Закон України "Про громадянство" 18. 01. 2001р. Загальна Декларацію прав людини 10 грудня 1948 р. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права людини 16 грудня 1966 р.
Соціально-економічні та культурні права і свободи.
Система обов’язків громадян України.
Гарантії здійснення права і свободи громадян України.
Конституція України.
Конституція України.
Коментар до Конституції України.
Закон України “Про громадянство” 18.01.2001р.
Загальна Декларацію прав людини 10 грудня 1948 р.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права людини 16 грудня 1966 р. (ратифіковано 1991 р).
Міжнародний пакт про громадянські, політичні права людини 16 грудня 1966 р. ( ратиф.1976)
Європейська конвенція про захист прав та основних свобод людини і громадян 4 листопада 1950 р. (ратифіковано 17 липня 1997 р.)
Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 р. (чинна для України з вересня 1991 р.)
юридично закріплене становище особи в державі та суспільстві, можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними, політичними, культурними та іншими соціальними цінностями, благами; користуватися свободою дій і поведінки в межах конституції та інших законів.
юридично закріплене становище особи в державі та суспільстві, можливість мати, володіти, користуватися і розпоряджатися економічними, політичними, культурними та іншими соціальними цінностями, благами; користуватися свободою дій і поведінки в межах конституції та інших законів.
Громадянство
Громадянство
Правосуб’єктність
Принципи правового статусу
Конституційні права та свободи
Конституційні обов’язки
Гарантії прав і свобод
Невід’ємне право людини
Невід’ємне право людини
Постійний (стійкий) зв’язок
Двосторонній зв’язок
Правовий зв’язок
Документально підтверджений зв’язкок
Поширення на особу суверенної влади держави в середині країни і за її межами
загальні:
загальні:
повновладдя народу (ст. 5 Конституції)
демократизму (ст. 1,3 Конституції)
інтернаціоналізму (ст. 10,11,24,26)
повага до норм права,
втілення в інститут громадянства ознак суверенітету держави (ст. 1,2,4, 25),
поєднання інтересів суспільства, держави, особи (ст. 2, ІІ Розділ)
пріоритету норм міжнародного права (ст. 9)
принцип єдиного громадянства ст.4 К. – (виключає можливість існування громадянства адмін-териоріальних одиниць, особа визнається лише громадянином України);
принцип єдиного громадянства ст.4 К. – (виключає можливість існування громадянства адмін-териоріальних одиниць, особа визнається лише громадянином України);
запобігання виникненню випадків безгромадянства;
неможливості позбавлення громадянина громадянства
визнання права громадянина України на зміну громадянства;
невизнання автоматичної втрати та набуття громадянства внаслідок укладення шлюбу (Конвенція про громадянство заміжньої жінки 1957 р.)
рівності перед законом незалежно від підстав набуття громадянства
збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
принцип не видачі громадян України іноземним державам (ст. 25 Конституції)
свобода і добровільність вибору громадянства (ст. 25 Конституції)
Філіація – набуття громадянства за народженням (право крові + право ґрунту)
Філіація – набуття громадянства за народженням (право крові + право ґрунту)
це встановленні Українською державою, закріплені в її Конституції певні можливості, які дозволяють кожному громадянину обирати вид своєї поведінки, користуватися економічними, соціально-політичними свободами та соціальними благами як в особистих, так і в суспільних інтересах.
це встановленні Українською державою, закріплені в її Конституції певні можливості, які дозволяють кожному громадянину обирати вид своєї поведінки, користуватися економічними, соціально-політичними свободами та соціальними благами як в особистих, так і в суспільних інтересах.
Права – надані громадянину законом можливості
Конституційне право – це юридичні можливості задоволення особистих потреб та інтересів. (для їх реалізації необхідні позитивні дії з боку держави)
Конституційне право – це юридичні можливості задоволення особистих потреб та інтересів. (для їх реалізації необхідні позитивні дії з боку держави)
Конституційні свободи – це можливість, незалежного вибору того чи іншого рішення, спроможність людини діяти відповідно до своїх інтересів.(невтручання у внутрішній світ людини)
Конституційний обов’язок – це міра обов’язкової поведінки якої кожний повинен дотримуватися для забезпечення нормального функціонування інших суб’єктів.
