В доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) говориться: “Влада несе таку ж відповідальність за психічне здоров’я, як і за фізичне благополуччя своїх громадян”.
В доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) говориться: “Влада несе таку ж відповідальність за психічне здоров’я, як і за фізичне благополуччя своїх громадян”.
В Конституції України закріплені права громадян на медичну допомогу.
В основах законодавства України (1992) про охорону здоров’я конкретизують: “Суспільство і держава відповідальні за рівень здоров’я і збереження генофонду народу України”.
Психічні і поведінкові розлади уражають 25% людей в певні періоди їх життя.
Психічні і поведінкові розлади уражають 25% людей в певні періоди їх життя.
В кожній четвертій сім’ї хоча б один її член страждає поведінковими, або психічними розладами.
Психічні і поведінкові розлади складають 12 % глобального тягаря захворювань.
Затрати держав на лікування нейропсихічних розладів до 2020 року підвищаться на 15 %.
Стратегія покращення охорони психічного здоров'я повинна здійснюватися за такими напрямками:
Стратегія покращення охорони психічного здоров'я повинна здійснюватися за такими напрямками:
поетапне збільшення державних асигнувань на охорону здоров'я та їх ефективне використання;
підвищення якості медичних послуг, переорієнтація охорони здоров'я на попередження захворювань;
забезпечення пріоритетного розвитку первинної допомоги, введення загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування;
забезпечення доступності медичного обслуговування для соціально незахищених верств населення шляхом затвердження гарантованого рівня безоплатної медичної допомоги;
подальше вдосконалення правової бази охорони психічного здоров'я, її приведення у відповідність до міжнародного права тощо.
Медична сестра на сучасному етапі розвитку сестринської справи повинна:
Медична сестра на сучасному етапі розвитку сестринської справи повинна:
ЗНАТИ:
які психосоціальні фактори впливають на здоров’я дітей і дорослих
ВМІТИ:
- спілкуватися на міжособистісному рівні,
- професійно будувати свої стосунки з іншими спеціалістами – лікарями, психологами, соціальними працівниками,
- вміти планувати сестринську допомогу,
- бути компетентною при обговоренні з колегами лікувально-реабілітаційних заходів і вміти реалізувати їх на практиці,
ЗНАТИ і ВМІТИ використовувати в своїй роботі всі етапи медсестринського процесу, професійно будувати терапевтичні стосунки з пацієнтами.
На сьогодні до обов’язків медсестри додається нова вимога – робота сестри як особистого терапевта пацієнта.
Сутність індивідуального і популяційного здоров’я
Сутність індивідуального і популяційного здоров’я
Чинники, що обумовлюють здоров’я
Чинники, що обумовлюють здоров’я
Фактор ризику – це додатковий несприятливий вплив на організм, який підвищує ймовірність виникнення захворювання чи настання смерті.
Фактор ризику – це додатковий несприятливий вплив на організм, який підвищує ймовірність виникнення захворювання чи настання смерті.
Біологічні
Біологічні
критерії норми
Норма включає в себе не тільки середньостатистичні варіанти, а й серію відхилень від цих варіантів, залежних від багатьох параметрів.
Норма включає в себе не тільки середньостатистичні варіанти, а й серію відхилень від цих варіантів, залежних від багатьох параметрів.
Одним з найбільш глибоких визначень норми для живих систем є характеристика її як функціонального оптимуму (найбільш сприятливого).
Під оптимальним функціонуванням (діяльністю) живої системи розуміють найбільш узгоджене і ефективне поєднання у ній всіх процесів.
Оптимальний стан – найкращий із реально існуючих однорідних станів, який найбільш відповідає певним умовам і задачам функціонування.
Теорія норми – це не тільки теорія оптимальних процесів в організмі, але й оптимальних екологічних зв’язків людини з середовищем, оптимальних міжлюдських та інших стосунків, які підтримують функціональну систему організму.
Теорія норми – це не тільки теорія оптимальних процесів в організмі, але й оптимальних екологічних зв’язків людини з середовищем, оптимальних міжлюдських та інших стосунків, які підтримують функціональну систему організму.
Психічна норма – це індивідуальна динамічна сукупність психічних (індивідуально- і соціально-психологічних) властивостей конкретної людини, яка дозволяє їй адекватно до свого віку, статі і соціального становища пізнавати оточуючий світ, пристосовуватись до нього і виконувати свої біологічні і соціальні функції відповідно особистих і соціальних потреб, та загальноприйнятої моралі.
