Лідерство не існує у відриві від людей. Варто зосередитися на запитаннях: «Чи зміг я реалізувати себе? Чи зміг я зробити людей щасливими й сильнішими? Чи підвищилася завдяки мені якість їхнього життя?»
Були лідером – означає управляти собою.
Лідерство нерозривно пов’язане із внутрішньою мотивацією. Варто виробити такий підхід до команди, який вчить і збагачує.
Лідерство пов’язане зі змінами. Лідерство неможливе без свідомого вибору позитивних змін.
Уважно погляньте на своє життя. Чи так Ви хотіли жити? Чи задоволені Ви своєю долею? Чи досягли всього, чого прагнули? Які люди Вас оточують?
До яких відчуттів Ви прагнете? Чи готові внести у своє життя щось нове?
Подумайте, як змінити ті аспекти Вашого життя, які не дають результатів?
Лідер має впевненість. Слід вірити в те, що все у житті може змінитися на краще. Слід працювати над зміцненням упевненості в собі.
Лідер має впевненість. Слід вірити в те, що все у житті може змінитися на краще. Слід працювати над зміцненням упевненості в собі.
Лідер має запас енергії. Її джерелом служать думки та почуття. Пам’ятайте: енергійність заразлива.
Лідер створює позитивний досвід. Слід змінити щось у роботі, у будинку, у стосунках з друзями. Ці зміни мають бути радісними, спонтанними, живими.
Лідерство – це створення результатів. Слід досягати своїх цілей так, щоб від цього могли виграти всі. І займатися цим із повагою, захопленням, любов’ю.
Лідер бореться зі страхом і зміцнює надію. Слід допомагати людям адаптуватися до змін, перебороти труднощі, зміцнювати їх надію, надихати на якісний результат.
Урок (традиційно) – це форма організації діяльності постійного складу вчителя та учнів у конкретний період часу, що систематично використовується для вирішення задач навчання, виховання та розвитку учнів.
Сьогодні урок – це форма навчання, діяльність учня, а також – основа професійного зростання вчителя.
Вихідні позиції сучасного уроку:
Це – система взаємопов’язаних взаємодіючих частин, які забезпечують інтерактивний результат.
ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ (ЗА М.Н.СКАТКІНИМ ТА І.Я.ЛЕРНЕРОМ)
Урок повинен передбачати не лише виклад змісту, а й завдання, що припускають застосування знань на практиці.
Частина знань отримується учнями в процесі самостійного пошуку шляхом вирішення пошукових завдань.
Зміст знань вивчається шляхом постановки вчителем проблеми і розкриття ним шляхів її доказового вирішення.
Науковість – відповідність змісту уроку рівню сучасної науки і процесу навчання – досягненням педагогіки.
Індивідуалізація навчання як стимулювання здібностей одних учнів і створення перспективи інших.
Урок – логічна одиниця теми, розділу, курсу.
Головний критерій цінності уроку – навченість учнів, досягнення мети уроку.
Урок служить не лише навчанню, а й вихованню учнів.
Культура вчителя, його інтелектуальний, моральний та ідейний стан – основна передумова реалізації інших вимог до уроку, його ефективності.
Творче використання ППД.
Дотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог.
ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ (ЗА М.Н.СКАТКІНИМ ТА І.Я.ЛЕРНЕРОМ)
Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.
Орієнтація на процес навчання.
Організація та особистісні досягнення учнів.
Діагностика причин, що впливають на якість пізнавальної діяльності, прогнозування ходу і наслідків навчально-виховного процесу, вибір оптимальної технології для досягнення запроектованих результатів.
Використання активних методів навчання.
Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку.
Обґрунтований вибір, доцільне використання оптимального досягнення мети комплексу дидактичних завдань.
Особистісний підхід до учнів, діяльна індивідуалізація педагогічної взаємодії на основі діагностики їх реальних можливостей, проектування конкретних змін, контроль запланованих результатів.
Формування вмінь самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.
Атмосфера демократизму, змагань, діловитості, співпраці, висока відповідальність всіх учасників навчально-виховного процесу за результати спільної праці.
ВИМОГИ ДО СУЧАСНОГО УРОКУ (за Дайрі Н.Г., Онищуком М.О., Підласим І.П.)
На першому місці організації освітнього процесу виступає особистість не вчителя, а учня.
Завдання вчителя сьогодні – формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.
У вимогах до особистісно орієнтованого уроку визначальною є позиція до учня як до суб’єкта навчання.
Одне із завдань сучасного уроку – виховання якостей особистості, працелюбність, бажання бути корисним суспільству.
Необхідність викликати в учнів інтерес до матеріалу (мотивація учіння); створення необхідних умов для сприйняття, осмислення і запам’ятовування навчальної інформації.
Від формування знань, умінь і навичок як основної освітньої мети (яка забезпечує соціальну компетентність) – до створення умов для розкриття суб’єктного досвіду учня, його природної психічної активності як особистості.
Методологічна спрямованість уроку: на першому плані – розвиток творчої і пізнавальної активності учнів; основний шлях його – проблемне навчання, створення творчої ситуації.
Загальні визначальні ознаки вимог до сучасного уроку:
врахування віку дітей;
зв’язок змісту уроку з життям, з практикою;
орієнтація на навчання всіх учнів;
науковий рівень викладання предмета;
культура вчителя, його моральний стан.
Отже, ефективність навчання залежить від якісної і систематичної реалізації всіх вимог до уроку. Вимоги до уроку повинні бути закладені в основу його аналізу й самоаналізу.
САМОАНАЛІЗ УРОКУ
Самоаналіз уроку це:
спосіб граничної конкретизації управління навчально-виховним процесом, який шляхом особистого оперативного втручання впливає на методи навчання, на добір і формування навчального матеріалу, на вибір і оптимальне поєднання форм організації пізнавальної діяльності учнів;
допомога вчителю оволодіти більш високим рівнем майстерності, підвищити результативність праці;
система із взаємозалежними і взаємопов’язаними компонентами.
Алгоритм самоаналізу уроку (за В.Т.Фоменком):
Оцініть основні (провідні) мотиви, інтереси учнів класу.
На якому рівні сформовано інтерес до вашого предмета, які мотиви переважають при його вивченні?
Визначте ставлення учнів до ваших уроків.
Об’єктивно зважте працездатність учнів на основі факторів:
а) день тижня; б) урок за порядком; в) розклад уроків, чергування легких і важких уроків; г) кінець, середина, початок чверті, року.
Який характер і обсяг стимулів, які ви введете в дію для того, щоб викликати та утримати інтерес, увагу, активність, високу працездатність?
Як ви будете керувати пізнавальною діяльністю учнів? Чи використаєте старі або випробуєте нові засоби керування?
Об’єктивно констатуйте рівень уваги і дисциплінованості школярів на ваших уроках!
Чи вміють ваші учні використовувати отримані ЗУН на практиці, на якому рівні сформовані ці вміння і навички?
Самоаналіз уроку – це:
Самоаналіз уроку – це:
найважливіший канал формування і розвитку творчої активності вчителя (М.І.Махмутов);
узагальнення та поширення ППД (Ю.А.Конаржевський);
найважливіший шлях формування єдиного ставлення вчителя до вирішення основних питань навчання і виховання, єдиного ставлення до оцінювання знань і використання оцінки (Т.І.Шамова).
