Треба розрізняти прислівники, які пишемо разом, та однозвучні з ними іменники з прийменниками, від яких вони утворені



Дата конвертації17.06.2016
Розмір445 b.

















Треба розрізняти прислівники, які пишемо разом, та однозвучні з ними іменники з прийменниками, від яких вони утворені.

  • Треба розрізняти прислівники, які пишемо разом, та однозвучні з ними іменники з прийменниками, від яких вони утворені.



  • Прислівники з префіксом по- потрібно відрізняти від однозвучних прикметників і займенників із прийменником по.





У прислівниках, утворених від прикметників із н, пишуть одну літеру н: слухняний – слухняно, несподіваний – несподівано.

  • У прислівниках, утворених від прикметників із н, пишуть одну літеру н: слухняний – слухняно, несподіваний – несподівано.

  • У прислівниках, утворених від пасивних дієприкметників, так само пишуть н: полегшений – полегшено, вихований – виховано.

  • У прислівниках, утворених від прикметників із нн, пишуть нн: сонний – сонно, страшенний – страшенно, несказанний – несказанно.

  • З нн пишуть прислівники зрання, спросоння, попідтинню, навмання, попідвіконню, востаннє.





Ні з прислівниками пишемо зазвичай разом.

  • Ні з прислівниками пишемо зазвичай разом.

  • У цьому випадку він є префіксом:

  • ніде, нізащо, нітрохи.

  • Ні у фразеологізмах пишемо з прислівниками окремо: ні в тих ні в сих, ні туди ні сюди, ні так ні сяк, ні вдень ні вночі, ні багато ні мало.





Прислівник. Його загальне значення. На яке питання відповідає.

  • Прислівник. Його загальне значення. На яке питання відповідає.

  • Морфологічні ознаки: незмінна частина мови; розряд за значенням; ступінь порівняння (якщо є).

  • Синтаксична роль (яким є членом речення).



Які спільні риси мають прислівники з іншими частинами мови і чим від них відрізняються? 

  • Які спільні риси мають прислівники з іншими частинами мови і чим від них відрізняються? 

  • На які групи (розряди) за значенням поділяються прислівники? 

  • Як утворюються ступені порівняння прислівників?  

  • Від яких частин мови утворюються прислівники? Наведіть приклади.  

  • Які слова в українській мови вживаються то як прислівники, то як службові слова? Як їх відрізнити? 

  • Назвіть способи творення прислівників. Який з них найпоширеніший?

  • З’ясуйте, чому – ому в прикметниках і займенниках вважається закінченням (по російському, по нашому), а в прислівниках суфіксом (по-російському, по-нашому)?

  • Як пишуться прислівники? Наведіть приклади.

  • З’ясуйте місце наголосу в прислівниках.



  • 1. Через дефіс пишуться всі слова в рядку

  • а) по/нашому, в/нічию, ледве/ледве, сяк/так

  • б) з/рештою, врешті/решт, хтозна/куди, вряди/годи

  • в) мало/помалу, віч/на/віч, десь/інколи, по/латині

  • 2. Разом треба писати всі прислівники рядка

  • а) без/вісти, в/серйоз, до/речі, на/вскіс

  • б) у/розтіч, від/давна, без/перестанку, у/брід

  • в) за/багато, до/вкруги, до/вподоби, на/впростець

  • 3. Правильно записано всі прислівники рядка

  • а) по сусідськи, удвох, з гори, на диво

  • б)віднині, нашвидку, без кінця, до вподоби

  • в)десь-інде, підчас, допобачення, сповна



  • 4.Укажіть рядок, у якому всі прислівники пишемо з однією літерою Н

  • а) спокійн/о, безладн/о, відмін/о, таємн/о

  • б) доречн/о, замріян/о, сонячн/о, активн/о

  • в) віддан/о, впевнен/о, шален/о, старан/о

  • 5.Виділіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з і в кінці

  • а) двіч-, поноч-, заран-, почаст-

  • б) нехотяч-, щоноч-, по-заяч-, трич-

  • в) опівдн-, уранц-, напохват-, довол-

    • 6. Виділіть рядки, у яких усі слова – прислівники вищого ступеня порівняння
  • а) краще, вище, радісніше, добріше

  • б) гарно, високо, радісно, добре

  • в) ніжно, що якнайкраще, абияк, переможно





1. Вихованець І. Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. – К. : Унів. Вид-во «Пульсари», 2004. – 400 с.

  • 1. Вихованець І. Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. – К. : Унів. Вид-во «Пульсари», 2004. – 400 с.

  • 2. Дудик П.С. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення (Просте речення: еквіваленти речення) / П. С. Дудик. – К. : Наукова думка, 1973. – 283 с.

  • 3. Кулик Б.М. Курс сучасної української мови. Синтаксис. Ч II. / Б. М. Кулик, М. А. Жовтобрюх. – К. : Р Ш, 1961. – 287с.

  • 4. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови / К. Ф. Шульжук. – К. : Видавничий центр «Академія», 2004. – 406 с.

  • 5. І.О.Ладоня Українська мова: навч. Посіб. – 2-ге вид. – К.: ВШ, 2001. – 158с.

  • 6. Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: підручник-комплект. – К.: Ленвіт, 2001. – 352с.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка