Дієвідміна. Синтаксична роль ( з яким словом пов'язане в реченні, яким є членом речення)

Дієвідміна.

Початкова форма (Н. відмінок).

• Початкова форма (Н. відмінок).

• На питання яке відповідає.

• Частина мови.

• Особа.

• Число.

• Рід (для займенників 3-ої особи однини).

• Відмінок.

• Синтаксична роль ( з яким словом пов'язане в реченні, яким є членом речення).

Прочитай аналізоване речення.

• Прочитай аналізоване речення.

• Визначте, яким є речення за метою висловлювання.

• Визначте, яким є речення за інтонаційним оформленням.

• Визначте основу речення.

• Назвіть підмет і присудок, встановивши між ними двосторонній зв’язок. Назвіть, якими частинами мови вони виражені.

• Назвіть другорядні члени речення, залежні від підмета, поставивши до нього питання від підмета.

• Назвіть другорядні члени речення, залежні від присудка, поставивши до нього питання від присудка.

• Назвіть другорядні члени речення, залежні від інших другорядних чденів речення.

Запишіть аналізоване слово.

• Запишіть аналізоване слово.

• Підкресліть умовними лініями головні і другорядні члени речення.

• Випишіть з речення всі словосполучення парами, в дужках запишіть питання від слова до слова.

Синтетична вправа, що сприяє творчому використанню отриманих знань у мовній практиці.

• Синтетична вправа, що сприяє творчому використанню отриманих знань у мовній практиці.

доберіть слова, які починалися б голосним звуком;

• доберіть слова, які починалися б голосним звуком;

• доберіть слово, в якому було б чотири звуки;

• доберіть слово, в якому було б два голосних;

• доберіть слово, в якому був би один м'який (або твердий) приголосний звук;

• доберіть слово, в якому був би один склад з ненаголошеним голосним звуком;

• доберіть слово, в якому було б два склади;

• доберіть слово, в яких звуків було б менше, ніж букв (і навпаки);

• доберіть слово за схемою . та ін.

- доберіть слово, яке б складалося з кореня (з кореня і суфікса; з кореня і префікса; з кореня і закінчення);

• - доберіть слово, яке б складалося з кореня (з кореня і суфікса; з кореня і префікса; з кореня і закінчення);

• - побудуйте слова за схемою: ;

• - побудуйте слова з коренем -літ- за схемою: -літ (відліт, приліт, виліт, наліт);

• - побудуйте слова за схемою: від- (відліт, відділ, відхід);

• - доберіть слова за схемою: -ик (столик, ключик, ножик).

• - доберіть іменники жіночого роду І відміни;

• - доберіть прикметники в родовому відмінку;

• - доберіть дієслова другої дієвідміни;

• - прочитайте схеми, визначте, яка це частина мови, доберіть два-три приклади:

• ? одн., ж.р., І відм., називн. в.

• ? одн., чол.р., закінч. -ий.

• - складіть речення з 2-5 слів;

• - складіть речення з підметом діти;

• - складіть речення з присудком сідає;

• - складіть речення зі словами тепла їжа;

• - складіть речення за темою та підметом («Літо» - ліс);

• - доповніть речення словами, що відповідають на питання який яка? яке?;

• - з поданих слів складіть речення (поновлення деформованого);

• - складіть речення за схемами:

• куди? Учитель

Волинська обласна рада

• Волинська обласна рада

• Вищий комунальний навчальний заклад

• «Володимир – Волинський педагогічнийколедж ім. А. Ю. Кримського»

• Г. С. Шостак

• Методика вивчення граматики та лексики у початкових класах (мультимедійний посібник)

• М. Володимир - Волинський

• 2010

сформувати найважливіші фонетичні поняття ;

• сформувати найважливіші фонетичні поняття ;

• розкрити взаємозалежність між фонетичним та графічним складом мови ;

• практично оволодіти основними правилами письма та правилами літературної вимови.

Учні повинні знати.

• Учні повинні знати.

• Звуки і букви.

• Голосні і приголосні звуки.

• Український алфавіт.

• Склад.

• Наголос. Наголошені і ненаголошені голосні.

• Приголосні звуки тверді і м’які. Приголосні звуки глухі і дзвінкі.

• Найважливіші правила вимови голосних і приголосних звуків.