Права першого покоління (громадянські і політичні - буржуазна революція)
Права другого покоління (соціально-економичні - соціалістичні вчення)
Права третьего покоління (колективні, солідарні права)
Мають 2 групи:
Мають 2 групи:
права і свободи, які захищають від свавілля інших осіб
права і свободи, які захищають від свавілля з боку держави
Більшість носить абсолютний характер (є не лише невідчужуваними, але й не підлягають обмеженню)
на життя Ст.27
на вільний розвиток своєї особистості Ст. 23
на повагу до гідності кожної людини Ст. 28
на свободу і особисту недоторканість Ст. 29
на недоторканість житла Ст. 30
на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції С. 31
на невтручання в особисте та сімейне життя С. 32
на свободу пересування, вільного вибору місця проживання С. 33.
на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань та на інформацію Ст.34
на свободу світогляду і віросповідання Ст. 35
на свободу об’єднань у політичні партії та громадські організації Ст. 36
на свободу об’єднань у політичні партії та громадські організації Ст. 36
право брати участь в управлінні державними справами С. 38
брати участь у Всеукраїнському і місцевому референдумах Ст. 38
право обирати і бути обраним Ст. 38
право збиратися мирно без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації Ст.39
право направляти індивідуальні і колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб цих органів Ст.40
На свободу слова Ст. 34
право на приватну власність Ст.41
право на приватну власність Ст.41
право на підприємницьку діяльність Ст.42
право на користування об’єктами права суспільної власності Ст.13, 14, 41
право на результати своєї інтелектуальної власності Ст. 41
право на працю Ст.43
право на працю Ст.43
право на страйк Ст.44
право на відпочинок Ст.45
право на соціальний захист Ст. 46
право на житло Ст.47
право на достатній життєвий рівень ст. 48.
право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування Ст.49
право на шлюб, сім’ю Ст 50 –52.
право на освіту Ст.53
право на безпечне для життя і здоров’я довкілля ст. 50
свобода літературної, художньої, наукової, технічної творчості та захист інтелектуальної власності Ст.54
свобода літературної, художньої, наукової, технічної творчості та захист інтелектуальної власності Ст.54
право на результати своєї інтелектуальної творчої діяльності Ст.54
право на захист авторських прав Ст. 54
право на участь у культурному житті та користування культурною спадщиною України Ст. 54
захист Вітчизни Ст. 65
захист Вітчизни Ст. 65
шанування державної символіки Ст. 65.
не заподіяння шкоди природі, культурні спадщини, відшкодування завданих збитків Ст.66.
охорона культурної спадщини ст. 66
сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом Ст.67.
неухильно додержуватися Конституції та законів Ст. 68
не посягати на права й свободи, честі і гідності інших людей Ст. 68.
набуття повної загальної середньої освіти ст. 53
утримувати дітей до їх повноліття Ст. 51
піклуватися про своїх непрацездатних батьків ст. 51
Загальні:
Загальні:
Економічні -
спосіб виробництва
економічний лад країни
свобода підприємницької діяльності
економічна свобода громадян
Організаційні – організація всіх державних органів на здійснення державної політики
Політичні – влада - народу, право на об’єднання, референдуми, вибори.
1. загальносоціальні (ідеологічні, політичні, економічні, власне соціальні та організаційні гарантії)
1. загальносоціальні (ідеологічні, політичні, економічні, власне соціальні та організаційні гарантії)
2. правові (юридичні):
за змістом (матеріальні, процесуальні, організаційні),
за рівнем юридичного статусу (міжнародно-правові та національні, конституційні та галузеві),
за основним суб’єктом їх забезпечення (державні, міжнародні, гарантії, які забезпечуються державою за участю відповідних об’єднань громадян та гарантії, які забезпечуються державою за участю самих громадян)
юридична відповідальність
Конституція України є гарантом прав людини проголошуючи правову, демократичну державу (ст. 1) та визначаючи широке коло конституційних прав і свобод (Розділ ІІ).
Конституція України є гарантом прав людини проголошуючи правову, демократичну державу (ст. 1) та визначаючи широке коло конституційних прав і свобод (Розділ ІІ).
права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ст. 3), що покладає на державу відповідальність за свої дії.
утвердження і забезпечення прав і свобод людини проголошено головним обов’язком держави (ст. 3).
норми Конституції є нормами прямої дії Ст. 8
принцип неможливості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, що погіршують становище людини С. 58.
адміністративно-правові способи захисту прав людини Ст. 40
Парламент України Ст. 92
Парламент України Ст. 92
інститут Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ст. 55
Президент України Ст. 102
Кабінет Міністрів України Ст. 166
Конституційний суд Ст. 147
суди загальної юрисдикції Ст. 55
Прокуратура Ст. 121
Адвокатура Ст. 59
місцеві державні адміністрації Ст. 119
органи місцевого самоврядування Ст. 143
судовий захист прав і свобод (ст. 55):
судовий захист прав і свобод (ст. 55):
ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності (ст. 61),
презумпція невинуватості (ст. 62),
обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (ст. 62),
право не свідчити проти себе, членів сім’ї чи близьких родичів (ст. 63).
Охорона законом прав потерпілого від правопорушень і зловживань владою.
право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої безпідставним засудженням (ст. 62)
та незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (ст. 56).
Право на правову допомогу (ст. 59). допомога надається безкоштовно. Правова допомога надається особі при отримані юридичної інформації (тлумачення норм, правові знання, юридична освіта), при реалізації прав і свобод, при їх захисті.
юрисдикція Європейського суду з прав людини повинна бути визнана державою
вичерпані всі внутрішньодержавні засоби захисту свого права.
держава зобов'язана довести, що такі засоби є ефективними.
правило 6 місяців
Умови неприйнятності скарги (анонімні скарги, справи, які раніше вже розглядалися Судом, скаргу, яка є предметом розгляду в іншому міжнародному органі, скарги, що несумісні з положеннями Конвенції, явно необґрунтовані чи такі, які є зловживанням правом на подання заяви).
Дружнє врегулювання
Судочинство для заявників є безкоштовним. Суд може надати заявнику грант на оплату послуг адвоката, якщо заявник не має достатніх коштів.
сторони (заявник, його представник, держава проти якої подано заяву)
сторони (заявник, його представник, держава проти якої подано заяву)
викладення фактів (коротка суть самої справи)
порушення Конвенції (визначаються конкретні права, гарантовані Конвенцією та Протоколами до неї, які на думку заявника, порушені, з посиланням на відповідні статті, та наводяться аргументи)
виконання положення п.1 ст.35 Конвенції (дається перелік офіційних рішень у справі, із зазначенням дати кожного документа, та інстанції, яка його видала, а також коротка інформація про зміст кожного документа. Вказується також, чи існують інші інстанції, до яких може звернутися заявник, і чому він не використав таку можливість)
предмет заяви (вказується, на які результати очікує заявник)
процедури в інших міжнародних інстанціях (зазначається, чи надсилалися скарги, які є предметом цієї заяви, в інші міжнародні інстанції)
список документів (вказується, які документи (виключно в копіях) додаються до заяви)
декларація та підпис (зміст декларації6 «Я свідомо заявляю, що усі представлені у цій заяві відомості є точними.)
Справа першочергово розглядається Комітетом з 3 суддів
Справа першочергово розглядається Комітетом з 3 суддів
Палата - складається з 7 суддів.
Велика палата - складається з 17 суддів.
Контроль за виконанням рішень Європейського суду з прав людини здійснює Комітет міністрів Ради Європи.