Профілактика хірургічної інфекції в діяльності медичної сестри



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.


Профілактика хірургічної інфекції

  • в діяльності медичної сестри


Хірургічна інфекція це:

  • захворювання, причиною яких є різні мікроорганізми, що викликають гнійно-запальні та гнійно-некротичні процеси в органах і тканинах, лікування яких здійснюють хірургічними методами.



Історія становлення гнійної хірургії

  • Тривалий час одним із найпотужніших моментів, які гальмували розвиток хірургії була і в певній мірі, до тепер залишається гнійна інфекція.

  • Ідея безгнилісного лікування ран по справжньому знайшла своє рішення лише в другій половині ХІХ ст.

  • Угорський акушер Ігнац Земмельвейс (1818-1865). В 1846 р. був прийнятий асистентом в акушерську клініку у Відні. Його гнітило те, що майже кожна п’ята, а по даних за 1841р., кожна третя породілля помирала на 2-ий - 3 -ій день після пологової гарячки.

  • В іншому акушерському відділенні клініки летальність в породіль була втричі нижчою. У першому відділі пологи приймали лікарі та студенти, які часто відвідували прозекторську та анатомічні театри, в той час, як в другому проводили всю роботу акушерки, які не мали справи з трупами. Відмічено також, що післяпологова гарячка не виникала у жінок, які рожали вдома, іноді навіть в гірших умовах.

  • І. Земмельвейс не сумнівався, що в кровоносну систему попадала, так звана “трупна отрута”, і що заносили цю отруту в пологові шляхи жінок студенти, які приходили в акушерську клініку після відвідування моргу.



І.Земмельвейс

  • Молодий лікар запропонував , щоб усі лікарі, які переступили поріг акушерської клініки, одягали свіжий костюм, та обробляли руки знешкоджуючими розчинами.

  • З метою профілактики післяпологового сепсису І. Земельвейс у 1847 р. вперше застосував для обробки рук медичного персоналу розчин хлорного вапна.

  • Результати виявились блискучими, молоді матері помирали у 10 разів менше.

  • У 1860-61 рр. була видана книга І.Земмельвейса про попередження гарячки породіль, але провідні акушери так і не визнавали його.

  • У той час М.І.Пирогов писав “Переконання Земмельвейса, щодо піємії у породіль, які б ексцентричні вони не були, все-таки містять у собі велику долю правди”.



М.І. Пирогов

  • Пов’язував нагноєння ран з існуванням своєрідних лікарняних міазм (забруднень).

  • Пропонував відділяти від решти хворих тих, у кого відмічалися ознаки зараження. Він рахував, що зараження може передаватися від людини до людини.

  • Для лікування гнійних ран застосовував спирт, йод, ляпіс.



Джозеф Лістер (1827-1912).

  • У 1867 р. англійський хірург Джозеф Лістер, виходячи з вчення Луї Пастера про розкладання органічних речовин за рахунок “зародків” з повітря, прийшов до висновку, що причиною гнійних ускладнень і смерті хворих після операції є мікроби.

  • Він у журналі “Lancet“ опублікував статтю “Антисептичний принцип в хірургічній практиці“.

  • Як засіб для знищення мікробів у рані Д. Лістер запропонував і широко використовував карболову кислоту. Із його ім’ям пов’язана розробка нового антисептичного методу хірургічної роботи.



Класифікація хірургічної інфекції

  • 1. За походженням: нозокоміальна (внутрішньолікарняна), позалікарняна.

  • 2. За характером збудника: неспецифічна – аеробна (стафілококова, стрептококова, колібацилярна, синьогнійна), анаеробна (клостридіальна, неклостридіальна), грибкова; специфічна (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз та ін.) неспецифічна інфекція.

  • 3. За джерелом інфікування: екзогенна; ендогенна.

  • 4. За клінічним перебігом: гостра, хронічна, латентна, атипова.

  • 5. За клінічними проявами: гнійна, гнильна, анаеробна, специфічна

  • (правець,актиномікоз, сибірська виразка та ін.).

  • 6. За поширенням: місцева, прогресуюча (інвазивна), генералізована (сепсис).

  • 7. За локалізацією: ушкодження шкіри, підшкірної клітковини; ушкодження кісток і суглобів; ушкодження органів грудної клітки, черевної порожнини та ін.



