Визначення науково-дослідницької діяльності (ндд) в школі та її значення; визначення науково-дослідницької діяльності (ндд) в школі та її значення

визначення науково-дослідницької діяльності (НДД) в школі та її значення;

• визначення науково-дослідницької діяльності (НДД) в школі та її значення;

• навчальне та наукове дослідження;

• послідовність навчального дослідження

• завдання НДД;

• роль учителя в здійснення НДД;

• етапи науково-дослідницької діяльності учнів;

• особливості та форми НДД в основній та старшій школі;

• захист науково-дослідної роботи в рамках МАН – вінець науково-дослідницької діяльності учня.

Науково-дослідницька діяльність у школі – це творча праця учня під керівництвом учителя, яка полягає у відкритті нових знань на основі науки та особистого досвіду дитини.

• Науково-дослідницька діяльність у школі – це творча праця учня під керівництвом учителя, яка полягає у відкритті нових знань на основі науки та особистого досвіду дитини.

• Наукове дослідження в цілому – це особлива форма процесу пізнання, це цілеспрямоване вивчення об’єкту на основі науки, яке завершується новими знаннями про досліджуваний об’єкт.

• Дослідницька діяльність – потужний засіб розвитку компетентності дитини, ефективна форма пізнання та самоосвіти учня.

Основна особливість дослідження в освітньому процесі - воно є навчальним.

• Основна особливість дослідження в освітньому процесі - воно є навчальним.

• Це означає, що його головною метою є розвиток особистості, а не отримання об’єктивно нового результату, як в "великій" науці.

Якщо в науці головною метою є отримання нових знань, то в освіті мета дослідницької діяльності :

• Якщо в науці головною метою є отримання нових знань, то в освіті мета дослідницької діяльності :

• в отриманні учнями навичок дослідження як універсального способу освоєння дійсності,

• розвитку здатності до дослідницького мислення,

• активізації особистісної позиції учня на основі придбання суб’єктивно нових знань (тобто самостійно отриманих знань, які є новими і особистісно значущими для конкретного учня).

Визначення проблеми

• Визначення проблеми

• Формулювання дослідницьких завдань

• Висунення гіпотез

• Визначення методів дослідження

• Проведення дослідження

• Аналіз отриманих даних

• Оформлення висновків та кінцевих результатів

стимулювати інтерес учнів до математики;

• стимулювати інтерес учнів до математики;

• формувати дослідницькі навики;

• розвивати здібності та створювати умови для реалізації математичних обдарувань дитини;

• навчити учнів розвиватися від спостережень та експериментів до абстрактних узагальнень та нових відкриттів, які не суперечать науці, а від них – до практичних застосувань.

допомога у виборі напрямку та об’єкта дослідження;

• допомога у виборі напрямку та об’єкта дослідження;

• спрямування на вибір першоджерел з обраної теми;

• контроль та корекція щодо відповідності одержаних висновків законам математики;

• систематизація одержаних висновків;

• орієнтування на практичне використання;

• консультування та допомога щодо захисту результатів НДД.

на рівні учнів 5-9 класів:

• на рівні учнів 5-9 класів:

• - спостереження;

• - експеримент;

• - опис;

• - класифікація;

• - формування висновку.

на рівні знань і досвіду учнів 9-11 класів:

• на рівні знань і досвіду учнів 9-11 класів:

• - спостереження і вивчення фактів;

• - постановка проблеми;

• - висування гіпотези;

• - складання плану;

• - підбір джерел;

• - опис розв’язання або доведення гіпотези;

• - написання роботи;

• - рецензування, доопрацювання;

• - захист (презентація).

Пропедевтика передбачає ознайомлення учнів з:

• Пропедевтика передбачає ознайомлення учнів з:

• дослідженням, як методом розв’язування задач;

• виконанням практичних робіт з елементами дослідження та наступним узагальненням;

• підготовкою повідомлень, знайдених самостійно;

• творчими завданнями;

• участю у математичних гуртках;

• розв’язуванням задач практичного змісту.

