Преморбідні біологічні й особистісні фактори



Дата конвертації02.06.2016
Розмір445 b.



ВКХ – це суб'єктивне відношення хворого до свого захворювання, що складається з хворобливих відчуттів і зовнішніх проявів хвороби, оцінки механізмів їхнього виникнення, важкості і значення для майбутнього, а також типів реагування на хворобу.

  • ВКХ – це суб'єктивне відношення хворого до свого захворювання, що складається з хворобливих відчуттів і зовнішніх проявів хвороби, оцінки механізмів їхнього виникнення, важкості і значення для майбутнього, а також типів реагування на хворобу.



преморбідні біологічні й особистісні фактори

  • преморбідні біологічні й особистісні фактори

  • природа самого захворювання, його характер, етап і можливі наслідки;

  • соціальне становище хворого і вплив оточення;

  • медичні фактори.



Психологічний захист – це несвідомий психологічний прийом, яким володіють усі здорові люди, та завдяки якому емоційно неприємна інформація виганяється із свідомості та стає недоступною логічному аналізу та чуттєвому переживанню.

  • Психологічний захист – це несвідомий психологічний прийом, яким володіють усі здорові люди, та завдяки якому емоційно неприємна інформація виганяється із свідомості та стає недоступною логічному аналізу та чуттєвому переживанню.

  • Усі захисні механізми володіють двома загальними характеристиками.

  • вони, як правило, несвідомі, тобто діють переважно на неусвідомлюваному рівні.

  • вони спотворюють, заперечують або фальсифікують реальність.



Параметри оцінки хвороби (В. Д. Менделевич) :

  • Параметри оцінки хвороби (В. Д. Менделевич) :

  • Імовірність летального результату.

  • Імовірність інвалідизації і хроніфікації.

  • Больова характеристика хвороби.

  • Необхідність радикального або паліативного лікування.

  • Вплив хвороби на можливість підтримувати колишній рівень спілкування.

  • Соціальна значимість хвороби і традиційне відношення до хворих у мікросоціумі.

  • Вплив хвороби на сімейну і сексуальну сфери.

  • Вплив хвороби на сферу розваг і інтересів.



Фази перебігу хвороби

  • Предмедична фаза характеризується підозрою про можливе захворювання, сумнівами щодо необхідності звертатися до лікаря.



Фаза гострої маніфестації хвороби супроводжується реакціями страху і розгубленості, які підтримуються тим, що лікарі ще не мають досить інформації, щоб точно визначити свою тактику.

  • Фаза гострої маніфестації хвороби супроводжується реакціями страху і розгубленості, які підтримуються тим, що лікарі ще не мають досить інформації, щоб точно визначити свою тактику.



Фаза активної адаптації настає не пізніше ніж на 5-й день лікування, вона пов'язана з купірованням найбільш небезпечних проявів хвороби.

  • Фаза активної адаптації настає не пізніше ніж на 5-й день лікування, вона пов'язана з купірованням найбільш небезпечних проявів хвороби.



Фаза психічної декомпенсації.

  • Фаза психічної декомпенсації.

  • Для того щоб позбавити пацієнта від непотрібних переживань, рекомендується активно залучати його до процесу лікування.



При невиліковних захворюваннях нерідко спостерігається фаза пасивної адаптації (капітуляції).

  • При невиліковних захворюваннях нерідко спостерігається фаза пасивної адаптації (капітуляції).



Типи реакцій на хворобу

  • Типологія реагування на захворювання створена А.Є. Личко і Н.Я.Івановим на основі оцінки впливу трьох факторів:

  • природи самого соматичного захворювання,

  • типу особистості, в якому найважливішу складову частину визначає тип акцентуації характеру і відносини до даного захворювання в референтній для хворого групі. Типи об'єднані по блоках.



