відберіть задачі і вправи, що сприятимуть засвоєнню необхідних знань і виробленню певних умінь.
Підготуйте ресурси (Які саме допоміжні навчальні засоби, обладнання.вам необхідні?
переконайтеся, що вони готові до використання; визначте їх місце на уроці.)
10.Вирішіть, як і коли ви оціните досягнення учнів, результативність уроку, ваших особистих дій?
11. Сплануйте „ситуацію змішаного успіху”: що ви робитимете з тими, хто швидше за інших засвоїть тему уроку або навички ( продовжуватимете? попросите допомогти іншим? забезпечите для них додаткові завдання чи вправи?)
12. Сплануйте свої подальші дії (продумайте, як закріпити вивчене і побудувати на ньому новий урок; обміркуйте, як упевнитися, що знання засвоєні і можуть бути використані для нових завдань)
13. Складіть план заняття.
Урахування особливостей учнів класу:
1.Успішність класу (сильний, слабкий; однорідний, неоднорідний; активний пасивний)
2. Ставлення учнів до предмету (байдуже, небайдуже; допитливість, зацікавленість; короткочасний інтерес, який не реалізується в конкретній діяльності)
5. Ставлення до різних методів навчання в залежності від характеру пізнавальної діяльності (репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький)
6. Ставлення до різних форм навчальної роботи, в тому числі нестандартних урок-ділова гра, урок-семінар, урок-гра «Поле чудес», урок-діалог і т.п.
7. Загальна дисципліна учнів , наскільки дисциплінований клас.
Правила постановки ефективних цілей уроку
Конкретність
Вимірність
Досяжність
Значимість
Конкретність терміну виконання
Приклади формулювання мети уроку
Освітня (навчальна):навчити, дати поняття, встановити залежність; сформувати (формувати), розширити та поглибити знання або поняття; узагальнювати, удосконалювати знання;
Розвивальна: удосконалювання розумових здібностей; здатності до самостійності мислення; тренування винахідливості; розвиток критичності та гнучкості розумових операцій, уміння робити зіставлення, висувати гіпотези; збагачення словникового запасу, оволодіння виразовими засобами мови; розвиток уяви, фантазії, спостережливості; розвиток пам’яті, почуттів, волі.
Розвивальна: удосконалювання розумових здібностей; здатності до самостійності мислення; тренування винахідливості; розвиток критичності та гнучкості розумових операцій, уміння робити зіставлення, висувати гіпотези; збагачення словникового запасу, оволодіння виразовими засобами мови; розвиток уяви, фантазії, спостережливості; розвиток пам’яті, почуттів, волі.
Виховна:формування світогляду, наукових переконань, працьовитості, здійснення морального, естетичного виховання, духовне збагачення, всебічний розвиток; виховання любові до предмета.
Виховна:формування світогляду, наукових переконань, працьовитості, здійснення морального, естетичного виховання, духовне збагачення, всебічний розвиток; виховання любові до предмета.
Мотивація
Методи стимулювання інтересу до навчання
Пізнавальні ігри.
Ситуаційні ігри.
Навчальна дискусія
Мотивація на початку уроку
Проводити гру «Станція ДЧЦМЗ» — щоб зосередитися на запитанні «Для Чого Це Мені Знадобиться?».
1. Мета…
2. Засоби та умови (Які засоби є в розпорядженні? Як я можу їх використати? Що мені ще знадобиться додатково?)
3. Зобов’язання (чи прагну я докласти всіх зусиль для досягнення мети?)
4. Дії (перший крок…, другий крок…, третій крок…)
5. Можливі перешкоди (їх передбачення).
6. Спостереження та контроль (як себе проконтролювати?)
7. Підтримка (чи потрібна?)
8. Перевірка (чи потрібно щось змінити, щоб досягти мети?)
9. Самооцінка (наскільки мені вдалося досягти мети?)
Методичні прийоми
Дивуй. Найбуденніші й повсюдні явища, події, предмети можуть стати дивними, якщо на них подивитися з іншої точки зору.
Здивування – це початкова форма розвитку пізнавального інтересу.
На початку уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і дивний факт ), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.
На початку уроку вчитель дає загадку (або маловідомий і дивний факт ), відгадку на яку можна дізнатися на уроці під час роботи над новим матеріалом.
Метод полягає у тому, що учні отримують робочу картку, на якій записана певна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв’язання. Кожен учень повинен самостійно обрати тільки одну із запропонованих альтернатив і пояснити свій вибір.
Метод полягає у тому, що учні отримують робочу картку, на якій записана певна проблема і ряд альтернативних пропозицій щодо її розв’язання. Кожен учень повинен самостійно обрати тільки одну із запропонованих альтернатив і пояснити свій вибір.
Світлофор настрою
Навіювання
Бліц-опитування
Релаксаційні вправи
Зворотний зв'язок
Що вивчатиметься ?
Що вивчатиметься ?
Чому саме цей матеріал необхідно вивчати ?
У чому полягає важливість цього матеріалу для вас особисто?
Який результат ви повинні отримати в кінці роботи?
Актуалізація опорних знань
Інтелектуальна розминка
Ключове слово
Відгадай за описом
Ти - мені, я – тобі
Кравецький волейбол
Щадне опитування
Відкритий тест,
Диктант
Вивчення нового матеріалу
Асоціативні схеми
Основні принципи створення асоціативних схем такі:
Починайте схему в центрі аркуша з головного
.Записуйте тільки одне слово чи символ на позначення одного пункту, який хочете запам’ятати, одну головну тему для кожної гілки.
На ту саму гілку помістіть споріднені пункти, наче промені сонця.
Для подібних тем беріть олівці чи маркери одного кольору.
Малюйте стільки малюнків і символів, скільки зможете.
Коли закінчите малювати одну розгалужену гілку, обмалюйте її різнокольоровою лінією.
Діалог Ривіна
Передбачає читання або вивчення тексту абзацами.
Для вивчення абзацу рекомендуємо наступне:
Знайдіть у тексті нові слова і словосполучення.
Поясніть їх значення своїми словами або прочитайте за текстом, за необхідності скористайтеся додатковою літературою.
Третій рівень - це творче завдання. 1) частівки, байки, казки, фантастичні оповідання з навчальних тем;
2) чайнворди, кросворди і т. п.;
3) тематичні збірники цікавих фактів, прикладів і задач;
4) збірники анотацій на статті з обраної теми;
5) навчальні комікси;
6)плакати — опорні сигнали.
Конструктор уроку
Конструктор уроку
Егоров О. Мобильность «мозгового центра»: Методическая служба инновационной школы // Учитель (Россия). – 2000. - №5. – С.30-32.
3. Остапчук О. Шляхи підвищення інноваційного потенціалу методичної роботи // Шлях освіти. – 2002. - №2. – С.9-15.
4. Мокрогуз О.П. Інноваційні технології у викладанні суспільних дисциплін, -Чернігів – 2002
5. Корнеева Л.И. Современные интерактивные методы обучения в системе повышения квалификации руководящих кадров в Германии: зарубежный опыт // Университетское управление: практика и анализ. - 2004. - № 4(32). - С.78-83.
6. Пометун О., Пирожниченко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.-К.: Видавництво А.С.К., - 2004,- С.7, 11, 19.
7. Сучасні освітні технології у вищій школі: Матеріали міжнар. наук.-метод. конф. (Київ, 1-2 листопада 2007 року): Тези доповідей: У 2 ч. - Ч. 2 / Відп ред. А.А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - 259
8. Шарко В.Д. Сучасний урок: технологічний аспект: Посібник для вчителів і студентів. – К.: Видав. "Фенікс", 2006. –. 220 с.
Поради Конфуція (2500 років тому)
Поєднувати нові ідеї зі старими перевіреними концепціями.
Вчитися тільки через діяльність.
Використовувати навколишній світ як клас для навчальних занять.
Використовувати в навчанні та викладанні музику та поезію.
Поєднувати фізичну працю з розумовою діяльністю.
Навчатися того, як треба вчитися, не обмежуючись тільки навчальними фактами.
Пристосовуватися до індивідуальних потреб учнів із різними стилями навчання.