• Голосні звуки складаються лише з голосу

• Звуки : [ а ] [ е ] [ у ] [ і ] [ о ] [ и ]

•  

•  Букви :а я е є у ю і ї о и 

Ї – завжди позначає два звуки [йі]

• Ї – завжди позначає два звуки [йі]

• Я [а] якщо стоять у кінці складу,

• Ю позначають [у] позначаючи м’якість переднього

• Є [е] приголосного

• Я [йа]

• Ю позначають [йу]

• Є [йе]

Вимовляємо (один звук) Пишемо дві букви дж, дз

• Вимовляємо (один звук) Пишемо дві букви дж, дз

• [дж]міль джміль

• б[дж]ола бджола

• хо[дж]у ходжу

• [дз]вінок дзвінок

• кукуру[дз]а кукурудза

• [дз΄]ьобик дзьобик

Дзвінкі звуки у кінці слова вимовляються дзвінко: ріг [р΄іг], лоб [лоб], лід [л΄ід]

• Дзвінкі звуки у кінці слова вимовляються дзвінко: ріг [р΄іг], лоб [лоб], лід [л΄ід]

• Дзвінкі звуки (крім [г] ) перед глухими звуками вимовляються дзвінко: зубки [зубки], казка [казка]

• Дзавнкий звук [г] перед глухими вимовляється глухо: нігті [ніхті], вогко [вохко]

• Глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко: молотьба [молод΄ба]

Пом΄якшеними можуть бути звуки, що не мають “м΄яких” пар.

• Пом΄якшеними можуть бути звуки, що не мають “м΄яких” пар.

• [б’, п’, в’, м’, ф’,ґ’, к’, х’, г’, ж’, ч’, ш’, дж’]

• Білий [б’ілий ]

• Жінка [ж’інка]

• Одягаєшся [од΄агайеис΄:а]

• Умиваєшся [умиевайеис΄:а]

• Збирається [збиерайеиц :а]

• Опирається [опиерайеиц΄:а ]

• Цвіт [ц΄в’іт]

• Сльози [с΄л΄ози]

[й, р, л, в, м, н] ,що стоїть перед приголосним звуком, належать до попереднього складу: вов-ки, ям-ка, пір΄-їн-ка.

• [й, р, л, в, м, н] ,що стоїть перед приголосним звуком, належать до попереднього складу: вов-ки, ям-ка, пір΄-їн-ка.

• Дзвінкий звук, що стоїть перед глухим, належить до попереднього складу: книж-ка, каз-ка.

• Якщо поруч є два звуки сонорні [й, р, л, в, м, н], то один належить до попереднього складу, а інший – до наступного.

• Із трьох приголосних звуків до попереднього складу належить перший звук, якщо цей склад наголошений. Якщо наголошений наступний звук, всі три приголосні звуки належать до нього: сес-три, се-стри.

• Подовжений м'який або пом'якшений приголосний звук відноситься до наступного складу: на-сі-ння [на-с΄і-н΄:а]

• Промов слово, поділи його на склади,

• Назви наголошений склад.

• Назви послідовно усі звуки.

• Назви голосні звуки та вимов їх.

• Вимов приголосні звуки, охарактеризуй: твердий чи м'який, глухий чи дзвінкий.

• Якими буквами треба позначити кожен звук?

Вимоги до сучасного уроку рідної мови.

• Вимоги до сучасного уроку рідної мови.

• Вимоги до написання плану уроку.

• Типи уроків вивчення граматичного матеріалу.

• а) Комбінований урок;

• б) Урок вивчення нового матеріалу;

• в) Урок закріплення знань (тренувальні уроки);

• г) Узагальнювальні уроки;

• д) Уроки повторення граматично-орфографічного матеріалу;

• е) Урок обліку знань, умінь і навичок;

• є) Урок аналізу виконання контрольної учнями роботи;

Високим науково-теоретичним рівнем його змісту;

• Високим науково-теоретичним рівнем його змісту;

• Раціональним структуруванням навчального матеріалу;

• Оптимальною кількістю і творчим характером практичних завдань і вправ;

• Органічним поєднанням роботи над засвоєнням теоретичних відомостей з мови та розвитком усного та писемного мовлення;

• Правильним вибором типу уроку та структури;

• Використанням елементів наукової організації праці учнів;

• Дотриманням раціонального часового розподілу між структурними компонентами.

Перевірка домашнього завдання – до 10 хвилин.

• Перевірка домашнього завдання – до 10 хвилин.

• Пояснення нового матеріалу – до 10 хвилин.

• Формування умінь і навичок – до 20 хвилин.

• Інші структурні елементи – 2 – 5 хвилини.

Чітко сформульовану тему уроку;

• Чітко сформульовану тему уроку;

• Конкретні дидактичні та виховні завдання;

• План евристичної бесіди, формулювання проблеми;

• Завдання для самостійної роботи;

• Номер вправи з підручника або карток дидактичного матеріалу; сторінки посібників, з яких береться матеріал для диктантів (або сам текст);

• Наочні посібники;

• Додатковий матеріал для сильніших і слабших учнів.

Взаємозв’язок навчальної, розвивальної і виховної мети.

• Взаємозв’язок навчальної, розвивальної і виховної мети.

• Мотивація навчання.

• Цілеспрямованість, чіткість і внутрішня логіка уроку (вивчення нового матеріалу базується на раніше вивченому).

• Комунікативна спрямованість навчального процесу.

• Урок повинен формувати міцні знання, навички на основі використання різноманітних видів і форм вправ.

• Форми і методи роботи мають стимулювати мисленнєву діяльність учнів, пробуджувати інтерес до вивчення рідної мови.

