Урок це ланка цілісного навчального, розвивального та виховного процесу

Урок - це ланка цілісного навчального, розвивального та виховного процесу

• формування природничонаукового мислення й світогляду, освоєння вміння користуватися біологічними науковими поняттями як інструментом для пізнання світу;

• цілеспрямована продумана діяльність учителя в системі уроків, теми, розділу, предмета, спрямована на здійснення гігієнічного, етичного, естетичного виховання, формування культури спілкування, культури праці, етичної поведінки;

• формування особистості, розвиток у школярів особистісних психологічних особливостей: пам’яті, уваги, мови, мислення, мовлення, спостережливості, допитливості. Розвиток особистості передбачає самовизначення, самонавчання, самоконтроль.

Урок — основна форма організації навчання

• Зміст:

• повнота (відповідність навчальній програмі);

• науковість;

• зв'язок із життям;

• доступність (але високий ступінь складності);

• опора на міжпредметний зв'язок;

• систематичність і послідовність (опора на логіку підручника).

Урок — основна форма організації навчання

• Форма:

• місце уроку в системі уроків за темою;

• оптимальні форми організації - класна, групова, індивідуальна;

• цілеспрямована розмаїтість структури уроку;

• завершеність усіх видів робіт;

• диференційовані набори завдань;

• раціональні форми зворотного зв'язку «учитель-учень»;

• відсутність шаблону;

• розумна щільність уроку (без неробочих пауз), економія часу.

Урок — основна форма організації навчання

• Методи:

• відповідність методів змісту, їх спрямованість на вирішення завдань комплексного підходу до навчання й виховання;

• методи, спрямовані на формування пізнавальних інтересів, позитивного ставлення до навчання (використання ефекту новизни порівняння, парадоксальності, пізнавальної суперечки, цікавості, гри та ін.);

• методи, що активізують мислення;

• методика самостійних робіт;

• система письмових робіт;

• вироблення навичок НОП (через методи);

• використання позакласного читання, реалізація позаурочних знань учнів;

• характер питань, їх логічне навантаження (чи вимагає виділення істотного, порівняння, аналізу, установлення причинно-наслідкових зв'язків, доказу, узагальнення, резензування, застосування знань на практиці, аргументації, ілюстрації тощо).

Умови навчання

• Технологія уроку:

• педагогічний такт і самоконтроль учителя (культура спілкування, контакт із класом, спритність, рішучість, діловитість, почуття гумору, культура мови, сучасний зовнішній вигляд);

• санітарно-гігієнічний режим (стан приміщення, чистота, провітрюваність, температура тощо, розклад та ін.);

• психологічний режим (мобілізуючий початок уроку, емоційний настрой, організація взаємодопомоги, дисциплінованість, взаємна доброзичливість і т. д.);

• попередження перевантаження, диференційованість домашніх завдань і диференційована робота на уроці;

• навчально-матеріальне забезпечення уроку (необхідна й достатня матеріальна база, ефективність її використання);

• робоче місце вчителя й учня;

• робочий темп уроку (не розхолоджує, але не завищений);

• вплив організації уроку на навчання й виховання.

Структура уроку

• три основні складники:

• актуалізація опорних знань;

• формування нових понять;

• застосування нових понять і способів дій — формування вмінь.

• Структура уроку ---» побудова уроку

• Побудова уроку визначається цілями, змістом навчання, особливостями класу, а також типом уроку.

Основні етапи сучасного уроку біології

• організаційний момент, що характеризується зовнішньою та внутрішньою (психологічною) готовністю учнів до уроку;

• перевірка домашнього завдання;

• актуалізація опорних знань для підготовки до нової теми;

• постановка мети заняття перед учнями;

• організація сприйняття й осмислення нової інформації;

• первісна перевірка розуміння;

• організація засвоєння способів діяльності шляхом відтворення інформації й вправ у її застосуванні;

• творче застосування й набуття знань, освоєння способів діяльності шляхом розв'язання проблемних завдань, побудованих на основі засвоєних раніше знань та вмінь;

• узагальнення матеріалу, що вивчається на уроці, й уведення його в систему раніше засвоєних знань;

• контроль за результатами навчальної діяльності, здійснюваний учителем і учнями, оцінка знань;

• домашнє завдання на наступний урок;

• ■ підбиття підсумків уроку.

Типи уроку за Онищуком

Типи уроку за Махмутовим

Структура уроків різних типів

• Структура уроку вивчення нового матеріалу:

• мотивація та актуалізація опорних знань;

• вивчення нового матеріалу;

• ■ закріплення вивченого матеріалу;

• ■ підбиття підсумків уроку.

Структура уроків різних типів

• Структура уроку формування вмінь і навичок:

• мотивація та актуалізація опорних знань;

• повторення сформованих умінь та навичок;

• проведення перевірочних вправ;

• ознайомлення з новими вміннями, показ зразка формування;

• вправи на їх освоєння;

• вправи на їхнє закріплення;

• тренувальні вправи за зразком, алгоритмом, інструкцією;

• вправи творчого характеру;

• підбиття підсумку уроку.

Структура уроків різних типів

• Структура уроку перевірки знань:

• мотивація та актуалізація опорних знань;

• виклад змісту контрольної або перевірочної роботи (завдання, тести, питання тощо);

• перевірка завдань, визначення типових помилок і пробілів у знаннях та вміннях, а також шляхів їхнього усунення й удосконалення знань та вмінь.

Структура уроків різних типів

• Структура комбінованого уроку:

• мотивація та актуалізація опорних знань;

• перевірка домашнього завдання;

• вивчення нового матеріалу;

• закріплення матеріалу, вивченого на даному уроці й пройденого раніше, пов'язаного з новим;

• узагальнення й систематизація знань та вмінь;

• зв'язок нових з отриманими раніше й зі сформованими;

• підбиття підсумків та результатів уроку;

• завдання додому.

Структура уроків різних типів

• Урок вивчення нового матеріалу найчастіше є комбінованим, але може бути також лекція, екскурсія, дослідна робота, навчальний практикум. Урок закріплення знань може проводитися як практикум, екскурсія, лабораторна робота, співбесіда, консультація. Урок комплексного застосування знань — практикум, лабораторна робота, семінар тощо. Урок узагальнення й систематизації знань — семінар, конференція, круглий стіл тощо. Урок контролю, оцінки й корекції знань — контрольна робота, залік, колоквіум, огляд знань тощо.

Підготовка вчителя до уроку

• Попередня підготовка до уроку

• передбачає вивчення навчальної програми; її пояснювальної записки, змісту самої програми, усвідомлення мети і завдань навчальної дисципліни в цілому та мети і завдань, які вирішує кожна тема. Учитель знайомиться з підручником, навчальними посібниками, зі спеціальною, педагогічною і методичною літературою, з досвідом роботи інших учителів, аналізує власний досвід.

Для успішного щоденного і перспективного планування необхідно:

• 1) урахування того, який матеріал є найскладнішим для засвоєння; з окремих тем програми доцільно мати резервні години за рахунок ущільнення доступнішої для учнів інформації;

• 2) добрі знання учнів, щоб уявляти рівень їхньої підготовленості до оволодіння програмою курсу;

• 3) осмислення внутріпредметних і міжпредметних зв'язків явищ, що вивчаються;

• 4) добір навчального матеріалу, що дає змогу успішно формувати в учнів світогляд, творчу активність і пізнавальну самостійність;

• 5) пошук і систематизація в матеріалі програми інформації, цікавої для учнів, яка б активізувала увагу, сприяла вихованню вольових зусиль;

• 6) продумування системи використання наочних посібників і додаткової інформації на кожному уроці, системи практичних і лабораторних робіт згідно з вимогами навчальних програм;

• 7) визначення системи категорій і понять, осмислення яких є підґрунтям для оволодіння матеріалом програми (засвоєння категоріального апарату для осмислення та розв'язання практичних завдань);

• 8) визначення обсягу знань та умінь, якими повинні оволодіти слабкий, середній та сильний учні