Найбіль розповсюдженим механізмом резистентності до бета-лактамів являється інактивація бета-лактамного кільця ферментом – бета-лактамазою. Описано більше 200 бета-лактамаз, що зустрічаються у більшості клінічнозначущих мікроорганізмів.
Антибіотикорезистентність – біологічне явище, у боротьбі з яким повинна прийняти участь кожна держава. Якщо людство не захистить одне з найбільших досягнень людства – антибіотики, інфекція знову стане некерованою, що приведе до катострофічних наслідків.
Дослідження Alexander Project підтвердило, що в різних регіонах світу відмічається постійне зростання резистентності інфекційних збудників до антибактеріальних засобів.
ХРОНІКА
1940 р. Е.Чейн встановив, що деякі штами E.coli виробляють ферменти, що руйнують пеніцилін.
1944 р. Властивість руйнувати пеніцилін виявлена у S.aureus.
1948 р. Виявлено, що 50% S.aureus резистентні до пеніциліну.
ХРОНІКА
1960-1963 рр. Встановлено, що продукція β-лактамаз являється основним механізмом резистентності грамвід′ємних бактерій. Визначено, що β-лактамази цих бактерій принципово відрізняються від тих, що продуктуються S.aureus.
ХРОНІКА
Відкрито механізм передачі β-лактамаз від резистентних E.coli. Цей механізм названо плазмідним.
1967 р. Г.Ролінсон починає дослідження з ідентифікації речовин здатних захищати β-лактами широкого спектру від руйнування.
В 1967 роцівлабораторії компанії “Бічем Ресерч Лабораторіс”започатковано пошук речовини, що може захистити антибіотики від дії бета-лактамаз.
ХРОНІКА
1971 р. М.Кол з Str.clavuligerus виділяе речовину, що пригнічує активність β-лактамаз.Цей інгібітор отримав назву – клавуланова кислота.
ХРОНІКА
1972-1977 рр. Виникає реальна необхідність у створенні пеніциліну стійкого до дії β-лактамаз. Одним із варіантів такого препарату стає комбінація амоксициліну з клавулановою кислотою.
Клавуланова кислота: знайомі і раніше невідомі властивості. Реферат на основі роботиFinlay J, Miller L, Poupard JA. A review of the antimicrobial activity of clavulanate.
Основним механізмом розвитку резистентності бактерій до b-лактамным антибіотиків є продукція ферментів b-лактамаз, що руйнують b-лактамное кільце цих препаратів.
Даний механізм є одним з ведучих для таких клінічно значущих збудників, якS. aureus, H. Influenzae, M. catarrhalis, E. coli, K. pneumoniae, B. fragilis.
Бета-лактамазні ферменти руйнують бета-лактамне кільце двома шляхами.
Перший механізм властивий лактамазам класу A,C,D полягає у зв'язуванні з субстратом (вуглецем карбонільної групи бета-лактамного кільця), що переводить антибіотик у неактивний стан.
Другий механіз властивий бета-лактамазам класу В. Це метало-бета-лактамази, що містять у своєму складі двохвалентний метал – найчастіше йон цинку,який зв'язується з карбонільною групою пеніцилінів, цефалоспоринів і карбапенемів. Вони не руйнують монобактами.
Більшість значимих лактамаз належать до класів А і С.
Клас А включає хромосомні бета-лактамази, а також практично всі плазмідні.
Клінічно важливим наслідком використання бета-лактамів активних по відношенню до грамвід'ємної флори є розповсюдження плазмідних беталактамаз ТЕМ-1, ТЕМ-2,SHV-1, OXA-1.
В середині 80-х років з'являються бета-лактамази розширеного спектру, більшість з яких утворилися внаслідок мутації ферментів ТЕМ-1, ТЕМ-2, SHV-1.
Найчастіше вони виявляються у Klebsiella spp.
В цілях подолання резистентності до беталактам були одержані з'єднання, що інактивують b-лактамази, до яких відноситься клавуланова кислота (клавуланат).
Інгібітори бета-лактамаз являють собою бета-лактамні структури, що незворотньо з'вязуються з ферментами, руйнуючись при цьому, за що отримали назву суіцидних антибіотиків.
