Структурні диспропорції регіонального розвитку за показником валового регіонального продукту
Постановка проблеми. Незважаючи на позитивні щорічні темпи приросту реального ВВП, які спостерігаються в Україні з 2000 р., економічне зростання відбувається на тлі поглиблення структурних та регіональних диспропорцій реалізації ресурсного потенціалу країни. Постановка проблеми. Незважаючи на позитивні щорічні темпи приросту реального ВВП, які спостерігаються в Україні з 2000 р., економічне зростання відбувається на тлі поглиблення структурних та регіональних диспропорцій реалізації ресурсного потенціалу країни. Одним із головних проявів зазначених диспропорцій є суттєві відмінності в рівнях соціально-економічного розвитку між регіонами, що відображаються насамперед через показники валового регіонального продукту (ВРП) та ВРП на одну особу, або валової доданої вартості в регіоні (ВДВ) та ВДВ на одну особу. Регіональні диспропорції значною мірою є наслідком структурних диспропорцій економіки України, які проявляють себе у використанні економічного потенціалу та розвитку регіонів наступним чином.
З даного графіка для кожного кластера можна зробити висновок, в областях, що входять до першого кластеру (Автономна Республіка Крим, Одеська, Львівська, Закарпатська, Рівненська, Харківська, Чернівецька, Івано - Франківська, Хмельницька, Тернопільська, Волинська ) переважаючими видами діяльності є: З даного графіка для кожного кластера можна зробити висновок, в областях, що входять до першого кластеру (Автономна Республіка Крим, Одеська, Львівська, Закарпатська, Рівненська, Харківська, Чернівецька, Івано - Франківська, Хмельницька, Тернопільська, Волинська ) переважаючими видами діяльності є: секція F – Будівництво; секцію G – Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів предметів особистого вжитку; секція Н – Діяльність готелів та ресторанів; секція L – Державне управління; секція N – Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги; секція О – Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту. Середні значення цього кластера є найвищими з двох інших, однак порівняно незначним є внесок у валову додану вартість секції А – сільське господарство, мисливство, лісове господарство, секції C – добувна промисловість, секції D – Переробна промисловість.
В областях, що входять до другого кластера (Вінницька, Кіровоградська, Житомирська, Чернігівська, Херсонська, Черкаська, Київська, Миколаївська.) переважаючим видом діяльності є секція А – Сільське господарство, мисливство і лісове господарство. В областях, що входять до другого кластера (Вінницька, Кіровоградська, Житомирська, Чернігівська, Херсонська, Черкаська, Київська, Миколаївська.) переважаючим видом діяльності є секція А – Сільське господарство, мисливство і лісове господарство. Середні значення цього кластера в середньому є найнижчими з двох інших практично по всіх видах діяльності. В областях, що входять до третього кластера (Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська, Полтавська, Сумська.,) переважаючими видами діяльності є: секцію D – Переробна промисловість; секцію J – Фінансова діяльність Водночас, області цього кластеру відзначаються найнижчими показниками секції А – сільське господарство, мисливство, лісове господарство та секції L – державне управління
Висновок: З огляду на результати аналізу можна говорити про значну розбалансованість економічної діяльності регіонів, що робить показник ВРП в цілому не керованим, а це у свою чергу істотно знижує дієвість регіональної економічної політики спрямованої на усунення міжрегіональних диспропорцій, зміцнення економічної та політичної цілісності країни. Висновок: З огляду на результати аналізу можна говорити про значну розбалансованість економічної діяльності регіонів, що робить показник ВРП в цілому не керованим, а це у свою чергу істотно знижує дієвість регіональної економічної політики спрямованої на усунення міжрегіональних диспропорцій, зміцнення економічної та політичної цілісності країни.
Поділіться з Вашими друзьями: |