Робота зі словником літературознавчих термінів

Робота зі словником літературознавчих термінів

• Робота зі словником літературознавчих термінів

• НАЦІОНАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА – це література кожного конкретного народу.

СВІТОВИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС – невід’ємна частина культурно-історичного процесу людства – об’єднує літератури різних народів.

• СВІТОВИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС – невід’ємна частина культурно-історичного процесу людства – об’єднує літератури різних народів.

• У його розвитку, як і в розвитку національних літератур, формуються певні закономірності, внутрішні й міжнаціональні зв’язки.

Відомий літературознавець В.Жирмунський (1891-1971)писав: “Жодна велика національна література не розвивається поза живою і творчою взаємодією

• Відомий літературознавець В.Жирмунський (1891-1971)писав: “Жодна велика національна література не розвивається поза живою і творчою взаємодією

• з літературою інших народів”.

Пам’ятаймо мудрий заповіт великого українського поета Т.Шевченка:

• Пам’ятаймо мудрий заповіт великого українського поета Т.Шевченка:

• “І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь”.

Проблемне запитання

• Проблемне запитання

• Відомий український літературознавець Сергій Єфремов говорив, що “національна література – це те, що виражає духовну суть

• свого народу”.

• Чи поділяєте ви його думку?

Веди, Біблія, Коран - найдавніші пам’ятки світової літератури. Кожен із цих творів має свої особливості.

• Веди, Біблія, Коран - найдавніші пам’ятки світової літератури. Кожен із цих творів має свої особливості.

Веди як пам’ятка

• Веди як пам’ятка

• світової

• літератури

Веди (санскр. Veda – священне знання),

• Веди (санскр. Veda – священне знання),

• або Ведична література – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, що створені впродовж ІІ-І тис. до н.е.

• Збірки Вед – самхітти

• обов’язково вміщують

• чотири Веди.

• Усі вони містять космогонічні міфи, ритуальні дійства, а головне – концепцію світостворення.

Рігведа

• Рігведа

• (Книга приношення)

• Об’єднує 1028 гімнів,

• які складають

• 10 книг. Гімни

• присвячувалися

• Богам.

Найпопулярніший із богів –

• Найпопулярніший із богів –

• громовержець Індра, який

• переміг сили зла і поклав початок

• миру.

Бог Агні уособлює і священний, і

• Бог Агні уособлює і священний, і

• домашній вогонь, і таким чином

• пов’язує небо і землю.

• Агні присвячено понад

• 200 гімнів. Гімн до Агні

• відкриває першу книгу

• “Рігведи”.

Рання Зоря – найяскравіша з

• Рання Зоря – найяскравіша з

• усіх ведійських богинь: вона їздить

• чудовою колісницею з двома

• красенями братами-близнюками, які

• уособлюють

• дві зірки –

• досвітню

• та вечірню.

Бог сонця Сур’я – джерело світла,

• Бог сонця Сур’я – джерело світла,

• достатку, здоров’я. Його чоло осяває

• німб із промінням. Бог виїжджає

• повозом. У який запряжено сім коней

• (днів тижня).

Самведа

• Самведа

• (Веда мелодій)

Яджурведа

• Яджурведа

• (Веда жертвоприношення)

Атхарваведа

• Атхарваведа

• (Веди заклять).

Брахма

• Брахма

Вішну

• Вішну

Шіва

• Шіва

Важлива подія в розвитку духовної культури у другій половині І тис. до н.е. – виникнення двох релігійних течій: джайнізму та буддизму.

• Важлива подія в розвитку духовної культури у другій половині І тис. до н.е. – виникнення двох релігійних течій: джайнізму та буддизму.

• Буддизм став однією з найпоширеніших

• релігій світу.

Ведична література, крім іншого, містить:

• Ведична література, крім іншого, містить:

• брахмани – трактати-коментарі, в яких інтерпретується зміст Вед різноманітними легендами;

• аран’яки, в яких міститься опис ритуалу, що тлумачиться через легенди;

упанішади – філософські твори у віршах та прозі релігійного змісту;

• упанішади – філософські твори у віршах та прозі релігійного змісту;

• веданги – трактати з фонетики, граматики, етимології, віршування, астрономії про правила ритуалів для жерців і простих людей тощо.

Ведичні сюжети часто використовуються у світовій літературі. Так, зокрема М.Драгоманов знаходив аналоги між Ведами та українськими колядками.

• Ведичні сюжети часто використовуються у світовій літературі. Так, зокрема М.Драгоманов знаходив аналоги між Ведами та українськими колядками.

Леся Українка вплітала у свої

• Леся Українка вплітала у свої

• твори мотиви ведійської доби.

Деяки Веди з’явилися окремим

• Деяки Веди з’явилися окремим

• виданням під назвою “Голоси

• Стародавньої Індії”

• і вийшли українською мовою у

• перекладі П.Ріттера в 1982 році.

Біблія як історико-

• Біблія як історико-

• літературна

• пам’ятка

• світової культури.

• Легенди Старого

• Заповіту

Повідомлення учнів про Біблію

• Повідомлення учнів про Біблію

• Біблія (від гр. biblia - книги) – свята книга для всіх християн. Вона складається іх 66 книг, різних за характером і часом створення. Біблію називають “Книгою книг”, тому що в ній визначається місце людини у світі й сенс її буття.

Біблію писали понад 40 авторів, котрі були незнайомі одне з одним, адже створювали її протягом 1500 років.

• Біблію писали понад 40 авторів, котрі були незнайомі одне з одним, адже створювали її протягом 1500 років.

• Біблія – це одна книга, цілісний твір,

• який зберігає гармонійну єдність

• завдяки наскрізній темі: розповіді про

• моральне падіння людини, порушення

• її союзу (заповіту) з

• Богом та спасіння

• Христом. Цей темі

• підпорядковується

• вся структура Біблії,

• у центрі якої –

• Ісус Христос.

Біблія складається з двох частин:

• Біблія складається з двох частин:

• Старого і Нового Заповіту.

• Старий Заповіт складається з 39

• книг, написаних

• давньоєврейською мовою

Поділяється Старий Заповіт на три великих цикли.

• Поділяється Старий Заповіт на три великих цикли.

• І – Закон (Тора), або П’ятикнижжя.

• Це п’ять хронікально-

• законодавчих книг, що

• приписуються

• пророкові Мойсею:

• Буття, Вихід,

• Левіт, Числа,

• Повторення Закону.

ІІ – Пророки. Це ще декілька давніх хронік: “Книга Ісуса Навина”, “Книга Суддів”, дві “Книги Самуїла”, дві “Книги Царств”. А також пророцтва Ісайї, Ієремії, Ієзекілля, Даниїла

• ІІ – Пророки. Це ще декілька давніх хронік: “Книга Ісуса Навина”, “Книга Суддів”, дві “Книги Самуїла”, дві “Книги Царств”. А також пророцтва Ісайї, Ієремії, Ієзекілля, Даниїла

ІІІ – Писання. Це зібрання текстів, що містить твори різних жанрів: поезія, проза, релігійна лірика, афоризми. Серед них “Книга притч Соломона”, “Пісня над піснями” (весільні пісні), “Книга Руф” та “Книга Есфірі”.

• ІІІ – Писання. Це зібрання текстів, що містить твори різних жанрів: поезія, проза, релігійна лірика, афоризми. Серед них “Книга притч Соломона”, “Пісня над піснями” (весільні пісні), “Книга Руф” та “Книга Есфірі”.

У Старому Заповіті провіщується прихід Ісуса Христа на землю.

• У Старому Заповіті провіщується прихід Ісуса Христа на землю.

Новий Заповіт змальовує

• Новий Заповіт змальовує

• здійснення цих пророцтв,

• значення та наслідки приходу

• Христа на землю.

Складається Новий Заповіт із

• Складається Новий Заповіт із

• чотирьох Євангелій (латиною означає

• “радісна, блага вість”),

• написаних чотирма

• учнями Христа:

• Марком,

• Лукою,

• Іоанном,

• Матфеєм.

Окрім того, є ще книга “Діянь

• Окрім того, є ще книга “Діянь

• апостолів”, “Откровення Іоанна

• Богослова” (“Апокаліпсис”) –

• віщування про останню боротьбу

• добра і зла та кінець світу.

Мета Біблії – не засудження того чи іншого вчинку або схвалення моральності, а показ того, що людина вільна у своєму житті, кожен може обрати власний шлях водночас кожен з нас має нести і моральну відповідальність за свій вибір.

• Мета Біблії – не засудження того чи іншого вчинку або схвалення моральності, а показ того, що людина вільна у своєму житті, кожен може обрати власний шлях водночас кожен з нас має нести і моральну відповідальність за свій вибір.

