Закон про самоврядування гміни 1993 Пілотна програма найбільші польські міста приймають у вигляді урядової угоди ширші повноваження щодо державного управління 1994 закон про державні замовлення

Презентація

• Адміністративна реформа в Польщі

• листопад, 2000 рік

Скорочений календар реформи адміністративної системи в Польщі

• 1990 – Закон про самоврядування гміни

• 1993 – Пілотна програма – найбільші польські міста приймають у вигляді урядової угоди ширші повноваження щодо державного управління

• 1994 – закон про державні замовлення

• 1995 – місцевий закон – 46 найбільших міст приймають на підставі закону ширші державні послуги, що перевищують повноваження гміни

Скорочений календар реформи адміністративної системи в Польщі

• 1996 – реформа “центру” уряду

• 1997 – закон про державне управління, що впроваджує нові засади організації уряду та центральної адміністрації (зміни внесені в 1999 році)

• 1997 – закон про державну службу, згідно з яким державна служба стає аполітичною (зміни внесено 1998 року)

• 1998 – закони, за якими починається другий етап реформи державнго управління

• 2000 – Закон про Головне Управління Державної Адміністрації

Організація місцевих адміністрацій у Польщі в 1998 році

• Принцип територіального поділу на:

• гміни (2 489)

• воєводства (49)

• Середньою ланкою є:

• Район загальної адміністрації (268)

• Загальна адміністрація охоплювала:

• Місцеві управління

• Районні управління

• Управління воєводств

Організація місцевих адміністрацій в Польщі в 1998 році

• Територіальне самоврядування існувало тільки в гмінах. Всі інші державні адміністративні структури мали характер урядових

• Тільки 4 спеціальні адміністрації були підпорядковані загальній владі воєводства

• Решта місцевих адміністрацій підпорядковувалися безпосередньо міністрам або центральному уряду, 24 спеціальні адміністрації мають рівень, вищий за рівень воєводств

• 13 – на рівні воєводств

• 9 – на районному рівні

Недоліки державної адміністрації Польщі в 1998 році

• Хаотичність та конфліктність поділу завдань та компетенцій між урядовою адміністрацією та органами територіального самоврядування, а також між різними рівнями влади (центр – воєводство – район – гміна) – нечітке розмежування відповідальностей;

• Брак впливу громадян на владну політику та брак контролю з боку громадян за діяльністю державної адміністрації між містом та центром;

• Високий ступінь централізації бюджетної системи, витрати гмін складають 15% від усіх державних витрат, або приблизно 6% ВНП;

• Фінансування з бюджету державної адміністрації усієї бюджетної сфери;

• Велика мережа структур урядової адміністрації, які іноді суперечать головним засадам територіального поділу, що призводить до браку координації дії різних урядових агентів.

Цілі адміністративної реформи 1998-1999 років

• Основні цілі реформи:

• Збільшення ефективності діяльності урядів державної адміністрації, виконання державних послуг, а також право управління бюджетними коштами на локальному та регіональному рівнях;
• Утворення інституцій громадянського суспільства (територіальне самоврядування) у локальному та регіональному вимірах.

Цілі адміністративної реформи 1998-1999 років Основні напрямки змін:

• Зміна територіального устрою, а саме:
• впровадження нового, триступневого територіального поділу;
• впровадження територіального самоврядування на рівні повіту та воєдства;
• об’єднання під владою Голови воєводства (Голови урядової адміністрації воєводства) та старости (Голови урядової адміністрації повіту) більшості спеціальних адміністрацій

Цілі адміністративної реформи 1998-1999 років

• Децентралізація та деконцентрація завдань державної адміністрації, а саме:
• Новий розподіл повноважень між урядовою адміністрацією та адміністрацією самоврядування, також між окремими одиницями загального територіального поділу;
• Зміна організації місцевої адміністрації;
• Зміна системи державного фінансування – збільшення долі територіального самоврядування у державних витратах.

