Загальні принципи та послідовність надання першої долікарської допомоги. Кафедра військово-польової та амбулаторної хірургії



Дата конвертації15.06.2016
Розмір445 b.


Загальні принципи та послідовність надання першої долікарської допомоги.

  • Кафедра військово-польової та амбулаторної хірургії

  • Проф. Герасимчук П.О.


Загальна схема кровообігу



Дихальна система людини



Нервова система



Перша медична допомога (ПМД) — комплекс негайних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала від дії зовнішніх факторів до її передачі, в разі потреби, під опіку кваліфікованому медичному персоналу.

  • Перша медична допомога (ПМД) — комплекс негайних заходів, які проводяться людині, що раптово захворіла або постраждала від дії зовнішніх факторів до її передачі, в разі потреби, під опіку кваліфікованому медичному персоналу.



Принципи надання першої долікарської допомоги

  • 1. За будь-яких обставин слід перш за все викликати швидку медичну допомогу (103)!

  • 2. Усі дії людини, що надає допомогу повинні бути доцільними, обміркованими, рішучими, швидкими та зосередженими.

  • 3. Перш за все потрібно оцінити обставини та здійснити заходи з усунення дії ушкоджуючих факторів (витягти з води, палаючого приміщення, або приміщення, де накопичилися гази, погасити палаючий одяг тощо).

  • 4. Швидко та правильно оцінити стан постраждалого.

  • 5. На підставі огляду постраждалого визначають спосіб та послідовність надання першої допомоги.



6. З'ясовують, які засоби необхідні для надання допомоги, виходячи з конкретних умов, обставин і можливостей, та забезпечують ними.

  • 6. З'ясовують, які засоби необхідні для надання допомоги, виходячи з конкретних умов, обставин і можливостей, та забезпечують ними.

  • 7. Розпочати проведення необхідних заходів:

  • - зупинити кровотечу;

  • - зафіксувати місце перелому;

  • - надати реанімаційних заходів (оживлення) : штучне дихання, зовнішній

  • масаж серця;

  • обробити ушкоджені частини тіла.

  • 8. Надають першу допомогу та готують постраждалого до транспортування.

  • 9. Організують транспортування постраждалого у лікувальний заклад.

  • 10. Доглядають за постраждалим або хворим до відправлення у лікувальний заклад.

  • 11. Перша допомога у максимально доступному обсязі повинна надаватися не тільки на місці пригоди, але й дорогою до лікувального закладу.



Оцінка стану постраждалого

  • Проводиться за системою АВСС” (англ), де:

  • А (airweys) – прохідність дихальних шляхів;

  • B (breathing) – дихання;

  • C (circulation) – кровообіг;

  • C” (cervical spine) – спостереження за шийним відділом хребта та накладання шийного комірця.



Ознаки життя

  • наявність серцебиття. Серцебиття визначають рукою або вухом у ділянці грудини.

  • наявність пульсу на артеріях. Пульс визначають на шиї (сонна артерія), у ділянці променевозап'ясткового суглоба (променева артерія), паху (стегнова артерія);

  • наявність дихання. Дихання визначають за рухами грудної клітки та живота, зволоженням дзеркала, яке прикладають до носа та рота постраждалого, рухами шматочка вати або бинта, які підносять до носових отворів;

  • Ознаки свідомості визначаються за реакцією потерпілого на голос, больові подразники;

  • наявність реакції зіниць на світло. Якщо освітити око пучком світла (наприклад, ліхтариком), то спостерігається звуження зіниць — позитивна реакція зіниці. При денному освітленні цю реакцію можна перевірити так: на деякий час закривають око рукою, потім швидко відводять руку убік, при цьому буде помітно звуження зіниці.



Порушення діяльності головного мозку можливе при

  • прямому ушкодженні мозку (забиття, струс, розміжчення мозку, крововилив у мозок, електротравма), отруєнні, у тому числі алкоголем, та ін.;

  • порушенні кровопостачання мозку (крововтрата, непритомність, зупинка серця або тяжке порушення його діяльності);

  • припиненні постачання кисню до організму (ядуха, втоплення, здавлювання грудної клітки вагою);

  • неспроможності крові збагачуватися киснем (отруєння, порушення обміну речовин, наприклад при діабеті, лихоманці);

  • переохолодженні або перегріванні (охолодження, тепловий удар, гіпертермія при ряді захворювань).



Ознаки смерті, при яких надання медичної допомоги недоцільне (біологічна смерть)

  • помутніння та висихання рогівки ока;

  • наявність симптому “котяче око” — при стисканні ока зіниця деформується та нагадує котяче око;

  • охолодження тіла та поява трупних плям. Ці синьо-фіолетові плями виступають на шкірі. При положенні трупа на спині вони з'являються у ділянці лопаток, попереку, сідниць, а при положенні на животі — на чолі, шиї, грудях, животі;

  • Трупне окоченіння. Ця беззаперечна ознака смерті виникає через 2-4 години після смерті.















Непрямий масаж серця

  • Проводиться в рамках програми серцево-легеневої реанімації



Дефібріляція



Тимчасова зупинка кровотечі

  • Пальцевим притисненням судини (в рані, на протязі);

  • Накладання джгута, закрутки;

  • Тиснуча пов”язка;

  • Максимальне згинання кінцівки;

  • Тампонада рани;

  • Підняття кінцівки догори.



Транспортна імобілізація

      • Проводиться за допомогою стандартних шин або за допомогою підручних засобів


Накладання комірця Шанца

  • При підозрі на перелом шийного відділу хребта та черепно-мозкову травму голову закидати заборонено.

  • Апріорі вважається, що черепно-мозкова травма виникає при транспортних аваріях, спортивних травмах, падінні з висоти та травмах на воді.

  • Транспорта імобілізація прводиться за допомогою комірця Шанца



ДЯКУЮ ЗА УВАГУ



Каталог: data -> kafedra -> internal -> military surg -> presentations


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©pres.in.ua 2019
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка