2. Соматические клетки молока. Национальная антимаститная программа при поддержке «Zoetis Ukraine»
3. Установление уровня общего азота , истинного белка , мочевины в молоке высокопродуктивных коров , как критерий оценки обеспеченности их организма протеином корма и состояния гипатобилиарнои система
4. Трактовка соотношения жира к протеину или истинного белка в молоке коров как показатель метаболических нарушений по кетоза ( бета - гидроксибутират ) и ацидозов для быстрого предотвращения их проявлений путем использования антикетозних или антиацидозних программ.
5. Ингибиторы молока. Интерпретация. Методы контроля. Ложные трактовки
7. Определение конюгатив линолевой кислоты C18 : 2 trans - 10 , cis -12 в молоке коров как показателя депрессии синтеза молочного жира и возможные пути регуляции процессов изомеризации.
8. Транспортная логистика сырого молока
організація міжлабораториних досліджень;
організація міжлабораториних досліджень;
виготовлення державних стандартних зразків молока для перевірки устаткування в молочних лабораторіях України;
виготовлення контрольних проб для калібрування приладів інструментального визначення показників якості молока;
програма контролю молока за вмістом забруднювачів різної природи;
навчання фахівців з відбору проб молока та проведення аналітичних досліджень;
навчання фахівців з обробки даних, валідації та атестації методик вимірювання.
на інфрачервоному аналізаторі якості „Bentley – 150 Combi” виробництва США (акредитований за ISO 9001-2000 № 55318, що пройшов державну атестацію в Україні № 1126 від 23.03.2007 р.), за яким суворо, об’єктивно, без можливостей впливу людського чинника визначається концентрація: жиру, істинного білка, загального протеїну, лактози, сухої речовини, сухого знежиреного залишку молока;
на інфрачервоному аналізаторі якості „Bentley – 150 Combi” виробництва США (акредитований за ISO 9001-2000 № 55318, що пройшов державну атестацію в Україні № 1126 від 23.03.2007 р.), за яким суворо, об’єктивно, без можливостей впливу людського чинника визначається концентрація: жиру, істинного білка, загального протеїну, лактози, сухої речовини, сухого знежиреного залишку молока;
2) кондуктометрично - точки замерзання молока для визначення фальсифікації молока водою;
3) на аналізаторі вмісту соматичних клітин в молоці – „Somacount-150” за ДНК соматичних клітин, який працює за методом лазерної проточної цитометрії. Одержані результати дослідження вмісту соматичних клітин в молоці характеризують як якість молока (показник регламентований ДСТУ), так і стан молочної залози, зокрема, наявність клінічних чи субклінічних маститів;
4) визначення вмісту сечовини в молоці проводиться методом „D” та „U” спектрофотометрично;
5) визначення кількості КМАФАМ (загальне бактеріальне обсіменіння) - інструментально (лазерна цитометрія) на IBCm;
5) визначення кількості КМАФАМ (загальне бактеріальне обсіменіння) - інструментально (лазерна цитометрія) на IBCm;
6) рівень прогестерону в молоці (маркерний показник тільності) - імуноферментним методом;
7) аутентичність чи контрафактність молока визначається хроматографічно та за допомогою тест системами;
8) амінокислотний склад молока визначається хроматографічно методом йонообміної хроматографії на амінокислотному аналізаторі;
9) жирнокислотний склад молока, його сатурованість та десатурованість визначається хроматографічно методом газової хроматографії на газорідинному хроматографі;
10) мінеральний склад молока визначається спектрофотометрично методом атомної абсорбції;
11) вітамінній склад молока визначається хроматографічно методом тонкошарової та рідинної хроматографії.
Прямой подсчет
Прямой подсчет
Лазерно-проточная цитометрия
Кондуктоиетрия (электропроводность)
Самый распространенный метод
Точный ли????
Вязкозиметрия (вязкозиметр)
Скриниг тесты
3. Установление уровня общего азота , истинного белка , мочевины в молоке высокопродуктивных коров , как критерий оценки обеспеченности их организма протеином корма и состояния гипатобилиарнои система
3. Установление уровня общего азота , истинного белка , мочевины в молоке высокопродуктивных коров , как критерий оценки обеспеченности их организма протеином корма и состояния гипатобилиарнои система
Постановка проблеми. В забезпеченні фізіологічних потреб населення в білках неабияке значення приділяється протеїну молока, продукція якого в більшості країн світу стає приоритетною навіть порівняно з молочним жиром .
Постановка проблеми. В забезпеченні фізіологічних потреб населення в білках неабияке значення приділяється протеїну молока, продукція якого в більшості країн світу стає приоритетною навіть порівняно з молочним жиром .
Стандартним референс - методом визначення протеїну у молоці є метод К’єльдаля [1, 2], що базується на спалюванні органічних компонентів молока у присутності сірчаної кислоти та визначенні вивільненого Нітрогену, помноженого на коефіцієнт 6,38, виходячи з його частки у протеїні молока.
За цим методом сумарно вимірюється, як нітроген, що входить до білку (у тому числі до казеїну та білків сироватки) так і до небілкових нітрогенмістких (НБN) речовин. НБN молока складається з 45 % азоту сечовини, 16 % азоту амінокислот, 1,7 % азоту креатиніну, 2,5 % азоту креатину, 1 % азоту аміаку, 2 % азоту сечової кислоти і 31,7 % інших речовин. З наведених даних видно, що сечовина має найбільшу масову частку в складі НБN–містких речовин, а експериментальними дослідженнями виявлено її мінливість та залежність від білково-енергетичного співвідношення в раціонах лактуючих тварин.
Аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання проблеми. В ряді країн, зокрема Франції [3] та Австралії на державному рівні прийнято оцінювати білковість молока не за загальним, сирим протеїном, а за істинним білком [4, 5]. Ця позиція ґрунтується, перш за все на незначній поживній цінності речовин, що містять небілковий азот та тим, що основну кількість НБN становить сечовина, вміст якої у молоці залежить від практики годівлі корів та на яку впливають ряд сезонних факторів [6].
Аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання проблеми. В ряді країн, зокрема Франції [3] та Австралії на державному рівні прийнято оцінювати білковість молока не за загальним, сирим протеїном, а за істинним білком [4, 5]. Ця позиція ґрунтується, перш за все на незначній поживній цінності речовин, що містять небілковий азот та тим, що основну кількість НБN становить сечовина, вміст якої у молоці залежить від практики годівлі корів та на яку впливають ряд сезонних факторів [6].
Проблема визначення істинного білку чи загального протеїну у молоці особливого значення набуває і у зв’язку із впровадженням в світову лабораторну практику інфрачервоних аналізаторів молока, точність тестування та калібрування, яких значно підвищується при фіксуванні сигналу істинного білку.
Виходячи з практичної необхідності як комерційного, селекційного та методичного характеру нами було поставлено завдання визначити масову частку загального ( total ) протеїну, істинного (tru) білка, та вміст НБN- містких речовин в молоці корів Східного регіону України та оцінити вплив сезону року на ці показники.
Ингибирующие вещества - собирательное наименование химических веществ и соединений, которые препятствуют или тормозят развитие разного рода бактерий
Ингибирующие вещества - собирательное наименование химических веществ и соединений, которые препятствуют или тормозят развитие разного рода бактерий
Относятся антибиотики, сульфаниламиды, нитрофураны, нитраты, консервирующие (формалин, перекись водорода), нейтрализующие (сода, гидроокись натрия, аммиак), моющие и дезинфицирующие средства и др.
Определение ингибиторов
Определение ингибиторов
– прошлый век!!!
Наличие ингибирующих веществ в сыром молоке проводят согласно ГОСТу 23454-79. «Молоко. Методы определения ингибирующих веществ». Определение в молоке сыром антибиотиков (как ингибирующих веществ) проводят согласно ГОСТ Р 51600-2000.
Якісне визначення наявності антибіотиків і сульфаніламідних речовин у молоці та молочних продуктах допускається проводити за допомогою дельвотесту, полютесту, копан-тесту або інших зареєстрованих діагностикумів згідно з інструкцією з їх застосування.
Новый стандарт 3662 – не предусматривает определение ингибиторов по редуктазной пробе
(Решение ТК 140. Института молока и мяса НААН)
Практически все антибактериальные препараты, вводимые лактирующей корове, проникают в молоко.
Практически все антибактериальные препараты, вводимые лактирующей корове, проникают в молоко.
Однако степень их перехода существенно отличается для препаратов разных групп. Одни антибиотики легко проникают в молоко и создают в нем сравнительно высокий уровень, другие переходят в молоко в малых количествах.
Антибиотики попадают в молоко преимущественно путем диффузии, определяющейся такими же факторами, что и диффузия через плацентарный барьер и другие биологические мембраны. На степень диффузии в молоко влияют молекулярная масса препарата, степень ионизации, связывание белками крови, растворимость в липидах. По сравнению с плазмой крови молоко имеет более низкий рН (7,4 и 6,8 соответственно), вследствие чего препараты с кислотными характеристиками проходят в молоко труднее, чем со щелочными.
Для оценки степени диффузии антибиотиков в молоко предложен индекс М/П, представляющий собой соотношение концентрации препарата в молоке и плазме крови. Величина индекса меньше 1 свидетельствует о низкой степени перехода вещества в молоко, индекс больше 1 характеризует высокую степень перехода.
Many isomers (n=24) found in ruminant food products
Many isomers (n=24) found in ruminant food products
C18:2 cis-9, trans- 11
C18:2 trans-7, cis-9
C18:2 trans-10, cis-12
C18:2 cis-8, trans-10
CLA has been shown to:
Anti-carcinogenic
Anti-atherogenic
Anti-diabetic
Enhanced immune system
Reduces severity of cachexia
Alleviates symptoms of lupus
Improved bone mineralization
Alters lipid metabolism
Due to the potential health benefits and because CLA is naturally found in dairy products:
Due to the potential health benefits and because CLA is naturally found in dairy products:
Early work focused on
Increasing CLA content in bovine milk (avg. ~6 mg/g)
Identifying sources of variation (3 – 30 mg/g)
Determining composition of milk fat CLA isomers
In attempt to enhance milk fat CLA it was serendipitously discovered that exogenous CLA severely reduces milk fat synthesis (Chouinard et al., 1998)