практична робота – це діяльність учнів, пов’язана з вимірюванням, малюванням, моделюванням, кресленням, спрямованим на отримання результату та узагальнення очікуваного висновку.

• практична робота – це діяльність учнів, пов’язана з вимірюванням, малюванням, моделюванням, кресленням, спрямованим на отримання результату та узагальнення очікуваного висновку.

• практична робота, виконана проблемно-пошуковим методом, розвиває теоретичне, критичне та практичне мислення.

• приклад практичних робіт:

Приклади практичних задач:

• Приклади практичних задач:

• яка довжина обода колеса велосипеда, якщо довжина спиці 35 см?;

• чому дорівнює площа циферблата годинника, якщо довжина хвилинної стрілки 4,5 см?;

• щоб зв’язати шарф довжиною 1,4 м, потрібно350 г вовни. Скільки пряжі потрібно, щоб зв’язати шарф такої ж ширини завдовжки 180 см?;

• як приблизно виміряти відстань, яку ви проходите від дому до школи?

Порівняти суми кутів різних трикутників: гострокутних, тупокутних, прямокутних та дослідити, що спільне мають всі трикутники;

• Порівняти суми кутів різних трикутників: гострокутних, тупокутних, прямокутних та дослідити, що спільне мають всі трикутники;

• Дослідити, чому добуток чисел (а-1)(а+1), де а-просте число і а>3, ділиться на 24;

• Дослідити існування інших класифікацій трикутників за ознаками, які не вивчаються за шкільною програмою;

• Дослідити зміну успішності учнів класу з математики (за семестри) за 5-7 класи, побудувати діаграму та визначити загальні тенденції.

До форм роботи, застосованих в 5-7 класах, додаються:

• До форм роботи, застосованих в 5-7 класах, додаються:

• підготовка рефератів;

• проектна діяльність.

• Метод проектів - сукупність прийомів та дій учнів, виконаних у певній послідовності для досягнення поставленої мети. Він передбачає вирішення визначеної проблеми, яка має значення для учнів і оформленої у вигляді деякого кінцевого результату.

• Виник у 20-ті роки ХХ століття у США. Початкова назва «Метод проблем». Впроваджувався з метою показати дітям важливість набутих знань, а тому й передбачав «проблему» взяту із реального життя.

Метод проектів – використовується при вивченні різних предметів, у позакласній та виховній роботі.

• Метод проектів – використовується при вивченні різних предметів, у позакласній та виховній роботі.

• За рівнем реалізації міжпредметних зв’язків поділяється на:

• монопредметні;

• міжпредметні;

• надпредметні.

• За складом учасників:

• індивідуальні;

• колективні.

• Тривалість роботи над проектом – від одного тижня до двох років. Якщо вчитель хоче впровадити такий вид діяльності, рекомендується ознайомитися самому і презентувати учням хоч один готовий проект, щоб показати значення такої роботи і зацікавити.

Метод проектів

• Метод проектів

• Етапи проектної роботи:

• Формування мети.

• Розробка і вибір шляхів виконання проекту.

• Робота над проектом.

• Оформлення результатів.

• Обговорення або презентація результатів роботи.

Метод проектів

• Метод проектів

• Теми проектів для учнів 5-9 класів:

• мініпроект «Відсотки»

• Ключове поняття: у текстах з математики у Великій Британії пропонують шукати 16% від 50 як 50% від 16.

• Тематичні питання:

• наскільки доцільний цей спосіб?

• чи можна застосувати його для інших задач?

• проект «Математика у нашому житті»

• Ключове поняття: математика у будівництві.

• Тематичні питання:

• який будинок вигідніше будувати (розмір, форма)?

• якою буде вартість проекту?

Метод проектів

• Метод проектів

• Мініпроекти можна презентувати на уроках повторення систематизації навчального матеріалу.

• Із масштабними проектами бажано брати участь у конкурсах і змаганнях.

До попередньо зазначених форм додається науково-дослідницька робота в МАН

• До попередньо зазначених форм додається науково-дослідницька робота в МАН

Наукова робота – це самостійно виконане дослідження тієї чи іншої проблеми, яке відповідає науковим принципам, має певну структуру, містить результат власної роботи і власні висновки.

