це система, у якій обмін результатами праці здійснюється відповідно до вимог економічних законів товарного виробництва й обороту.
В умовах економічної реформи, що передбачає перехід економіки України на ринкові відносини, виникає об'єктивна необхідність вивчення позитивного світового досвіду використання менеджменту в галузях матеріального виробництва і сфери послуг.
В умовах економічної реформи, що передбачає перехід економіки України на ринкові відносини, виникає об'єктивна необхідність вивчення позитивного світового досвіду використання менеджменту в галузях матеріального виробництва і сфери послуг.
Менеджмент пронизує всю ринкову економіку, є необхідною ланкою наукового впливу на механізм ринкових відносин.
Менеджмент - це здатність використовувати об'єктивні закони, притаманні сучасному суспільному виробництву.
Ринкова економіка
це така форма організації господарства, при якій індивідуальні виробники і споживачі взаємодіють за допомогою ринку.
Ринок - механізм реалізації ринкової економіки, що характеризується в узагальненому виді такими ознаками:
вільний зв'язок між виробниками і споживачами, здійснюваний не за вказівкою "зверху", а за економічними мотивами;
вільний вибір партнерів за виробничими і комерційними зв'язками;
конкуренція (змагання) між учасниками ринку.
Тепер ринок розглядається як суспільна форма організації і функціонування, при якій забезпечується взаємодія виробництва І споживання без посередницьких інститутів, що регулюють діяльність виробників і споживачів, прямий й опосередкований вплив на виробництво і споживання. Більш того, виникнуло розуміння ринку як самостійної підсистеми у функціонуючій економічній системі.
Тепер ринок розглядається як суспільна форма організації і функціонування, при якій забезпечується взаємодія виробництва І споживання без посередницьких інститутів, що регулюють діяльність виробників і споживачів, прямий й опосередкований вплив на виробництво і споживання. Більш того, виникнуло розуміння ринку як самостійної підсистеми у функціонуючій економічній системі.
У економічній літературі найбільш поширене визначення поняття „ринок" - це місце товарного обміну.
У економічній літературі найбільш поширене визначення поняття „ринок" - це місце товарного обміну.
У загальнотеоретичному розумінні ринок — це складна система економічних взаємовідносин, що виникають між виробниками і споживачами з приводу купівлі-продажу товарів і послуг.
Економічний механізм сучасної ринкової економіки являє собою сукупність суспільних відносин, заснованих на:
повній відносній виробничій і економічній відособленості виробників різноманітних товарів і послуг;
рівноправності усіх видів власності;
вільному ціноутворенні і конкуренції;
реальній взаємодії економічних законів ринку: закону вартості, конкуренції, попиту і пропозиції, закону прибутку та ін.
З переходом до ринкової економіки зростає роль прогнозування, що виконує такі функції:
передбачення тенденцій розвитку виробництва на різних його рівнях;
виявлення і добір оптимального з альтернативних шляхів впливу на майбутній розвиток;
прогностична оцінка коливань ринкової кон'юнктури і наслідків запропонованих ринкових, проектних, планових, програмних рішень, своєчасне їхнє коригування при істотній зміні кон'юнктури.
Стратегія - загальний план використання і співвідношення сил на перспективний період. Вона дозволяє ґрунтовно вибрати головні цілі і напрямки розвитку підприємства, галузі, регіону, народного господарства в цілому ї магістральних шляхів їх досягнення.
Тактика - шляхи досягнення мети. Вона допомагає гнучко реагувати на зміни ринкової кон'юнктури і зовнішні чинники в процесі реалізації обраної стратегії. Організація і здійснення наміченої стратегії як тактики для досягнення цілей суб'єкта ринкових відносин можливі тільки за умови наявності особливої економічної поведінки учасників ринкової економіки, що одержала в економічній літературі визначення "підприємництва", як "особливий людський ресурс".
Тактика - шляхи досягнення мети. Вона допомагає гнучко реагувати на зміни ринкової кон'юнктури і зовнішні чинники в процесі реалізації обраної стратегії. Організація і здійснення наміченої стратегії як тактики для досягнення цілей суб'єкта ринкових відносин можливі тільки за умови наявності особливої економічної поведінки учасників ринкової економіки, що одержала в економічній літературі визначення "підприємництва", як "особливий людський ресурс".
Умовами розвитку підприємництва є:
наявність вільного ринку,
наявність конкуренції,
наявність правових гарантій у відношенні власності, без яких неможливі ризиковані підприємницькі дії.
Підприємницька діяльність
це організація і поєднання чинників виробництва (ресурсів) для створення матеріальних благ і послуг, що задовольняють суспільні потреби, із кінцевою метою реалізації власних матеріальних інтересів підприємця. Це створення матеріальних благ та послуг шляхом організації і поєднання чинників виробництва (ресурсів) для задоволення інтересів підприємця і суспільних потреб.
Ринкова економіка є економічною основою розвитку охорони здоров'я, як такого виду людської діяльності, що є відбитком особливої економічної поведінка суб'єкта господарювання в умовах загального товарного виробництва. Сучасний менеджер лікувально-профілактичного закладу, який озброєний економічними методами управління, активно шукає можливості і обґрунтовано ризикує, домагаючись впливу на мотиви поведінки людей з метою реалізації цілей організації.
Ринкова економіка є економічною основою розвитку охорони здоров'я, як такого виду людської діяльності, що є відбитком особливої економічної поведінка суб'єкта господарювання в умовах загального товарного виробництва. Сучасний менеджер лікувально-профілактичного закладу, який озброєний економічними методами управління, активно шукає можливості і обґрунтовано ризикує, домагаючись впливу на мотиви поведінки людей з метою реалізації цілей організації.
За допомогою саморегулювання забезпечуються:
оптимальна координація діяльності всіх економічних суб'єктів;
раціональне використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів;
ефективність усього суспільного господарства.
Відповідно до фаз відновлювального циклу: виробництво, розподіл, обмін і споживання - розрізняють такі види підприємницької діяльності:
Виробниче підприємництвоохоплює виробництво і споживання товарів і послуг.
Виробниче підприємництвоохоплює виробництво і споживання товарів і послуг.
Об'єктом цього виду підприємництва є підприємства І заклали, у тому числі і сфери послуг.
Виробниче підприємство виконує такі функції:
визначення виду виробничої діяльності і номенклатури товарів і послуг;
виявлення потреби в товарах і послугах, необхідних потенційно му споживачу (маркетингова діяльність);
оформлення відношень у різноманітних формах (наприклад, контракту) між підприємцем і покупцем товару або послуг (в умовах страхової медицини це може бути укладання страхового поліса);
здійснення самого виробництва товарів і послуг. Всі необхідні для цього ресурси, у т.ч. інформацію, підприємець одержує самостійно;
залучення до своєї діяльності сторонніх організацій і осіб, якщо роботи підприємець неспроможний виконати своїми силами.
Комерційне підприємництво обслуговують торгово-обмінні операції. В основі цього виду діяльності лежать угоди з купівлі-продажу-перепродажу товарів і послуг. Вважається, що комерційна справа доцільна, якщо вона забезпечує прибуток у розмірі не менше 25-30 % витрат.
Комерційне підприємництво обслуговують торгово-обмінні операції. В основі цього виду діяльності лежать угоди з купівлі-продажу-перепродажу товарів і послуг. Вважається, що комерційна справа доцільна, якщо вона забезпечує прибуток у розмірі не менше 25-30 % витрат.
Фінансове підприємництво — особливий вид комерційної діяльності. Об'єктом купівлі - продажу тут є гроші, валюта, цінні папери. Агентами фінансового ринку виступають комерційні банки, фондові біржі, підприємства. організації, окремі підприємці. Розрахунковий прибуток при цьому коливається у межах 5-15 % обсягу фінансової угоди.
Фінансове підприємництво — особливий вид комерційної діяльності. Об'єктом купівлі - продажу тут є гроші, валюта, цінні папери. Агентами фінансового ринку виступають комерційні банки, фондові біржі, підприємства. організації, окремі підприємці. Розрахунковий прибуток при цьому коливається у межах 5-15 % обсягу фінансової угоди.
Ринок медичних послуг має такі характерні особливості:
ризик і непевність;
недовикористання медичних послуг
асиметричний розподіл інформації між пацієнтом і лікарем.