Завдання дослідження

Народний ансамбль пісні і танцю «Полісся» засновано у 1959 році.

• Народний ансамбль пісні і танцю «Полісся» засновано у 1959 році.

• На даний час колектив очолюють:

• художній керівник і хормейстер – заслужений працівник культури України Михайло Іванович Артемюк,

• балетмейстер – Артур Іванович Дірко,

• концертмейстер - заслужений працівник культури України Микола Куркач.

• У репертуарі колективу українські народні пісні і танці, пісні літературного походження, вокально-хореографічні композиції.

У 1960 році колективу було присвоєно почесне звання «народний».

• У 1960 році колективу було присвоєно почесне звання «народний».

• Ансамбль неодноразово був нагороджений відзнаками обласної, міської адміністрації, є учасником багатьох фестивалів, конкурсів, оглядів:

• 1960 рік – учасник Декади української літератури та мистецтва у м. Москва;
• 1961 рік – учасник Всесвітнього форуму молоді м. Москва;
• 1962 рік – учасник Всесвітнього фольклорного фестивалю, що проходив у м. Стражниця Чехословаччина;
• у 1964 році колектив виступав на Республіканському телебаченні у програмі «Інтербачення», що транслювалась для української діаспори;
• у 1967 році ансамбль стає лауреатом республіканського та Всесоюзного фестивалів самодіяльного мистецтва;
• у 1970 році «Полісся» – лауреат Всесоюзного фестивалю самодіяльного мистецтва;

Український народ здавна розвивав і поглиблював зміст танцювального мистецтва, створював нові художні форми.

• Український народ здавна розвивав і поглиблював зміст танцювального мистецтва, створював нові художні форми.

• Особливо яскрава група сюжетних танців, провідною темою яких є побут народу.

• Побутові танці дуже різноманітні щодо хореографічного малюнка. Проте всі вони в своїй основі побудовані на одних і тих же танцювальних рухах: «перемінний крок», «тинки», «присядки», «вихиляси», «голубці», «дрібушки», «притупи» тощо.

• Усі відомі танцювальні рухи та їх варіанти — це наслідок багатовікової народної практики в галузі мистецтва танцю. Вивчаючи технологію виконання танцювальних рухів, легко помітити, що в їх основі лежить той чи інший момент трудового процесу або якась дія людини.

• Першу класифікацію запропонував Василь Верховинець, поділивши всі українські танці на масові, парні й сольні.

• Музикознавці класифікують їх за характером музичного супроводу: гопаки, козачки, польки, мазурки, кадрилі тощо.