Організація територіальної адміністрації після реформи

• Адміністрація самоврядування:

• 2489 урядів гмін
• 308 повітів, а також 65 місцевих урядів на рівні повіту
• 16 маршальських урядів

• Урядова адміністрація – загальна

• 16 урядів воєводств (загалом 33 делегати урядів)

Організація територіальної адміністрації після реформи

• Спеціальна адміністрація

• Колективні служби, інспекції та охорона:

• Повітів (5)

• Воєводств (14)

• Одноосібні (неколективні) (20)

Принципи розподілу повноважень

Принципи розподілу повноважень

• Критерії адміністративного поділу:

• адміністрація управлінська
• адміністрація постановча
• адміністрація нормотворча
• невладний принцип адміністративного поділу

Впровадження реформи державного управління

• Законотворча фаза

• робота Координаційного Уряду, розпочата в грудні 1997 року

• виконавчим апаратом Уповноваженого був Департамент реформування устрою Секретаріату Прем’єр-Міністра

• при офісі Прем’єр-Міністра створено Раду з питань реформування устрою, в склад якої увійшли представники академічного середовища, неурядових організацій, а також спілок самоврядування

• Уповноважений організував робочі групи, які займалися справами, що стосувалися законодавства.

Впровадження реформи державного управління

Впровадження реформи державного управління

• Виконавчим апаратом секретаріату був Відділ Впровадження та Моніторингу реформи державного управління

• Групи з питань реформування державної адміністрації залишилися у всіх воєводствах

• У воєводствах призначено 16 уповноважених з реформування устрою

Впровадження реформи державного управління – розподіл завдань

• Канцелярія Голови Ради Міністрів

• Координація законодавчої роботи:

• Закони про устрій

• Закони про повноваження

• Інформативна діяльність

Впровадження реформи державного управління – розподіл завдань

• Міністерство Внутрішніх Справ

• та Адміністрації

• Координація впровадження законів

• Впровадження реформ в масштабі країни

• Координація роботи робочих груп у справах адміністративної реформи у воєводствах

• Моніторинг процесу впровадження реформ

Впровадження реформи державного управління – розподіл завдань

• Міністерство Фінансів

• Координація виконання законів про доходи територіальних одиниць самоврядування
• Підготовка перших бюджетів територіальних одиниць самоврядування

• Уповноважені Уряди воєводств

• Безпосередня робота передачі новим одиницям та урядам:
• інституцій
• майна
• працівників

Труднощі, пов’язані з впровадженням реформ державного управління

• Характер реформи

• Рівнозначне впровадження чотирьох основних реформ:

• Державної адміністрації

• Охорони здоров’я

• Освіти

• Пенсійної системи

• Складний характер реформи державної адміністрації: три основні зміни в територіальній системі:

• Новий трирівневий територіальний поділ

• Самоврядування на рівнях повіту та воєводства

• Об’єднання спеціальних адміністрацій

Труднощі, пов’язані з впровадженням реформ державного управління

• Політичний контекст:

• Відсутність згоди між партіями в Парламенті
• Зміни в трактуванні роботи парламенту – іноді призводили до виникненя невідповідностей

• Супротив в адміністрації

• Основний супротив полягав в тому, що в деяких галузевих міністерствах та центральних урядах не погоджувалися віддавати повноваження, організаційні одиниці та майно органам самоврядування

Труднощі, пов’язані з впровадженням реформ державного управління

• Труднощі при впровадженні

• Нерівномірна інституційна структура, в масштабі країни, що означає нерівномірні засоби державного управління – відсутність можливості однакового оснащення нових органів та урядів

• Брак достатньої інформації про державний сектор

Реформування польської системи управління та інтеграція Польщі до Європейського союзу

Реформування польської системи управління та інтеграція Польщі до Європейського союзу

• Одночасно польське державне управління мусить виконувати завдання, що виникають з необхідності впровадження спільного юридичного результату союзу (acquis):

• Підготовка законодавчих рішень, які впроваджують принципи союзного права (проекти законів, підзаконні акти)

• застосування правил союзу

Побудова сучасної системи державного управління: довгострокові завдання

• Моніторинг та закінчення реформи самоуправління:
• Закон про доходи органів місцевого самоврядування
• Повне впровадження регіональної політики у новому вигляді
• Корегування ходу реформи
• Закінчення реформи центрального управління:
• Пристосування структур центральної влади до децентралізації державних завдань (наприклад, кількісний перегляд кадрів)

Побудова сучасної системи державного управління: довгострокові завдання

• Закінчення побудови інфраструктури системи державного управління (подальше створення корпусу цивільної служби, створення Головного Управління Державної Служби)

• Зміна способу управління службою (напр. впровадження основ управління якістю)

• Процес приватизації/комерціалізації деяких державних послуг

• Підготовка системи управління до впровадження acquis.