Суспензійний (кремоподібний стан забезпечується консистенцією дисперсійного середовища і концентрацією твердої дисперсної фази)

суспензійний (кремоподібний стан забезпечується консистенцією дисперсійного середовища і концентрацією твердої дисперсної фази);

• суспензійний (кремоподібний стан забезпечується консистенцією дисперсійного середовища і концентрацією твердої дисперсної фази);

• безжирові – (креми, що не містять у своїй сполуці жирів і жироподібних речовин).

За призначенням:

• За призначенням:

• гігієнічні (у т.ч. креми спеціального призначення);

• лікувально-профілактичні;

• декоративні.

Емульсіями називаються грубодисперсні гетерогенні системи, які складаються з рідин, що не змішуються одна з одною.

• Емульсіями називаються грубодисперсні гетерогенні системи, які складаються з рідин, що не змішуються одна з одною.

• Залежно від того, яка з названих рідин утворює дисперсійне середовище, розрізняють емульсії типу о/в (1 роду), або пряма емульсія і в/о (2 роду), або обернена емульсія. Існують також емульсії «множинного» типу, у яких у краплях дисперсної фази диспергована рідина, є дисперсійним середовищем

вільно видавлюватися з туб чи виливатися з флакона (екструзія);

• вільно видавлюватися з туб чи виливатися з флакона (екструзія);

• легко наноситися, швидко всмоктуватися шкірою;

• мати цілеспрямований косметичний вплив на шкірні покриви;

• легко видалятися при необхідності з поверхні шкіри.

креми поверхневої дії (епідермальні)

• креми поверхневої дії (епідермальні)

• креми трансдермальної дії

Жири тваринного походження;

• Жири тваринного походження;

• Жири рослинного походження;

• Воски;

• Вищі карбонові кислоти;

• Вуглеводневі сполуки

Оливкова олія;

• Оливкова олія;

• Соняшникова олія;

• Кукурудзяна олія;

• Мигдалева олія;

• Персикова олія;

• Соєва олія;

• Пальмова олія;

• Рицинова олія;

• Олія зародків пшениці;

• Кокосова олія;

Норковий жир;

• Норковий жир;

• Норкова олія;

• Куряче масло;

• Яєчне масло;

• Яловичий жир;

• Свинячий жир;

• Черепахова олія;

• Жир ему.

Ланолін;

• Ланолін;

• Спермацет;

• Бджолиний віск;

• Карнаубський віск;

• Канделільський віск;

• Штучні воски (емульгатори)

Парафін;

• Парафін;

• Вазелін;

• Церезин;

• Парфумерна олія;

• Петролатум

Каприлова;

• Каприлова;

• ά-ліпоєва кислота;

• Капринова кислота;

• Лауринова кислота;

• Пальмітинова кислота;

• Міристинова кислота;

• Стеаринова кислота;

• Олеїнова кислота

Силікони (поліорганосілоксани) — це кремнійорганічні сполуки, основна структура яких — це зв’язок кремнію та кисню. Атоми кремнію з класу речовин, котрі використовуються в косметиці, має різні замінники.

• Силікони (поліорганосілоксани) — це кремнійорганічні сполуки, основна структура яких — це зв’язок кремнію та кисню. Атоми кремнію з класу речовин, котрі використовуються в косметиці, має різні замінники.

• Замісниками можуть бути:

• — метильні групи (диметикони та циклометикони);

• — фенільні з метильними (фенілдиметикони);

• — вищі алкільні та алкоксигрупи в сополімерів полісилоксан / поліалкілен (циклодиметикон).

Детергенти;

• Детергенти;

• Емульгатори;

• Солюбілізатори

Емульгатори — дифільні поверхнево-активні речовини, які орієнтовано розподіляються на межі розділення двох рідин; їх умовно класифікують за структурою і властивостями молекул, механізмом дії, медичним призначенням.

• Емульгатори — дифільні поверхнево-активні речовини, які орієнтовано розподіляються на межі розділення двох рідин; їх умовно класифікують за структурою і властивостями молекул, механізмом дії, медичним призначенням.

Емульгатори, застосовувані в косметиці, повинні відповідати наступним вимогам:

• Емульгатори, застосовувані в косметиці, повинні відповідати наступним вимогам:

• забезпечувати формування стабільної емульсії;

• бути хімічно індиферентними;

• не виявляти токсичної дії, у тому числі не викликати подразнення шкіри;

• не мати неприємного запаху.