Психічна норма – це індивідуальна динамічна сукупність психічних (індивідуально- і соціально-психологічних) властивостей конкретної людини, яка дозволяє їй адекватно до свого віку, статі і соціального становища пізнавати оточуючий світ, пристосовуватись до нього і виконувати свої біологічні і соціальні функції відповідно особистих і соціальних потреб, та загальноприйнятої моралі.
Психічне здоров’я – це відносно стійкий стан організму і особистості, який дозволяє людині усвідомлено, враховуючи свої фізичні і психічні можливості, а також оточуючі природні і соціальні умови, здійснювати і забезпечувати свої індивідуальні, громадські, біологічні і соціальні потреби на основі нормального функціонування психофізіологічних систем, здорових психосоматичних і соматопсихічних відношень в організмі.
Психічне здоров’я – це відносно стійкий стан організму і особистості, який дозволяє людині усвідомлено, враховуючи свої фізичні і психічні можливості, а також оточуючі природні і соціальні умови, здійснювати і забезпечувати свої індивідуальні, громадські, біологічні і соціальні потреби на основі нормального функціонування психофізіологічних систем, здорових психосоматичних і соматопсихічних відношень в організмі.
Одним з найважливіших механізмів виникнення хвороби є зрив адаптаційних і компенсаторних механізмів на різних рівнях організації функціональних систем організму за рахунок індивідуально екстремальних чинників зовнішнього середовища.
Одним з найважливіших механізмів виникнення хвороби є зрив адаптаційних і компенсаторних механізмів на різних рівнях організації функціональних систем організму за рахунок індивідуально екстремальних чинників зовнішнього середовища.
хворобу слід розглядати як результат порушення взаємодії різних внутрішніх і зовнішніх чинників, при якому відбувається розлад життєво важливих функцій на органному, особистісному і соціальному рівнях.
хворобу слід розглядати як результат порушення взаємодії різних внутрішніх і зовнішніх чинників, при якому відбувається розлад життєво важливих функцій на органному, особистісному і соціальному рівнях.
І.В. Давидовський висунув положення, що “за своєю біологічною суттю всяка хвороба є пристосувальним явищем” і цей тезис був покладений ним в основу визначення хвороби: “хвороба – це теж життя, а відповідно, і пристосування організму до особливих умов існування”.
І.В. Давидовський висунув положення, що “за своєю біологічною суттю всяка хвороба є пристосувальним явищем” і цей тезис був покладений ним в основу визначення хвороби: “хвороба – це теж життя, а відповідно, і пристосування організму до особливих умов існування”.
Здоров'я і хвороба, як особливі стани людини, пов'язані з адаптацією:чим краще людина адаптується до природних і соціальних факторів, тим вищий показник суспільного здоров'я.
Здоров'я і хвороба, як особливі стани людини, пов'язані з адаптацією:чим краще людина адаптується до природних і соціальних факторів, тим вищий показник суспільного здоров'я.
Психічна хвороба – це хворобливий розлад психіки, при якому порушуються індивідуально- і соціально-психологічні властивості особистості, які виникають внаслідок активного патологічного процесу в головному мозку, призводять до втрати людиною здатності до усвідомленої, індивідуально і соціально цілеспрямованої поведінки і дій в оточуючому світі, до критичної самооцінки свого становища в ньому, адекватного саморегулювання психічних проявів і переживань.
Психічна хвороба – це хворобливий розлад психіки, при якому порушуються індивідуально- і соціально-психологічні властивості особистості, які виникають внаслідок активного патологічного процесу в головному мозку, призводять до втрати людиною здатності до усвідомленої, індивідуально і соціально цілеспрямованої поведінки і дій в оточуючому світі, до критичної самооцінки свого становища в ньому, адекватного саморегулювання психічних проявів і переживань.
Межа між психічно здоровими і психічно хворими людьми мінлива, тому нормальні люди можуть захворіти, якщо зіткнуться з достатньо важкою психологічною травмою
Межа між психічно здоровими і психічно хворими людьми мінлива, тому нормальні люди можуть захворіти, якщо зіткнуться з достатньо важкою психологічною травмою
