Спецкурс Спецкурс для підготовки студентів

Спецкурс

• Спецкурс

• для підготовки студентів

• ННІ філології та журналістики

• ЖДУ імені Івана Франка

• освітньо-кваліфікаційного рівня

• магістр за спеціальністю

• “Українська мова та література”

• Викладач доц. Т.Є. Недашківська

• ПСИХОЛІНГВІСТИКА

Становлення психолінгвістики, предмет, об’єкт, методи психолінгвістичних досліджень.

• Становлення психолінгвістики, предмет, об’єкт, методи психолінгвістичних досліджень.

• Генеративізм.

• Проблема асоціацій.

• Самостійна робота. Дескриптивізм.

Белянин В. П. Психолингвистика. – М., 2003.

• Белянин В. П. Психолингвистика. – М., 2003.

• Блумфилд Л. Язык. – М., 1968.

• Бутенко Н.П. Словник асоціативних норм української мови. – К., 1979.

• Волков В.В. Введение в психолингвистику. – Ужгород, 1994.

• Выготский Л.С. Мышление и речь. – М., 1996.

• Гальперин П.Я. Языковое сознание и некоторые вопросы взаимоотношения языка и мышления//Вопросы философии. – 1977. - №4.

• Горошко Е.И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. – Харьков, М., 2001.

8. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. – М., 2000.

• 8. Залевская А.А. Введение в психолингвистику. – М., 2000.

• 9. Залевская А.А. Слово в лексиконе человека: Психолингвистические исследования. – Воронеж, 1990.

• 10. Залевская А.А. Понимание текста: психолингвистический подход. – Калинин, 1988.

• 11. Зимняя И.А. Лингвопсихология речевой деятельности. – М., 2001.

• 12. Караулов Ю.Н. Активная грамматика и ассоциативно-вербальная сеть. – М., 1999.

• 13. Караулов Ю.Н. Русский язык и языковая личность. – М., 1987.

14. Клименко А.П. Психолингвитика. – Минск, 1982.

• 14. Клименко А.П. Психолингвитика. – Минск, 1982.

• 15. Концептуализация и смысл. – Новосибирск, 1990.

• 16. Красных В.В.Основы психолингвистики и теории коммуникации. – М., 2001.

• 17. Кубрякова Е.С. Язык и знание. – М., 2004.

• 18. Леонтьев А.А. Язык, речь и речевая деятельность. – М., 1969.

• 19. Леонтьев А.А. Психолингвистика. – М., 1967.

• 20. Лурия А.Р. Язык и сознание. – М., 1979.

21. Психолингвистика за рубежом . – М., 1972.

• 21. Психолингвистика за рубежом . – М., 1972.

• 22. Психологические проблемы семантики. – М., 1993.

• 23. Сахарный Л.В. Введение в психолингвистику. – Л., 1989.

• 24. Селіванова О.О. Актуальні напрями сучасної лінгвістики. – К., 1999.

• 25. Терехова Д.І. Особливості сприйняття лексичної семантики слів. – К., 2000.

• 26. Фрумкина Р.М. Психолингвистика. – М., 2006.

• 27. Хомский Н. Язык и мышление / Пер. с англ. – М., 1972.

• 28. Хомський Н. Роздуми про мову / Пер. з англ. – Львів, 2000.

Наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, включаючи експериментальні дослідження психологічної діяльності суб’єкта з засвоєння та застосування мови як організованої та автономної системи

• Наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, включаючи експериментальні дослідження психологічної діяльності суб’єкта з засвоєння та застосування мови як організованої та автономної системи

• У фокусі уваги – індивід у комунікації

Необхідність теоретичного осмислення практичних проблем

• Необхідність теоретичного осмислення практичних проблем

• Безпорадність суто лінгвістичного підходу, пов'язаного з аналізом текстів, а не мовця

• Навчання рідної та іноземної мов

• Мовленнєве виховання дошкільнят

• Проблеми мовленнєвого впливу (пропаганда, ЗМІ тощо)

• Юрислінгва

• Розпізнання людей за особливостями мовлення

• Вирішення проблем машинного перекладу

• Мовленнєве введення інформації до комп'ютера

В. фон Гумбольдт

• В. фон Гумбольдт

• психологічний напрямок (О.О.Потебня та ін.)

• Ф. де Сосюр

• генеративізм (Н.Хомський) Л.Вітгенштейн

• сучасна психолінгвістика (з 50-х років ХХ ст.)

Термін психолінгвістика увійшов до наукового вжитку з 1954 року, після опублікування під цією назвою колективної монографії за редакцією Ч.Е. Осгуда та Т.А.Себеока

• Термін психолінгвістика увійшов до наукового вжитку з 1954 року, після опублікування під цією назвою колективної монографії за редакцією Ч.Е. Осгуда та Т.А.Себеока

• “Психолінгвістика вивчає ті процеси, у яких інтенції мовців перетворюються на сигнали прийнятого у певній культурі коду, і ці сигнали перетворюються на інтерпретації слухача” (Ч.Е.Осгуд)

Об'єкт

• Об'єкт

• визначається по-різному, але завжди включає такі характеристики, як процесуальність, суб'єкт, об'єкт і адресат мовлення, ціль, мотив або потреби, зміст мовленнєвого спілкування, мовні засоби

•  

• «Объектом психолингвистики... всегда является совокупность речевых событий или речевых ситуаций » (А.Леонтьев)

Мовна особистість

• Мовна особистість

• Ментальний лексикон

• Асоціативне значення та асоціативне поле

• Асоціативна норма

• Мовна картина світу

• Концептуальна картина світу

Спостереження

• Спостереження

• Самоспостереження

• Експеримент (асоціативний, лінгвістичний, формуючий)

• Методика “семантичного шкалювання”

• Асоціативні методики

• Батареї методик

Методологія досліджень

• Методологія досліджень

• Моделювання й аналіз процесів породження

• Сприйняття й розуміння мовлення

• Опис ментального лексикону

• Мовна свідомість і образ світу

• Невербальні складники спілкування

• Мовна особистість

• Механізми ефективності спілкування

• Міжкультурне спілкування

• Термін – Дж. Сьорль на початку 70-х р.р.

• Теоретичні засади – Н.Хомський у 1957 р. “Синтаксичні структури”

Генеративізм –

• Генеративізм –

• або породжувальна лінгвістика, напрям у мовознавстві, який характеризується проголошенням пріоритету дедуктивного підходу до вивчення мови над індуктивним, інтерпретацією мови як феномену психіки людини й опрацюванням формальних моделей процесів породження мовних конструкцій

• Вчення Р. Декарта (Картезіуса)

• Інтуїція як основа картезіанського раціоналістичного методу пізнання

• Вчення про вроджені ідеї

• “Картезіанська лінгвістика” Н. Хомського

Правила, які визначають правильно побудовані ланцюжки мінімальних синтаксичних функціональних одиниць

• Правила, які визначають правильно побудовані ланцюжки мінімальних синтаксичних функціональних одиниць

• Компетенція (competence) – знання своєї мови мовцем-слухачем

• Вживання (performance) – реальне використання мови у конкретних ситуаціях

Завдання лінгвіста, “як і дитини, яка оволодіває мовою, є виявити з даних уживання систему правил, що лежить у їх основі, якою оволодів мовець-слухач і яку він використовує в реальному вживанні. Граматика мови прямує до того, щоб бути описом компетенції, притаманної ідеальному мовцеві-слухачу”

• Завдання лінгвіста, “як і дитини, яка оволодіває мовою, є виявити з даних уживання систему правил, що лежить у їх основі, якою оволодів мовець-слухач і яку він використовує в реальному вживанні. Граматика мови прямує до того, щоб бути описом компетенції, притаманної ідеальному мовцеві-слухачу”

• Компетенція – це не те саме, що мова в сосюрівському розумінні. Вона є динамічною і являє собою систему породжувальних процесів

Мова як особлива гілка психології пізнання

• Мова як особлива гілка психології пізнання

• Лінгвістику не можна зводити до сегментації й класифікації, до синтагматики й парадигматики

• Трансформаційно-генеративна лінгвістика:

• Вивчення структури механізму, який уможливлює мовленнєве спілкування

• Глибинні структури: формування змісту речення (Невидимий Бог створив видимий світ – Бог невидимий, Бог створив світ, світ видимий)

• Поверхнева структура: звукове втілення змісту

Проблеми мови пов'язуються з проблемами людського знання

• Проблеми мови пов'язуються з проблемами людського знання

• через вивчення мови можна глибше пізнати людську природу

• Вродженість мисленнєвих структур (ідея Р.Декарта)

• Володіння мовою в основному не залежить від розумових здібностей людини

• Дослідження мови відкриває перспективу для вивчення розумових процесів людини

• Мовознавство належить до психології та теорії пізнання

“Хомськіанська революція”

• “Хомськіанська революція”

• Антропоцентричне мовознавство

• Дослідження мови з погляду мовця, а не слухача

• Аналітичний підхід змінився синтетичним: від смислу до тексту

• Увага перенесена з фонології й морфології на синтаксис і семантику

• Замість проблеми “Як влаштована мова?” – проблема “Як функціонує мова?”