V-VIІІ ст. – інтенсивні етнічні процеси та перегрупування слов’янських племен.
Держава – форма політичної організації суспільства й основне знаряддя політичної влади, яка характеризується визначеною територією, має систему органів влади та управління, систему законів та систему податків.
Князь-воєначальник племені, згодом володар держави.
Князівство – державне утворення на чолі з князем.
Віче - народні збори чоловіків-воїнів.
Дружина - військо князя.
Плем’я - сукупність певної кількості родів, пов'язаних між собою спільним походженням і віруванням, однаковими звичаями і обрядами.
План уроку:
Організаційний момент. Актуалізація опорних знань учнів.
5.Яка подія в історії отримала назву Велике переселення народів?
6. Як ця подія вплинула на слов'янські народи?
7. Які перші слов'янські державні утворення ви знаєте?
8. Які три гілки слов'ян сформувалося під впливом Великого розселення слов'янських племен?
ІІ. Вивчення нового матеріалу
“… Так само й ті ж слов'яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип'яттю і Двіною і назвалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота; од сеї [річки] вони прозвалися полочанами. Слов'яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами».
“… Так само й ті ж слов'яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип'яттю і Двіною і назвалися дреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота; од сеї [річки] вони прозвалися полочанами. Слов'яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами».
«Дуліби тоді жили по Бугу, де нині волиняни, а уличі [й] тиверці сиділи по [другому] Бугу і по Дніпру; сиділи вони також поблизу Дунаю. І було множество їх, бо сиділи вони по Бугові й по Дніпру аж до моря, і єсть городи їх і до сьогодні».
«А в деревлян [було княжіння] своє, а дреговичі [мали] своє,. Од … [полочан на схід є] і кривичі, що сидять у верхів'ї Волги, і в верхів'ї Двіни, і в верхів`ї Дніпра; їхній же й город є — Смоленськ, бо туди сидять кривичі. Також сіверяни [сидять на схід] од них. …. Бо се тільки слов'янський народ на Русі: поляни, деревляни, новгородці, полочани, дреговичі, сіверяни, бужани, — бо сидять вони по [ріці] Бугу, — а потім же волиняни». («Повість минулих літ»)
Причини швидкого зростання Києва (учні самостійно визначають причини зростання Києва)
1. Сприятливі географічні умови території Києва.
2. Дніпро - водна магістраль.
3. “Коли ж поляни жили особно по горах сих [Київських], то була тут путь із Варягів у Греки, а із Греків [у Варяги]”.
4. Зручні природні умови для захисту від ворожих вторгнень.
5. Розташування на кордоні багатьох союзів східноєвропейських племен.
6. Родючі землі, густі ліси. Сприятливі умови для заняття землеробством, скотарством, ремеслами, торгівлею, промислами.
