Загальнонаукові аспекти теорії і

Лекція 1.

• Тема: Загальнонаукові аспекти теорії і

• методології.

• План:

• 1. Компоненти наукового дослідження.

• 2. Медологічні рівні наукового пізнання.

• 3. Компоненти методології.

• 4. Розвиток наукового знання.

Вчення про принципи побудови, форми і способи науково – пізнавальної діяльності

• Вчення про принципи побудови, форми і способи науково – пізнавальної діяльності

• Визначає компоненти наукового дослідження: об’єкт;

• предмет;

• завдання дослідження;

• сукупність дослідницьких засобів;

• алгоритм дослідження.

Загальна наукова методологія (філософія, логіка)

• Загальна наукова методологія (філософія, логіка)

• Загальнонаукова методологія (міждисциплінарні концепції та підходи)

• Методологія споріднених груп наук (науки про Землю, суспільні, природничі)

• Методологія конкретних наук (географія, геологія)

• Часткова методологія (окремі наукові напрями і дисципліни: суспільна географія)

Змістовна (що вивчати, для чого вивчати, зміст і мета дослідження)

• Змістовна (що вивчати, для чого вивчати, зміст і мета дослідження)

• Формальна (якими методами вивчати, яким чином отримувати нове знання)

Емпіричне пізнання:

• Емпіричне пізнання:

• 1.1. Пасивне (спостереження, опис)

• 1.2. Активне (експеримент)

• 2. Теоретичне пізнання (аналіз, синтез, узагальнення, передбачення, прогноз, дедукція, індукція, науковий синтез)

Архаїчна Греція (VIII – VI ст.д.н.е.) – описи земель – періегези, берегів – періпли. Узагальнив Гекатей із Мілета – опис всіх відомих земель – початок описово – краєзнавчого напряму географії.

• Архаїчна Греція (VIII – VI ст.д.н.е.) – описи земель – періегези, берегів – періпли. Узагальнив Гекатей із Мілета – опис всіх відомих земель – початок описово – краєзнавчого напряму географії.

• Мілет – натурфілософська школа – іонійська (мілетська) – очолив Фалес. Спроби пояснити явища навколишнього світу (розливи Нілу) – умоглядні без опори на емпіричні факти. Зародження елементів землезнавчого або природно – географічного напряму.

• Перші карти – зародження картографічного напряму.

• V ст.д.н.е. – Геродот з Галікарнаса – опис Ойкумени в історії.

• IV ст.д.н.е. – Арістотель із Стагири – перші докази кулястості Землі, пояснення деяких фізико – географічних явищ (натурфілософія).

• ІІІ ст.д.н.е. – Ератосфен з Кирени – перша праця з географії (дійшла в уривках), розміри кола по меридіану, ввів паралелі і меридіани, імпульс до розробки картографічних проекцій.

• І ст.д.н.е. – Страбон з Амасиї, Птолемей – два різні підходи до визначення предмету, змісту і задач географії.