Перший блок включає типи відносини до хвороби, при яких соціальна адаптація істотно не порушується:

  • Перший блок включає типи відносини до хвороби, при яких соціальна адаптація істотно не порушується:

  • гармонійний, ергопатичний і анозогнозичний типи.

  • В другий і третій блок включаються типи реагування на хворобу, що характеризуються наявністю психічної дезадаптації в зв'язку з захворюванням.



При цьому другий блок включає типи реагування переважно з інтрапсихічною спрямованістю (тривожний, іпохондричний, неврастенічний, меланхолічний і апатичний). Емоційно-афективна сфера відносин у хворих з цими типами реагування клінічно виявляється в дезадаптивній поведінці: реакціях по типу дратівливої слабкості, тривожному, пригніченому стані, «відходом» у хворобу, відмовленні від боротьби — «капітуляції» перед захворюванням і т.п.

  • При цьому другий блок включає типи реагування переважно з інтрапсихічною спрямованістю (тривожний, іпохондричний, неврастенічний, меланхолічний і апатичний). Емоційно-афективна сфера відносин у хворих з цими типами реагування клінічно виявляється в дезадаптивній поведінці: реакціях по типу дратівливої слабкості, тривожному, пригніченому стані, «відходом» у хворобу, відмовленні від боротьби — «капітуляції» перед захворюванням і т.п.



В третій блок входять типи реагування з інтерпсихічною спрямованістю. Цей блок включає типи з таким сенсибілізованим відношенням до хвороби, що найбільшою мірою залежить від преморбідних особливостей особистості хворих: сенситивний, егоцентричний, паранойяльний і дисфоричний. Хворі з цими типами відносини до хвороби при різних емоційно:афективних реакціях на хворобу також характеризуються дезадаптивною поведінкою, яка призводить до порушення їхнього соціального функціонування.

  • В третій блок входять типи реагування з інтерпсихічною спрямованістю. Цей блок включає типи з таким сенсибілізованим відношенням до хвороби, що найбільшою мірою залежить від преморбідних особливостей особистості хворих: сенситивний, егоцентричний, паранойяльний і дисфоричний. Хворі з цими типами відносини до хвороби при різних емоційно:афективних реакціях на хворобу також характеризуються дезадаптивною поведінкою, яка призводить до порушення їхнього соціального функціонування.



Також, типи відносини до хвороби можна умовно розділити на:

  • Також, типи відносини до хвороби можна умовно розділити на:

  • Гіперсоматонозогнозії, коли перебільшується важкість захворювання і його наслідків (тривожний, обсесивно-фобічний, іпохондричний, депресивний, апатичний, неврастенічний, егоцентричний, паранойяльний)

  • Гіпосоматонозогнозії, що виявляються в недооцінці важкості захворювання, його наслідків (ейфоричний, ергопатичний, анозогностичний )

  • Диссоматогнозії – усвідомлене спотворення оцінки хвороби, викликане бажанням хворого отримати визначену вигоду в зв'язку з захворюванням.

  • Тепер ми докладно зупинимося на характеристиці кожного типу реакції окремо і методах їхньої корекції.



Каталог: downloads -> medpsychology
downloads -> Кривоколінського навчально-виховного комплексу
downloads -> Інтелектуальна готовність
downloads -> Українська мова
downloads -> Тема. Що таке Батьківщина
downloads -> Мета: висвітлити життєвий і творчий шлях Р. М. Рільке, розкрити образ України у світі філософських та естетичних пошуків митця; визначити провідні мотиви лірики поета; Мета
downloads -> Урок-презентація на тему:"Голодомор 1932-1933 років. 80 років з часу трагедії"
medpsychology -> Психогігієна, психопрофілактика. Основи психотерапії. лектор: д м. н. Гнатишин М. С
medpsychology -> Наркотична речовина — це речовина, офіційно визнана наркотичною через її здатність навіть при однократному вживанні викликати специфічний ейфоричиий стан, а при систематичному психічну або фізичну залежність. Психоактивна речовина (пар)


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка