Психолого-педагогічний супровід формування комунікативної компетенції дошкільників з знм



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.
#8771


Психолого-педагогічний супровід формування комунікативної компетенції дошкільників з ЗНМ


Комунікативна компетенція в літературі розглядається як засвоєння етно- і соціально-психічних еталонів, стандартів, стереотипів поводження; ступінь володіння „технікою” спілкування. У так званих комунікативних методиках передбачається поряд з оволодінням знаннями з мови практичне оволодіння технікою спілкування, правилами ввічливості, нормами поводження тощо



Комунікативна компетенція дитини дошкільного віку є здатність будувати спілкування за допомогою мови й охоплює дотеоретичні (практичні) знання мови (фонетики, лексики, граматики), уміння формувати і формулювати думки в слові (побудова тексту), мовленнєву взаємодію з партнером (інтеракція)



Головним критерієм, за яким можна визначити сформованість комунікативної компетентності в дитини дошкільного віку, є успішність суб’єкта у взаємодії із самим собою й іншими в тій або іншій ситуації спілкування



Зміст комунікативної компетентності:

  • обізнаність дитини старшого дошкільного віку зі способами та засобами мовленнєвої взаємодії (лінгвістичними та комунікативними);

  • адекватність вибору наявних навичок та вмінь, застосування і „зчитування” їх у мовленнєвій взаємодії;

  • орієнтація у ситуації спілкування (доцільно добирати вербальні та невербальні засоби, виходячи зі змісту ситуації, її учасників, власного ставлення);

  • комплексне, варіативне, творче застосування вербальних і невербальних засобів відповідно до поставленої мети





Сформованість навичок комунікації



Складові комунікативної компетентності:

  • когнітивно-комунікативна компетентність

  • орієнтувально-планувальна компетентність

  • організаційно-комунікативна компетентність

  • мовленнєва компетентність

  • комунікативно-діяльнісна компетентність



Когнітивно-комунікативна компетентність

  • Ознаки :

  • знання дітей правил мовленнєвого спілкування в різних життєвих ситуаціях, використання їх у взаємодії з дорослими та однолітками

  • засвоєння норм і правил українського мовленнєвого етикету, етичних норм спілкування;

  • опанування стандартизованих форм і виразів мовленнєвого етикету

  • володіння словником для позначення ситуації спілкування (її просторово-часових характеристик, емоційного та фізичного стану учасників спілкування, особистісних якостей і рис людської вдачі)‏

  • розуміння значень виразу обличчя, пози, жестів



Когнітивно-комунікативна компетентність

  • Методи, що застосовуються :

  • проведення бесід на морально-етичні теми

  • читання художніх творів, ознайомлення з малими жанрами українського фольклору

  • введення до словника дітей нової лексики

  • створення ігрових мовленнєвих ситуацій

  • розігрування діалогів і сценок з літературних творів

  • розглядання піктограм, ілюстрацій до художніх творів

  • використання дидактичних ігор



Орієнтувально-планувальна компетентність

  • Ознаки :

  • вміння орієнтуватися в ситуації спілкування ( часово-просторових, змістових характеристиках, соціальних взаєминах), загальних прикметах та поведінці співрозмовника (стать, вік, соціальна роль, фізичний, емоційний стан, наміри, інтереси), використаних ним вербальних і невербальних засобах

  • вміння враховувати висновки орієнтування для планування мовленнєвої поведінки: у доборі лексичних засобів, граматичних форм, синтаксичних конструкцій, побудові лаконічного або розгорнутого висловлювання, регулюванні зовнішніх характеристик мовлення (сили голосу, темпу і тону мовлення)‏

  • здатність довільно керувати невербальними засобами спілкування (привітний вираз обличчя, стриманість у жестах, передбачені етикетом пози)‏



Орієнтувально-планувальна компетентність

  • Методи, що застосовуються

  • бесіди

  • обговорювання різних ситуацій спілкування

  • розігрування ігрових мовленнєвих ситуацій типу «Розмова з хворим товаришем»; «Що з тобою трапилось?»; «У крамниці (аптеці, перукарні, транспорті)»; «У кого який настрій»

  • моделювання піктограм

  • проведення ігрового тренінгу спілкування «вітання», «невербальна розминка», «емоційний ланцюжок», «подарунок на день народження», «контакт поглядами», «незвичайна розмова»



Організаційно-комунікативна компетентність

  • Ознаки

  • практичне володіння вербальними і невербальними прийомами входження у мовленнєвий контакт, підтримання і розгортання діалогу, ввічливого і логічного завершення спілкування

  • готовність виявляти ініціативу у спілкуванні з дорослими та однолітками, вмінні знаходити партнера-співрозмовника у колі ровесників, пропонувати тему розмови, спрямовувати її у потрібне річище з урахуванням власних і спільних з партнером інтересів

  • організація спілкування в спільних видах діяльності, планування і коригування практичної діяльності через налагоджування мовленнєвої взаємодії





Мовленнєва компетентність

  • Ознаки

  • вміння творчо розв'язувати комунікативно-мовленнєві задачі, вибираючи з-поміж різних форм монологічних (розповідь, опис, міркування, пояснення) і діалогічних (ситуативна розмова, діалог-розпитування, діалог-планування, бесіда) висловлювань спосіб спілкування, адекватний комунікативній меті й ситуації



Мовленнєва компетентність

  • Методи, які застосовуються

  • навчання дітей складати різні види розповідей, типи діалогу;

  • словесні дидактичні ігри, моделювання ситуацій спілкування;

  • уведення у навчальне і повсякденне спілкування завдань на розв'язання комунікативно-мовленнєвих задач



Комунікативно-діяльнісна компетентність

  • Ознаки

  • вміння досягати комунікативної мети у спілкуванні завдяки комплексному застосуванню і адресуванню партнеру-співрозмовнику мовних і немовних засобів

  • встановлювати і підтримувати особистісні контакти, комунікативну взаємодію, мовленнєве спілкування



Комунікативно-діяльнісна компетентність

  • Методи, які застосовуються

  • розповіді вихователя і дітей з власного досвіду, складання листів, усних газет

  • ігри-драматизації, сюжетно-рольові та словесні дидактичні ігри

  • підготовка і проведення свят, розваг, днів народження, днів дитини

  • організація спільних видів діяльності та спілкування між дітьми різного віку



Комунікативна компетенція дитини дошкільного віку залежить від:

  • комунікативних інтенцій (утримування в пам'яті сказаного й постійна кореляція плину спілкування з метою мовця, його проміжними та прикінцевими результатами);

  • дотримання комунікативних стратегій, що дають змогу досягти необхідного результату комунікації;

  • знання особистості співбесідника; зворотного зв'язку в комунікації, що передбачає, врахування особливостей адресанта, його соціальних ролей; уміння, володіти навичками декодування "мови тіла" співбесідника;

  • орієнтації і підтримання самого процесу спілкування, тобто контролю за цим процесом, контролю власної мовленнєвої поведінки, емоцій тощо;

  • навичок та вміння завершення комунікації, виходу з неї, контролю за посткомунікативними ефектами



Зміст комунікативної компетентності:

  • обізнаність дитини старшого дошкільного віку зі способами та засобами мовленнєвої взаємодії (лінгвістичними та комунікативними);

  • адекватність вибору наявних навичок та вмінь, застосування і „зчитування” їх у мовленнєвій взаємодії;

  • орієнтація у ситуації спілкування (доцільно добирати вербальні та невербальні засоби, виходячи зі змісту ситуації, її учасників, власного ставлення);

  • комплексне, варіативне, творче застосування вербальних

  • і невербальних засобів відповідно до поставленої мети



Міжособистісні питання мовної комунікації:

  • - ДЕ і КОЛИ (ситуація),

  • - З КИМ (партнери),

  • - ЯК (засоби)

  • треба домовитися і узгодити спільні дії для

  • досягнення мети й бажаного результату



Розгортаючи задум, дошкільник учиться створювати (проектувати!) ідеї, пропозиції, задуми, знаходити однодумців, узгоджувати свої дії з партнерами, виявляти активність в умовах кооперантної взаємодії з людьми, і тим самим проявляти свою соціальну розвиненість



У процесі становлення особистості дитини дошкільного віку розвиток комунікативної компетентності має декілька джерел:

  • ідентифікація з дорослим;

  • засвоєння культурної спадщини;

  • спостереження за поведінкою інших людей;

  • програвання в уяві комунікативних ситуацій



  • Для своєчасного і повноцінного розвитку мовлення дошкільника, його взаємодія з оточуючими має збагачувати зміст потреби у спілкуванні

  • Реалізація цього завдання пов'язана зі створенням розвивального мовленнєвого середовища



Розвивальним є те середовище, яке пристосується до природного темпу кожного малюка, не порушуючи та не нівелюючи його



Функції розвивального мовленнєвого середовища:

  • розвиток комунікативних потреб;

  • створення умов для розвитку мовленнєвих здібностей дитини;

  • засвоєння набутих людством цінностей і культурно-комунікативних засобів спілкування;

  • адаптація дитини в соціумі дорослих і однолітків;

  • послідовність й неперервність у формуванні

  • формування комунікативної компетентності в дошкільному навчальному закладі та початковій школі



Каталог: olderfiles
olderfiles -> Безпека життєдіяльності являє собою область наукових знань, що охоплюють теорію і практику захисту людини від шкідливих, небезпечних та уражаючих факторів в усіх сферах людської діяльності
olderfiles -> К. Д. Ушинський засновник наочного навчання у вітчизняній педагогіці писав
olderfiles -> Найвигіднішим для підприємства є обрання стратегії більш глибокого проникнення на ринок
olderfiles -> «Розробка гіпотези маркетингової стратегії для тов «Завод «атонмаш» на ринку газових котлів України»
olderfiles -> Курсова робота з курсу “Промисловий маркетинг” на тему: “Розробка гіпотези маркетингової стратегії для зат “умз”
olderfiles -> Інформації щодо діяльності конкурентних підприємств. Суб’єктом дослідження є: тов "Юкон-А", постачальники, споживачі, конкуренти. Предметом дослідження є
olderfiles -> Симптоматика дослідження: Симптоматика дослідження
olderfiles -> Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут”
olderfiles -> Роботу виконав: Соятов Єгор Сергійович
olderfiles -> Кашель, як один з постійних ознак запальних захворювань трахеобронхіальної системи, являючись проявом м'язового бар'єру, являє собою захисний рефлекс, який спрямований на відновлення бронхіальної прохідності


Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка