Існують різні точки зору на історичні межі музичного відродження. Як правило, початок епохи Відродження у музиці відносять до першої половини XV століття, що охоплює творчість Дж. Данстейбла і Г. Дюфаї.
Існують різні точки зору на історичні межі музичного відродження. Як правило, початок епохи Відродження у музиці відносять до першої половини XV століття, що охоплює творчість Дж. Данстейбла і Г. Дюфаї.
Завершальна стадія епохи Відродження у музиці припадає на другу половину XVI століття, охоплюючи творчість Палестрини, О. Лассо, композиторів венеціанської школи.
Ренесансний ідеал характеризується ідеями гармонії і благозвуччя;
Ренесансний ідеал характеризується ідеями гармонії і благозвуччя;
Перехід до благозвучного евфонічного контрапункту;
Поява перших опер;
Народження гомофонно-гармонічного складу;
Формування принципу контрасту.
У XVI столітті з`явилися нові музичні інструменти, які були дуже популярні, бо на них було легко грати. Найбільш популярними інструментами того часу були різні види флейт та віолончелі.
У XVI столітті з`явилися нові музичні інструменти, які були дуже популярні, бо на них було легко грати. Найбільш популярними інструментами того часу були різні види флейт та віолончелі.
Нові інструменти і велика популярність музики сприяли поширенню концертної музики. Ця музика мала звучати у невеличкій кімнаті з невеликою кількістю глядачів. Люди у той момент повинні були спрямовувати свою увагу на слухове сприйняття слів музики
Нові інструменти і велика популярність музики сприяли поширенню концертної музики. Ця музика мала звучати у невеличкій кімнаті з невеликою кількістю глядачів. Люди у той момент повинні були спрямовувати свою увагу на слухове сприйняття слів музики
Інтерес до танцювального мистецтва (поява танцювальних жанрів, нотних танцювальних збірників, керівництв і перших професійних танцмейстерів).
На цьому фрагменті картини зображено невідомих артистів XVI століття, які співали і танцювали на бенкеті у заможних людей .
На цьому фрагменті картини зображено невідомих артистів XVI століття, які співали і танцювали на бенкеті у заможних людей .
Національних шкіл — нідерландської ( Дюфаї, Й Окегем, Жоскен Депре),
Національних шкіл — нідерландської ( Дюфаї, Й Окегем, Жоскен Депре),
італійської (Палестрина, Джезуальдо і др.),
французької (К. Жанекен),
німецької (Г. Фінк, Арнольд фон Брук),
англійської (Данстейбл, Дж. Тавернер),
іспанської (К. де Моралес, Т. Л. де Виктория),
чеської (Я. Т. Турновський, К. Гарант),
польської (Миколай з Радома, Вацлав з Шамотул). Школи окремих міст - римська на чолі
з Палестриною, венеціанська на чолі з А. і Дж. Габріелі й ін.)
Індивідуальні композиторські стилі.
Творчість Данстейбла є важливим звязком між музикою Середньовіччя і поліфонією епохи
Творчість Данстейбла є важливим звязком між музикою Середньовіччя і поліфонією епохи
Відродження.З ХVI ст. легенда про Данстейбла
Як ”винахіднику” поліфонії ,хоча в дійсності поліфонічний принцип коріниться в народному музи ціюванні,а перенесення його в професіональну музику, розпочавшись в ередньовіччі,заняло декілька віків.
Однак Данстейбл додав хоровому звучанню ту повноту, силу і блиск,я кі характеризують хорову музику.
Англійський композитор та органіст.
Англійський композитор та органіст.
Життєвий шлях Таверна-яскравий приклад трагічного самовідторгнення музиканта, який став жертвою релігіозної нетерпимості.
Таверн у 1528р. був звинувачений у єретицтві і був посаджений до в`язниці; після звільнення покинув Оксфорд и назавжди залишив заняття музикою.
Фламандський композитор.
Фламандський композитор.
В 1527-1545 музикант і капельмейстер капелли імператора Фердінанда Вене.
Автор мотетів та інших творів церковної та світської музики.
Опрацював ряд лютеранських напівів, пісень, хоралів.
