Лев Миколайович Толстой: Від п'ятирічної дитини до мене тільки крок. Від новонародженого до мене страшна відстань.
Вікова психологія на сучасному етапі репрезентована різноманітними напрямами, концепціями, теоріями, які під різними кутами зору і в різних вимірах досліджують особливості психічного розвитку людини на всіх етапах її життя.
Спільною ознакою біо- і соціогенетичного напрямів є те, що джерела й рушійні сили розвитку вони вбачають у позапсихологічних факторах. Представники біогенетичного підходу акцентують на біологічних процесах, що відбуваються в організмі, соціогенетичного — на соціальних процесах, у яких бере участь людина.
Концепція конвергенції (взаємодії) двох факторів розвитку дитини
Онтогенез людини цілісний процес, що виражається окремих і пов'язаних між собою формах (морфологічній, фізіологічній, психічній і соціальній). Це - становлення людини як організму, - як свідомої суспільної істоти, - як особистості.
Розвиток — кількісні та якісні зміни живої людської істоти, зміни необхідні, послідовні, пов'язані з певними етапами її життєвого шляху, і прогресивні, що характеризують її структурне та функціональне вдосконалення.
Розвиток — кількісні та якісні зміни живої людської істоти, зміни необхідні, послідовні, пов'язані з певними етапами її життєвого шляху, і прогресивні, що характеризують її структурне та функціональне вдосконалення.
Поняття "формування" застосовують насамперед для характеристики процесу розвитку індивіда під впливом зовнішніх соціальних факторів
"Дозрівання"— це насамперед зміни індивіда чи окремих його функцій і процесів унаслідок дії внутрішніх вроджених факторів.
Поняття "становлення"вказує на набуття нових ознак та форм у процесі розвитку.
Розвиток людської психіки неперервний процес, в якому виявляються якісні зміни (поява одних і зникнення інших якостей, ознак, властивостей), зумовлені змінами кількісними
Психіка розвивається як дедалі складніша і структурно організованіша динамічна система, процес її розвитку йде від окремих елементів до цілого, від структурно нижчого до вищого
Нерівномірність розвитку - навіть за найсприятливіших зовнішніх умов різні психічні явища формуються з різною швидкістю.
Інтеграція - перехід від недостатньо систематизованого об'єднання фрагментарних психічних процесів і станів до чітко окреслених процесів, станів та якостей особистості, формування більшої цілісності та стійкості психіки.
5. Детермінованість – оскільки людина є біосоціальною істотою , її розвиток зумовлений багатьма чинниками.
5. Детермінованість – оскільки людина є біосоціальною істотою , її розвиток зумовлений багатьма чинниками.
6. Сензитивність – у певні вікові періоди виникають найсприятливіші умови для розвитку певних психічних властивостей.
7. Пластичність – забезпечує компенсацію, заміну дії однієї психічної функції іншою.
8. Включення індивіда в систему діяльності.
9. Наявність зовнішніх і внутрішніх суперечностей.
10. Постійний прогрес особистості.
11. Саморозвиток особистості.
Детермінанти психічного розвитку
Макросоціальні умови
Мікросоціальні умови
Психосоматичні чинники
Умови психічного розвитку
Внутрішні суперечності – рушійні сили розвитку людської психіки