Значення Біблії для всієї світової

• Значення Біблії для всієї світової

• культури важко переоцінити. Це і

• свята книга для двох релігій:

• іудейської та християнської, і

• документ з історії Давнього Світу, і

• літературний шедевр, і джерело

• натхнення для митців.

Біблійні образи у світовій літературі

• Біблійні образи у світовій літературі

• Образи Старого і нового Заповіту

• оживають на сторінках багатьох

• творів письменників і поетів

• різних країн.Український поет Іван

• Франко, російська поетеса Анна

• Ахматова у своїх творах

• зверталися до образу Мойсея.

Особливе місце у світовій літературі

• Особливе місце у світовій літературі

• належить образові Ісуса Христа та

• Божої Матері. Біблійні образи та

• мотиви присутні в поезіях Тараса

• Шевченка, австрійського поета ХХ ст.

• Райнера Марії Рільке,

• у творах М. Булгакова.

Образ Христа сприймається

• Образ Христа сприймається

• як міра цінностей людського

• життя, як випробування істиною.

Саме це стає домінантою

• Саме це стає домінантою

• інтерпретації цього образу в

• багатьох творах світової

• літератури: у романах Льва

• Толстого “Воскресіння”,

Федора Достоєвського ”Легенди про великого інквізітора”

• Федора Достоєвського ”Легенди про великого інквізітора”

поемі Анни Ахматової “Реквієм”,

• поемі Анни Ахматової “Реквієм”,

романі Бориса Пастернака “Доктор Живаго”

• романі Бориса Пастернака “Доктор Живаго”

романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”

• романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”

Образ Каїна знаходимо у

• Образ Каїна знаходимо у

• творчості Дж. Байрона,

• Лесі Українки,

• Івана Франка

Біблійні герої у творах видатних художників та скульпторів

• Біблійні герої у творах видатних художників та скульпторів

• Сандро Боттичеллі зобразив легендарного Мойсея у картині “Неопалима Купина”

Рафаель

• Рафаель

• “Сікстинська мадонна”

Рафаель

• Рафаель

• Преображение

Тиціан

• Тиціан

• Давид і Голіаф

Тиціан

• Тиціан

• Жертвоприношення

• Авраама

Матіас Грюневальд (1506-1515)

• Матіас Грюневальд (1506-1515)

• Ізенхеймський

• алтар

Мікеланджело Буонаротті

• Мікеланджело Буонаротті

• (1475-1564)

• скульптура

• Мойсея

• висота 2,35 м

Мікеланджело Буонаротті

• Мікеланджело Буонаротті

• Оплакування Христа

• скульптура

• прикрашає

• собор

• св.Петра

• у Римі

Мікеладжело

• Мікеладжело

• Давид

• Коран -священна книга

• ісламу

Кора́н (араб. أَلْقُرآن‎‎ —аль-

• Кора́н (араб. أَلْقُرآن‎‎ —аль-

• К̣ур’а̄н ) священна книга ісламу (мусульман)

• Слово «Коран» означає

• «те, що читають, вимовляють»

Секретар Мухаммада Зейд ібн Сабіт (сам пророк був неписьменним), записав Коран, і він зберігався у дружини Пророка — Хафси.

• Секретар Мухаммада Зейд ібн Сабіт (сам пророк був неписьменним), записав Коран, і він зберігався у дружини Пророка — Хафси.

Після смерті Пророка

• Після смерті Пророка

• Абу Бекр, який був

• проголошений

• халіфом — релігійним

• та військовим лідером

• розпорядження створити єдину

• редакцію Корану, всі інші версії були

• знищені. Коран довгий час було

• заборонено перекладати з арабської

• мови.

В теперішньому вигляді Коран має 114 глав, які називаються сурами. Сури поділяються на аяти (вірші). Слово «аят» має значення «знамення», «чудо».Сури розташовані так: найдовші — на початку, найкоротші — в кінці. Кількість аятів може бути від 3 до 286.

• В теперішньому вигляді Коран має 114 глав, які називаються сурами. Сури поділяються на аяти (вірші). Слово «аят» має значення «знамення», «чудо».Сури розташовані так: найдовші — на початку, найкоротші — в кінці. Кількість аятів може бути від 3 до 286.

Сура (араб.سورة, латиницею: Sūrah) – розділ у Корані.

• Сура (араб.سورة, латиницею: Sūrah) – розділ у Корані.