Реформування системи охорони здоров’я в Україні є одним із пріоритетів сучасної соціальної політики та невід’ємною складовою соціально-економічних перетворень української держави

Реформування системи охорони здоров’я в Україні є одним із пріоритетів сучасної соціальної політики та невід’ємною складовою соціально-економічних перетворень української держави

• Реформування системи охорони здоров’я в Україні є одним із пріоритетів сучасної соціальної політики та невід’ємною складовою соціально-економічних перетворень української держави

Основний зміст реформ систем охорони здоров”я, які пройшли інші країни

• Основний зміст реформ систем охорони здоров”я, які пройшли інші країни

• Розмежування як за рівнями надання медичної допомоги, так і за функціями замовника і постачальника медичних послуг

• Пріоритетний розвиток первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини

• Впровадження системи оцінки медичних технологій

• Підвищення ефективності управління, з метою як можна меншого дублювання функцій і завдань

• Створення умов для розширення самостійності постачальників медичних послуг – закладів охорони здоров'я

Закон містить ключові норми щодо забезпечення законодавчого підґрунтя для системної реформи медичного обслуговування відповідно до стратегічних напрямків, визначених у програмі Президента України “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”

• Закон містить ключові норми щодо забезпечення законодавчого підґрунтя для системної реформи медичного обслуговування відповідно до стратегічних напрямків, визначених у програмі Президента України “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”

Додаткова мобілізація ресурсів держави і суспільства

• Додаткова мобілізація ресурсів держави і суспільства

• -

Надлишкова кількість стаціонарних закладів

• Надлишкова кількість стаціонарних закладів

• Надмірна спеціалізація ліжок і лікарень

• Незначні функціональні відмінності у лікарень різних ієрархічних рівнів

• Існування паралельних систем стаціонарних послуг (відомчих, державних)

• Висока питома вага госпіталізацій в спеціалізовані стаціонарні заклади

• Тривалі терміни перебування в стаціонарі

• Розвиток стаціонарозамінюючих форм медичного обслуговування не кореспондується з перетвореннями стаціонарного сектору

Здійснення укрупнення лікарень загального профілю, в яких надається екстрена стаціонарна допомога зі створенням госпітальних округів з чисельністю охоплення від 100 до 200 тис. населення

• Здійснення укрупнення лікарень загального профілю, в яких надається екстрена стаціонарна допомога зі створенням госпітальних округів з чисельністю охоплення від 100 до 200 тис. населення

• Реорганізація частини лікарняних потужностей з низькою інтенсивністю лікувального процесу в заклади (відділення) для хронічних хворих, заклади (відділення) для надання медико-соціальної допомоги – будинки сестринського догляду, хоспіси

• Здійснення поступової, виваженої, з урахуванням місцевих умов, реорганізації деяких спеціалізованих медичних закладів другого рівня з відкриттям відповідних відділень в лікарнях загального профілю

Концентрація високотехнологічної високоспеціалізованої допомоги на регіональному рівні

• Концентрація високотехнологічної високоспеціалізованої допомоги на регіональному рівні

• Передача на комунальний рівень відомчих медичних закладів та забезпечення територіальної інтеграції лікарень різної підлеглості (єдиний медичний простір)

• Забезпечення розвитку служб соціальної допомоги, поліпшення координації між сектором охорони здоровя і соціальним сектором

Створення організованої системи управління якістю медичної допомоги

• Створення організованої системи управління якістю медичної допомоги

• Створення Національного інформаційного центру клінічної епідеміології, біостатистики, “доказової медицини” та стандартизації

• Запровадження обов’язкового ліцензування усіх медичних закладів незалежно від форми їх власності

• Адаптація або розробка у відповідності до міжнародних вимог та запровадження стандартів діагностики та лікування, організації надання медичної допомоги (клінічні керівництва) на основі науково-обґрунтованої медичної практики

Розробка науково обґрунтованих прогнозів потреб у медичних кадрах різних спеціальностей з урахуванням напрямків і темпів структурних і функціональних перетворень в системі охорони здоров’я України

• Розробка науково обґрунтованих прогнозів потреб у медичних кадрах різних спеціальностей з урахуванням напрямків і темпів структурних і функціональних перетворень в системі охорони здоров’я України

• Забезпечення підготовки випереджаючими темпами спеціалістів для первинної ланки охорони здоров’я

• Створення системи підготовки спеціалістів в галузі управління – менеджерів, економістів, аналітиків

• Розробка системи заходів соціального захисту, передусім системи перепідготовки спеціалістів, що можуть вивільнятися внаслідок скорочення штатів

Недосконалість механізмів державного регулювання та використання архаїчної системи планування потреб у кадрових ресурсах, яка базується на жорстких штатних нормативах

• Недосконалість механізмів державного регулювання та використання архаїчної системи планування потреб у кадрових ресурсах, яка базується на жорстких штатних нормативах

• Структурні кадрові диспропорції, які проявляються у надмірній спеціалізації лікарів

• Дефіцит кадрових ресурсів в первинній ланці і сільській місцевості

Постаріння працівників галузі (20,1 % складають лікарі пенсійного віку, переважно у первинній ланці охорони здоров'я)

• Постаріння працівників галузі (20,1 % складають лікарі пенсійного віку, переважно у первинній ланці охорони здоров'я)

• Негативний кадровий баланс:

• - недостатній приплив у медицину молодих спеціалістів;

• - щороку лише біля 430 лікарів-випускників зі спеціальності "загальна практика-сімейна медицина" надходять у галузь (завдяки рішучим діям МОЗ у 2005р. – 1320!);

• - щорічно з різних причин вибувають понад 5 тис. - біля 3%!

• Відсутність системи базової підготовки та перепідготовки спеціалістів-адміністраторів (менеджерів), управлінців нової генерації

Здійснення укрупнення лікарень загального профілю, в яких надається екстрена стаціонарна допомога зі створенням госпітальних округів з чисельністю охоплення від 100 до 200 тис. населення

• Здійснення укрупнення лікарень загального профілю, в яких надається екстрена стаціонарна допомога зі створенням госпітальних округів з чисельністю охоплення від 100 до 200 тис. населення

• Реорганізація частини лікарняних потужностей з низькою інтенсивністю лікувального процесу в заклади (відділення) для хронічних хворих, заклади (відділення) для надання медико-соціальної допомоги – будинки сестринського догляду, хоспіси

• Здійснення поступової, виваженої, з урахуванням місцевих умов, реорганізації деяких спеціалізованих медичних закладів другого рівня з відкриттям відповідних відділень в лікарнях загального профілю

Концентрація високотехнологічної високоспеціалізованої допомоги на регіональному рівні

• Концентрація високотехнологічної високоспеціалізованої допомоги на регіональному рівні

• Передача на комунальний рівень відомчих медичних закладів та забезпечення територіальної інтеграції лікарень різної підлеглості (єдиний медичний простір)

• Забезпечення розвитку служб соціальної допомоги, поліпшення координації між сектором охорони здоровя і соціальним сектором

Створення організованої системи управління якістю медичної допомоги

• Створення організованої системи управління якістю медичної допомоги

• Створення Національного інформаційного центру клінічної епідеміології, біостатистики, “доказової медицини” та стандартизації

• Запровадження обов’язкового ліцензування усіх медичних закладів незалежно від форми їх власності

• Адаптація або розробка у відповідності до міжнародних вимог та запровадження стандартів діагностики та лікування, організації надання медичної допомоги (клінічні керівництва) на основі науково-обґрунтованої медичної практики