• Наукова робота – це самостійно виконане дослідження тієї чи іншої проблеми, яке відповідає науковим принципам, має певну структуру, містить результат власної роботи і власні висновки.

• Критерії до наукової роботи:

• актуальність обраної теми;

• науковість, повнота розкриття теми, аргументованість висновків;

• елементи творчості;

• стиль, грамотність.

• Вимоги до оформлення і подання науково-дослідницьких робіт:

• Робота оформляється за схемою курсової (дипломної) роботи вищих навчальних закладів освіти.

• Обсяг науково-дослідницької роботи не повинен перевищувати 30 друкованих сторінок.

Теми робіт МАН можна брати з різних джерел:

• Теми робіт МАН можна брати з різних джерел:

• з додаткових позапрограмних розділів підручників;

• з олімпіадних задач (ІІІ-ІV етапи);

• з інших математичних джерел.

• Теми повинні бути актуальні, практично застосовувані, містити власне дослідження проблемних, нез’ясованих питань.

На даний час менш дослідженими є теми:

• На даний час менш дослідженими є теми:

• Елементи теорії чисел, алгебри та початків аналізу

• подільність чисел, прості і складені числа;

• деякі способи швидких обчислень;

• математична подорож у світ гармонії.

• Геометрія

• метод площ у геометрії;

• Декартові координати та їх застосування;

• геометричні задачі на побудову на площині і в просторі.

• Прикладна математика

• основи обчислювальної геометрії та їх застосування;

• математичні методи в теорії гри;

• задачі про прийняття рішень в складній ситуації.

Захист робіт МАН проводиться в три етапи:

• Захист робіт МАН проводиться в три етапи:

• районний етап – захист роботи, презентація, рецензування;

• обласний етап – автори пишуть контрольну роботу х математики, безпосередньо захист роботи (презентація);

• фінальний етап – в м.Київ, захист роботи як на обласному етапі.

Як зразок

• Як зразок

• науково-дослідницької роботи пропонуємо презентацію роботи на тему: «Педальний трикутник – властивості та застосування», друге місце

• на обласному етапі в 2011 році

розміщення педальної точки відносно

• розміщення педальної точки відносно

• заданого трикутника;

• збереження взаємозалежності між

• педальним та базовим трикутником в

• нестандартних ситуаціях.

Опрацьована теорія педального трикутника.

• Опрацьована теорія педального трикутника.

• Досліджено залежність довжин сторін

• педального та базового трикутників для:

• тупокутних трикутників;

• коли педальна точка лежить на стороні

• трикутника або поза його межами.

• 3. Обгрунтовано неможливість розміщення педальної точки на колі, описаному навколо трикутника.

• 4. Запропоновано свої методи розв`язування задач

• та ідеї щодо практичного використання

• ортотрикутників.

якщо точка Р збігається з ортоцентром ∆ ,

• якщо точка Р збігається з ортоцентром ∆ ,

• то вона є центром кола, описаного навколо ∆АВС;

• третій педальний трикутник подібний даному;

• ортотрикутник має найменший периметр з усіх

• периметрів трикутників, вписаних у даний трикутник;

• сторона педального трикутника дорівнює:

При виконанні роботи були використані статті та презентації:

• При виконанні роботи були використані статті та презентації:

• 1. Н.Р.Петрощук «Основні напрями дослідницької діяльності учнів як засіб фундаменталізації змісту природничої освіти у профільній школі».

• 2. Алла Пластюк «Організація дослідницької діяльності учнів».

• 3. А.В.Галат «Організація науково-дослідницької діяльності учнів при викладані математики».

• 4. Л. І. Мотуз «Проектно-дослідницька діяльність учнів – активна спонукальна сила до навчання».

• 5. В.І.Коба, О.О.Хмура «Позакласна робота з математики в школі».

• 6. Маргарита Дзюбинська «Зроби цікавим урок математики»

• 7. Основні вимоги до написання, оформлення і представлення учнівських науково-дослідницьких робіт