• На уроці мають реалізовуватись основні дидактичні та методичні принципи навчання.

• На уроці необхідно застосовувати методи індивідуальної роботи та диференційованого навчання.

Організація учнів до уроку.

• Організація учнів до уроку.

• Загальний аналіз учителем результатів виконання контрольної роботи.

• Мотивація навчальної діяльності.

• Оголошення мети завдань уроку.

• Аналіз контрольної роботи. Корекція знань.

• 1. Робота над типовими помилками.

• 2. Робота над індивідуальними помилками.

• Підсумок уроку.

• Домашнє завдання

Організація учнів до уроку.

• Організація учнів до уроку.

• Мотивація навчальної діяльності.

• Оголошення теми і завдань уроку.

• Узагальнення і систематизація знань

• Вправи на застосування знань про істотні ознаки граматичного поняття.

• Узагальнення і перевірка знань.

• Самостійна робота.

• Підсумок уроку.

• Домашнє завдання

І. Організація учнів до уроку.

• І. Організація учнів до уроку.

• ІІ. Перевірка домашнього завдання.

• ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• ІV. Оголошення теми і завдань уроку.

• V. Вироблення умінь і навичок. (уникати одноманітних вправ; перед виконанням кожної вправи проводиться інструктаж, повідомляється мета виконання, повторюється той матеріал, який є необхідним для виконання вправи, демонструються зразки виконання; виконання вправи перевіряється вчителем і коментується).

• VI. Домашнє завдання.

• VII. Підсумок уроку.

І. Організація учнів до уроку.

• І. Організація учнів до уроку.

• ІІ. Перевірка домашнього завдання.

• ІІІ. Актуалізація опорних знань.

• IV. Мотивація навчальної діяльності.

• V. Оголошення теми і завдання уроку.

VI. Вивчення нового матеріалу.

• VI. Вивчення нового матеріалу.

• Первісне сприймання і усвідомлення матеріалу.

• Осмислення нових знань.

• Узагальнення і систематизація (закріплення вивченого матеріалу).

• VII. Підсумок уроку.

• Домашнє завдання.

Запобігає забуванню вивченого.

• Запобігає забуванню вивченого.

• Допомагає актуалізувати здобуті раніше знання для успішного і якісного усвідомлення нового навчального матеріалу.

• Дає змогу сформувати й удосконалити практичні навички й уміння, уточнити і поглибити засвоєне, узагальнити й систематизувати знання, виявити та ліквідувати прогалини у них.

Модифікація змісту навчального матеріалу.

• Модифікація змісту навчального матеріалу.

• Зміна способів діяльності.

• Зміна аспекту розгляду питання чи завдання.

• Варіювання зв'язків і сполучень нового навчального матеріалу з раніше вивченим.

• Варіативність вправ.

• Застосування знань у нових, змінених ситуаціях.

Поділ тексту на смислові частини (складання плану).

• Поділ тексту на смислові частини (складання плану).

• Знаходження основних смислових ліній.

• Виділення смислових опорних пунктів або слів.

• Повернення до уже прочитаних частин тексту для уточнення їх змісту.

• Мисленнєве пригадування прочитаної частини й відтворення вголос і про себе всього матеріалу.

• Враховувати вікові та індивідуально-психологічні особливості і реальні навчальні можливості молодших школярів.

• Стимулювати активність учнів у процесі повторення.

• Забезпечувати свідому настанову учням до роботи (чітко формулювати тему і мету).

• Цілеспрямовано добирати і раціонально планувати матеріал для повторення.

• Правильно доказувати і раціонально планувати матеріал для повторення.

• Правильно дозувати і раціонально розподіляти повторення у часі, враховуючи вік учнів і складність матеріалу.

• Запобігати утворенню неправильних, помилкових зв'язків у процесі запам'ятовування матеріалу

• Застосувати доцільну різноманітність форм, способів, методів, видів та прийомів організації повторення.

• Забезпечувати інтерес і бажання учнів боротись за досягнення поставленої мети.

• Здійснювати аналіз контрольних робіт учнів, вказуючи не тільки на помилки, а й підкреслювати досягнення.

• Повторення слід проводити щоразу на новому рівні складності, використовуючи не лише відтворювальні, а й пошукові знання.

Завдання і вправи є основним і ефективним засобом, що забезпечує засвоєння, закріпленню й удосконаленню знань.

• Завдання і вправи є основним і ефективним засобом, що забезпечує засвоєння, закріпленню й удосконаленню знань.

• Повинні бути спрямовані на розвиток і закріплення різних якостей вмінь.

• Повинні забезпечувати достатню повторюваність за видами і кількістю протягом вивчення всієї теми.

• Необхідно передбачити економну форму пред'явлення, коли до одного запису, малюнка, об'єкта можна поставити кілька тренувальних завдань.

• Має включати різні форми керування роботою учнів залежно від ступеня засвоєння ними матеріалу та рівня готовності (опора на зразок, таблиці, операційне коментування, контроль кінцевих результатів).