Нозокоміальна інфекція

  • Це інфекційні захворювання, які виникають у пацієнтів унаслідок їх інфікування в лікувальних закладах.

  • Або любе інфекційне захворювання працівника лікарні, яке розвинулось унаслідок його роботи в даному лікувальному закладі.



Стафілококи, стрептококи



Збудники хірургічної інфекції

  • Стафілокок (Staphylococcus) – грампозитивний аеробний кок, розміром 0,5-1,5 мкм

  • Стрептокок (Streptococcus) – аеробний грампозитивний кок, розміром 0,5-2,0 мкм

  • Кишкова паличка (B. coli communis) - відноситься до групи умовно-патогенних грамнегативних бактерій.

  • Протей (Proteus) – грамнегативна анаеробна паличка, яка має декілька видів.

  • Паличка синьо-зеленого гною (Pseudomonas aeruginosa) - відноситься до грамнегативних мікробів.

  • Грибки (Candida) – близько 80 видів роду Candida, к найбільш часто причиною захворювання буває C. Albicans.

  • Анаероби - з роду Clostridium (клостридіальна інфекція) і (неклостридіальна

  • інфекція) палички роду Bacteroides, Fusobacterium, грампозитивні палички – Propionbacterium acnes; грамнегативні та грампозитивні коки.



Шляхи поширення інфекції

  • Екзогенний шлях – занесення інфекції в рану із зовнішнього середовища (повітряна, крапельна, контактна, імплатаційна інфекція) ;

  • Ендогенний шляхгематогенний лімфогенний, лактогенний.

  • “Дрімаюча” інфекція – при зміні реактивності організму.



Розвиток і перебіг гнійно-запального процесу залежить:

  • 1) вірулентності мікрофлори;

  • 2) стану реактивності організму, його імунітету;

  • 3) якості лікувальних заходів, спрямованих на ліквідацію мікрофлори та загоєння рани.



хірургічну інфекцію поділяють на три групи:

  • 1) інфекційні хірургічні захворювання (фурункул, карбункул, панарицій, мастит, остеомієліт і т. ін.), які, виникають внаслідок порушення локальних механізмів захисту тканин від мікробів;

  • 2) ранова інфекція – як ускладнення після травм і операцій;

  • 3) інфекційно-запальні ускладнення, що виникають у процесі лікування основного захворювання і не пов’язані безпосередньо з хірургічним втручанням на ураженому органі.



Напрямки профілактики хірургічної інфекції

  • Для профілактики і боротьби з внутрішньолікарняною інфекцією проводять комплекс санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на виявлення та ізоляцію джерела інфекції і ліквідацію шляхів її проникнення.



Методи профілактики хірургічної інфекції

  • Джозеф Лістер і його сучасники для знищення збудників гнійних процесів у рані і на всіх предметах, що контактують із раною, застосовували хімічні речовин.

  • У подальшому для боротьби з інфекцією у медичну практику введенно дезінфекцію, стерилізацію і хіміотерапію.



Антисептика

  • Комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на ліквідацію мікробів у рані, патологічному вогнищі і в організмі в цілому.



Асептика

  • Поряд з цим в хірургію почали проникати ідеї про те, що треба знезаражувати не тільки рану та оточуюче повітря, але й інструменти, перев’язувальний матеріал, тобто все, що контактує з раною. Наукове обгрунтування цього методу репрезентував Е. Бергман та його учень К. Шиммельбуш, в 1890 році . Він отримав назву асептики.



Дякую

  • за увагу !



Каталог: data -> kafedra -> meds -> ukr -> %D0%9D%D0%9D%D0%86%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 -> %D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8-%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8 -> 1%20%D1%80%D1%96%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F -> 1%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81(%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)
%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8-%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8 -> Виразкова хвороба. Гастрити, ускладнення
1%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81(%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) -> Соціальна медицина як наука та предмет викладання
1%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81(%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) -> Підприємництво. Основи маркетингу 1 Власність І форми підприємницької діяльності
%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%81%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8-%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8 -> Дієтотерапія у лікуванні І профілактиці хронічних гастритів І виразкової хвороби лектор к мед н. Шульгай О. М
1%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81(%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D1%96%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F) -> Спосіб життя і психічне здоров’я. Психоактивні речовини (алкоголь, наркотики, токсикоманічні речовини) поведінкові та психосоматичні розлади


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка