Спілкування можна охарактеризувати як специфічну міжособистісну взаємодію людей як членів суспільства, представників певних соціальних груп, що здійснюється на основі відображення соціальної дійсності.
Спілкування можна охарактеризувати як специфічну міжособистісну взаємодію людей як членів суспільства, представників певних соціальних груп, що здійснюється на основі відображення соціальної дійсності.
РІЗНОВИДИ
СПІЛКУВАННЯ
Безпосереднє спілкування — це вид спілкування, при якому відбувається прямий контакт між субєктами спілкування. Наприклад, студенти, слухаючи лекцію викладача, спілкуються з ним безпосередньо, при прямому контакті (бачачи, слухаючи його живу мову).
Безпосереднє спілкування — це вид спілкування, при якому відбувається прямий контакт між субєктами спілкування. Наприклад, студенти, слухаючи лекцію викладача, спілкуються з ним безпосередньо, при прямому контакті (бачачи, слухаючи його живу мову).
Опосередковане спілкування — це вид спілкування, протилежний до безпосереднього спілкування, і є таким, при якому суб?єкти спілкування не контактують один з одним, але одночасно вступають у комунікативні звязки.
Міжособистісне спілкування цей вид спілкування найбільше поширений у житті людини, а конкретно — це безпосередні суспільні зв'язки людей у контексті "субєкт-обєктних" та "субєкт-субєктних" відносин.
Міжособистісне спілкування цей вид спілкування найбільше поширений у житті людини, а конкретно — це безпосередні суспільні зв'язки людей у контексті "субєкт-обєктних" та "субєкт-субєктних" відносин.
Масове спілкування — це вид спілкування, яке спрямоване не на конкретну людину, а на масу людей. Таке спілкування здійснюється через телебачення, засоби масової комунікації.
Монологічне спілкування — це вид спілкування, яке передбачає одностороннє спрямування інформації, коли лише один із учасників взаємодії викладає свої думки, ідеї, почуття,
Діалогічне спілкування — це вид спілкування, в основі якого
Діалогічне спілкування — це вид спілкування, в основі якого
лежить гуманне ставлення до іншої людини з якою спілкуються.
Конфліктне спілкування — це особливий вид спілкування, для
якого характерне зіткнення поглядів людей, їх інтересів і дій.
Маніпулятивне спілкування — це вид спілкування при якому
один із комунікантів хоче переважати, мати домінуючу позицію,
пригнічуючи інтереси, бажання та потреби іншого учасника
міжособистісний контакт означає те, що люди знаходяться в межах досягнення для сприйняття один одного, при цьому спрямовані один на одного і вступають у взаємодію, створюючи умови для передачі інформації
міжособистісна комунікація -способи обміну повідомленнями між партнерами, їхнє прийняття і переробка.
прийом ім'я власне (при зверненні до співбесідника називати його ім'я або ім'я-по батькові), в основі якого лежить задоволення неусвідомлюваної потреби в престижі (а силу нероздільності імені і особи людини);
прийом ім'я власне (при зверненні до співбесідника називати його ім'я або ім'я-по батькові), в основі якого лежить задоволення неусвідомлюваної потреби в престижі (а силу нероздільності імені і особи людини);
прийом дзеркало відносин (при спілкуванні із співбесідником зберігати на обличчі добрий, приємний вираз, легку усмішку), що грунтується на задоволенні потреби в безпеці через установку: Обличчя – дзеркало душі;
прийом золоті слова (невелике перебільшення яких-небудь позитивних сторін людини, комплімент), заснований на задоволенні неусвідомлюваних потреб в безпеці, престижі;
прийом особисте життя (вести розмову в руслі інтересів співбесідника), в основі якого лежить задоволення неусвідомлюваної потреби в престижі;
прийом терплячий слухач (вислухування проблем співбесідника, не перериваючи його), заснований на тому ж механізмі, що і попередній прийом.
Особливості спілкування людей з різними типами психологічної конституції.
Особливості спілкування людей з різними типами психологічної конституції.
Правила спілкування з домінантною людиною:
1.Дайте йому можливість проявити свою домінантність.
2. Спокійно тримайтесь належної точки зору, але не висміюйте його “силові прийоми”.
Правила спілкування з недомінантним співрозмовником:
Недомінантна людина вимагає підбадьорювання, краще не словами а поглядом, мімікою, жестами. Інакше існує ризик не отримувати важливу і цінну інформацію, яку ця людина бажає донести співрозмовнику.
Правила спілкування з мобільним співрозмовником:
Передусім необхідно вкластись в його темп, навіть коли це навіть спочатку зменшить продуктивність спілкування.
Встановивши задовільний темп бесіди, повертайтесь до того, що залишилось мало зрозумілим, уточніть деталі.
Правила спілкування з екстравертом:
Підкреслити свою увагу до екстраверта.
Бажано не обговорювати серйозні, а тим більше інтимні проблеми.
При діловій розмові тримайтесь основної лінії розмови, не вдавайтесь до дрібниць.
На цьому етапі відбувається орієнтація, хворий і сестра знайомляться одне з одним. Виникає зв’язок. Сестра вивчає реакції хворого на його хворобу. На початковому етапі хворий може відчувати певний дискомфорт, оскільки на ставлення до нього медичного персоналу накладаються асоціації чи упередження.
На цьому етапі відбувається орієнтація, хворий і сестра знайомляться одне з одним. Виникає зв’язок. Сестра вивчає реакції хворого на його хворобу. На початковому етапі хворий може відчувати певний дискомфорт, оскільки на ставлення до нього медичного персоналу накладаються асоціації чи упередження.
Співпраця медсестри і пацієнта залежить від стосунків, які сформувалися між ними. Хвороба, що розвивається, може викликати в хворого стан депресії, агресивність, роздратованість. Ці стани можна корегувати, якщо вчасно поговорити з хворим, вислухати його.
Співпраця медсестри і пацієнта залежить від стосунків, які сформувалися між ними. Хвороба, що розвивається, може викликати в хворого стан депресії, агресивність, роздратованість. Ці стани можна корегувати, якщо вчасно поговорити з хворим, вислухати його.
На кінцевому етапі хворий має бути підготований до виписки з лікарні. Часто він не знає, як буде жити поза межами лікарні і не хоче залишати її. Неодноразові розмови з хворим про те, що непокоїть його можуть краще підготувати його до життя за стінами лікарні.
На кінцевому етапі хворий має бути підготований до виписки з лікарні. Часто він не знає, як буде жити поза межами лікарні і не хоче залишати її. Неодноразові розмови з хворим про те, що непокоїть його можуть краще підготувати його до життя за стінами лікарні.