнові та особисті немайнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності учасників.

Цивільні правовідносини є майнові та немайнові

• Майнові відносини – це конкретні вольові економічні відносини, що складаються між суб’єктами з приводу належності, набуття, володіння, користування і розпорядження майном.

Немайнові відносини

• Особисті немайнові відносини - виникають на підставі здійснення особистих немайнових прав, зокрема:

• - право на життя,

• - право на охорону здоров’я, право на безпечне для життя довкілля,

• - право на повагу до людської гідності,

• - право на свободу літературної, художньої, наукової творчості.

Об’єктами цивільних правовідносин виступають

• матеріальні блага

• нематеріальні блага

• ( речі, дії, в тому числі послуги; результати духовної та інтелектуальної творчості; особисті немайнові блага – честь, гідність, ім’я, життя, здоров’я).

Суб’єктами цивільних правовідносин виступають

• фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства

• юридичні особи - державні та приватні підприємства, організації та установи

Цивільна правоздатність

• це здатність мати цивільні права та обов’язки, цивільну правоздатність мають усі фізичні та юридичні особи.

Цивільна дієздатність

• Це здатність суб'єкта своїми діями набувати цивільні права і створювати для себе цивільні обов'язки.

• Створивши для себе цивільні обов’язки, потрібно самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Обсяги цивільної дієздатності

Юридична особа

• Це організація створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка має відокремлене майно може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді.

Розподіл юридичних осіб за характером діяльності

• Підприємства, що виробляють продукцію;

• Установи, які надають послуги населенню;

• Колективні сільськогосподарські підприємства;

• Комерційні та інші організації – торгівлі, харчування, будівництва.

Види юридичних осіб за характером власності

• Державні;

• Комунальні;

• Колективні;

• Орендні;

• Акціонерні;

• Спільні;

• Приватні;

• Сімейні;

• Релігійні.

Сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у результаті присвоєння матеріальних благ громадянами, юридичними особами та державою, які надають рівні права та обов’язки з володіння, користування і розпорядження майном.

• Сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають у результаті присвоєння матеріальних благ громадянами, юридичними особами та державою, які надають рівні права та обов’язки з володіння, користування і розпорядження майном.

Приватна власність

• Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженим. Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.

Державна власність

• Комунальна власність – майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді.

• Загальнодержавна власність -майно, у тому числі грошові кошти які належать державі Україна. Від імені держави України право власності здійснюють органи державної влади.

Інтелектуальна власність – право особи на результати інтелектуальної, творчої діяльності,

• Інтелектуальна власність – право особи на результати інтелектуальної, творчої діяльності,

• або на інший об'єкт права інтелектуальної власності.

Зміст права власності

• Зміст права власності становить володіння, користування та розпорядження майном.

• Володіння – фактичне утримання майна.

• Користування – отримання від речей їх корисних якостей.

• Розпорядження – вирішення юридичної долі речей (продаж, обмін, дарування, знищення).

Право власності припиняється у разі:

• відчуження власником свого майна;

• відмови власника від права власності;

• припинення права власності на майно , яке за законом не може належати цій особі;

• знищення майна;

• викупу пам'яток історій та культури;

• викупи земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю;

• викупу нерухомого майна у зв’язку з суспільною необхідністю земельної ділянки, на якій вона розміщена;

• реквізиції;

• конфіскації;

• припинення юридичної особи чи смерті власника.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

• Договори бувають:

• односторонні,

• двосторонні,

• багатосторонні.

Система цивільних договорів

Види договорів

• Новим Цивільним кодексом України передбаченні такі види договорів:

• договір купівлі-продажу,

• дарування,

• поставки,

• довічного утримання,

• майнового найму,

• найму житлового приміщення,

• позики,

• ренти,

• міни.

Спадкове право – сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов'язків померлої особи за правом спадкування.

• Спадщина складається з прав та обов'язків спадкодавця, тобто до складу спадщини входять і його борги (невиконані зобов'язання, неоплачені кредити тощо).

• Підставою виникнення спадкових відносин є смерть громадянина або оголошення його померлим судом.

Спадкодавець - власник, після смерті якого залишилось майно.

• Спадкодавець - власник, після смерті якого залишилось майно.

• Спадкоємець - особи, до яких це майно переходить після смерті його власника.

• Спадкове майно, або спадщиною - майно, що залишилось після смерті його власника.

Підстави спадкування

Спадкоємці за законом призиваються до спадщини в порядку черги.

• До першої черги належать:

• діти (в тому числі усиновлені);

• дружина та батьки померлого;

• дитина померлого, яка народилася після його смерті;

• онуки і правнуки.

• До другої черги належать:

• брати і сестри померлого;

• дід та бабка померлого.

• Окрім цього, до гурту спадкоємців за законом належать утриманці, тобто непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті

Від спадщини усуваються особи

• навмисно позбавили життя спадкодавця чи кого-не-будь із спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;

• батьки після дітей, відносно яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах на момент відкриття спадщини;

• батьки й повнолітні діти, котрі злісно ухилялися від виконання покладених на них відповідно до закону обов'язків з утримання спадкодавця, якщо ці обставини підтверджено в судовому порядку.