Аніонні ПАР містять у молекулі полярні групи і дисоціюють у воді з утворенням негативно заряджених довголанцюгових органічних іонів. Натрієві, амонієві та триетаноламінові солі розчинні у воді і служать емульгаторами типу о/в, а мила з такими катіонами, як кальцій, магній, алюміній і залізо, у воді не розчинні і є емульгаторами типу в/о.

• Аніонні ПАР містять у молекулі полярні групи і дисоціюють у воді з утворенням негативно заряджених довголанцюгових органічних іонів. Натрієві, амонієві та триетаноламінові солі розчинні у воді і служать емульгаторами типу о/в, а мила з такими катіонами, як кальцій, магній, алюміній і залізо, у воді не розчинні і є емульгаторами типу в/о.

Катіонні ПАР дисоціюють у воді з утворенням позитивно заряджених органічних іонів. Катіоноактивні ПАР, особливо солі четвертинних амонієвих і піридинієвих сполук, що мають виражену бактерицидну дію, рекомендується включати в склад косметичних засобів як консерванти, антисептики й антистатики. Найширше застосовують з цього класу ПАР бензалконію хлорид, цетилпіридинію хлорид, тощо.

• Катіонні ПАР дисоціюють у воді з утворенням позитивно заряджених органічних іонів. Катіоноактивні ПАР, особливо солі четвертинних амонієвих і піридинієвих сполук, що мають виражену бактерицидну дію, рекомендується включати в склад косметичних засобів як консерванти, антисептики й антистатики. Найширше застосовують з цього класу ПАР бензалконію хлорид, цетилпіридинію хлорид, тощо.

Неіоногенні ПАР не утворюють іонів. До цього класу ПАР належать вищі жирні спирти та кислоти, складні ефіри гліколів і жирних кислот, спени (ефіри вищих жирних кислот та сорбіту). Найбільш поширені такі неіонні емульгатори типу о/в, як поліоксіетиленгліколеві ефіри спенів. Вони малогігроскопічні, розчинні в спиртах, розчинниках, що містять хлор; нерозчинні в гліцерині, мінеральних кислотах; малотоксичні, не подразнюють слизових оболонок, біологічно нешкідливі. До неіоногенних ПАР належать також жироцукри, які залежно від будови молекул можуть виконувати роль емульгаторів типу о/в або в/о. Жироцукри — неповні складні ефіри сахарози з вищими жирними кислотами (стеариновою, пальмітиновою, лауриновою). Жироцукри застосовують як солюбілізатори, емульгатори, стабілізатори.

• Неіоногенні ПАР не утворюють іонів. До цього класу ПАР належать вищі жирні спирти та кислоти, складні ефіри гліколів і жирних кислот, спени (ефіри вищих жирних кислот та сорбіту). Найбільш поширені такі неіонні емульгатори типу о/в, як поліоксіетиленгліколеві ефіри спенів. Вони малогігроскопічні, розчинні в спиртах, розчинниках, що містять хлор; нерозчинні в гліцерині, мінеральних кислотах; малотоксичні, не подразнюють слизових оболонок, біологічно нешкідливі. До неіоногенних ПАР належать також жироцукри, які залежно від будови молекул можуть виконувати роль емульгаторів типу о/в або в/о. Жироцукри — неповні складні ефіри сахарози з вищими жирними кислотами (стеариновою, пальмітиновою, лауриновою). Жироцукри застосовують як солюбілізатори, емульгатори, стабілізатори.

Амфолітні ПАР містять кілька полярних груп; у воді залежно від рН вони можуть іонізуватися з утворенням або довголанцюгових аніонів, або катіонів, що надає їм властивостей аніонних або катіонних ПАР. Амфолітні ПАР звичайно одночасно містять аміногрупу з сульфоефірною, карбоксильною або сульфатною групами. Типовими представниками цього класу ПАР є бетаїн та лецитин. Серед синтетичних ПАР менш токсичні неіоногенні ПАР, а катіонні — найтоксичніші; аніонні ПАР займають між ними проміжне положення.

• Амфолітні ПАР містять кілька полярних груп; у воді залежно від рН вони можуть іонізуватися з утворенням або довголанцюгових аніонів, або катіонів, що надає їм властивостей аніонних або катіонних ПАР. Амфолітні ПАР звичайно одночасно містять аміногрупу з сульфоефірною, карбоксильною або сульфатною групами. Типовими представниками цього класу ПАР є бетаїн та лецитин. Серед синтетичних ПАР менш токсичні неіоногенні ПАР, а катіонні — найтоксичніші; аніонні ПАР займають між ними проміжне положення.

Ефективність будь-якого емульгатора характеризується спеціальним числом - гідрофільно-ліпофільним балансом (ГЛБ). Під ГЛБ розуміють співвідношення двох протилежних груп молекули - гідрофільної та гідрофобної (ліпофільної).

• Ефективність будь-якого емульгатора характеризується спеціальним числом - гідрофільно-ліпофільним балансом (ГЛБ). Під ГЛБ розуміють співвідношення двох протилежних груп молекули - гідрофільної та гідрофобної (ліпофільної).

Числа ГЛБ для всіх відомих ПАР складають шкалу («шкала Гриффіна») від 1 до 40. Число 10 є наближеною кордоном між ліпофільними і гідрофільними ПАР. Жиророзчинні емульгатори, що утворюють емульсії в/о (характеризуються числами ГЛБ нижче 10. Чим вище число ГЛБ, тим більше схильність до утворення емульсії о/в.

• Числа ГЛБ для всіх відомих ПАР складають шкалу («шкала Гриффіна») від 1 до 40. Число 10 є наближеною кордоном між ліпофільними і гідрофільними ПАР. Жиророзчинні емульгатори, що утворюють емульсії в/о (характеризуються числами ГЛБ нижче 10. Чим вище число ГЛБ, тим більше схильність до утворення емульсії о/в.

Емульгатори І роду:

• Емульгатори І роду:

• Гліцерил стеарат

• Цетет-2

• Стеарет-2

• Цетеариловий спирт

• Полісорбат-60

• Полісорбат-80

• Цетеарет-12

• ПЕГ-25 гідрогенізати рицинової олії

• Лаурет- 3

• Лаурет- 8

• Монтанов L

• Olive-еmuls

• Prolipid

• Емульсійний віск Polawax

реактори, гомогенізатори, які оснащені роторно-статорними, роликовими, колоїдними млинами, різними мішалками (якірного, планетарного типу, оснащені додатково лопатевим шкребком) і шкребками.

• реактори, гомогенізатори, які оснащені роторно-статорними, роликовими, колоїдними млинами, різними мішалками (якірного, планетарного типу, оснащені додатково лопатевим шкребком) і шкребками.

Традиційним способом є режим високотемпературного впливу, при якому окремо готуються олійна (А) і водна (Б) фази при нагріванні до

• Традиційним способом є режим високотемпературного впливу, при якому окремо готуються олійна (А) і водна (Б) фази при нагріванні до

• 80-90ºС; потім вводиться А до Б, чи Б до А при температурі 80ºС.

• Охолодження емульсії рекомендується вести при постійному перемішуванні суміші, з низькою інтенсивністю перемішування, не менше 60 хв.

• Введення термолабільних речовин, парфумування здійснюється при 45ºС, фасовка - при 30-32ºС.

Спосіб низькотемпературного впливу є ідеальним для рецептур, олійна фаза яких не містить інгредієнтів з високими температурами плавлення (наприклад, тугоплавких гідрофобних речовин, присутність яких викликає необхідність нагрівання до 70-80ºС ), процес емульгування проходить при температурі 15-30ºС.Так зване холодне емульгування можна застосовувати для рідких емульсій типу о/в. Метод низькотемпературного емульгування полягає в тому, що в гарячу олійну фазу подають холодну воду (15-30оС), що значно скорочує тривалість виробничого процесу.

• Спосіб низькотемпературного впливу є ідеальним для рецептур, олійна фаза яких не містить інгредієнтів з високими температурами плавлення (наприклад, тугоплавких гідрофобних речовин, присутність яких викликає необхідність нагрівання до 70-80ºС ), процес емульгування проходить при температурі 15-30ºС.Так зване холодне емульгування можна застосовувати для рідких емульсій типу о/в. Метод низькотемпературного емульгування полягає в тому, що в гарячу олійну фазу подають холодну воду (15-30оС), що значно скорочує тривалість виробничого процесу.

Технологія виробництва емульсійних кремів типу о/в передбачає виконання наступних операцій:

• Технологія виробництва емульсійних кремів типу о/в передбачає виконання наступних операцій:

• готування водної фази;

• готування олійної фази;

• емульгування;

• охолодження;

• введення термолабільних БАР;

• парфумування;

• фасовка й упакування крему.