(Перерахунок простий: в середньому баррель в добу дорівнює 50 тоннам в рік)
Закон збереження енергія - енергія не зникає, а трансформується.
Закон збереження енергія - енергія не зникає, а трансформується.
Ефективність енергії - відсоток корисної енергії, яку можна узяти від системи.
При трансформаціях втрати неминучі завжди. Приклад - людина. Їжа - джерело енергії людського тіла - ефективність приблизно 5 відсотків!
Авіаціного двигуна до 40%
Уся історія людства - це історія опанування людини джерелами енергії!
Електрика, пара, гаряча вода та ін. - вторинний вид енергії, після її перетворення з первинних джерел
Електрика, пара, гаряча вода та ін. - вторинний вид енергії, після її перетворення з первинних джерел
Енергетичні ресурси (джерела енергії) – це матеріальні об’єкти, в яких зосереджена енергія, придатна для практичного використання людиною.
Енергетичні ресурси (джерела енергії) – це матеріальні об’єкти, в яких зосереджена енергія, придатна для практичного використання людиною.
Енергоресурси поділяють на первинні та вторинні.
Первинні енергоресурси - це природні ресурси, які не переробляли і не перетворювали: сира нафта, природний газ, вугілля, горючі сланці, вода річок і морів, гейзери, вітер тощо.
У свою чергу, первинні ресурси поділяють на відновлювані і невідновлювані.
Невідновлювані джерела енергії – це природно утворені та накопичені в надрах планети запаси речовин, здатних за певних умов звільняти енергію, що міститься в них. Такими є викопне органічне паливо (вугілля, нафта, природний газ, торф, горючі сланці), ядерне паливо.
Відновлювані джерела енергії – ті, відновлення яких постійно здійснюється в природі (сонячне випромінювання, біомаса, вітер, вода річок та океанів, гейзери тощо), і які існують на основі постійних чи періодично виникаючих в природі потоків енергії, наприклад:
Відновлювані джерела енергії – ті, відновлення яких постійно здійснюється в природі (сонячне випромінювання, біомаса, вітер, вода річок та океанів, гейзери тощо), і які існують на основі постійних чи періодично виникаючих в природі потоків енергії, наприклад:
сонячне випромінювання (біомаса, енергія сонця, вітру, хвиль);
гравітаційна взаємодія Сонця, Місяця і Землі (наслідком якої є, наприклад, морські припливи та відпливи);
теплова енергія ядра Землі, а також хімічних реакцій і радіоактивного розпаду в її надрах (геотермальна енергія джерел гарячої води - гейзерів).
Крім природних джерел відновлюваних енергоресурсів, сьогодні дедалі більшого значення набувають антропогенні, до яких належать теплові, органічні та інші відходи діяльності людства.
Згідно з класифікацією Міжнародного енергетичного агентства до відновлюваних джерел енергії належать такі категорії:
Згідно з класифікацією Міжнародного енергетичного агентства до відновлюваних джерел енергії належать такі категорії:
відновлювальні джерела енергії (ВДЕ), які спалюються, та відходи біомаси:
тверда біомаса і тваринні продукти: біологічна маса, у тому числі будь-які матеріали рослинного походження, що використовуються безпосередньо як паливо або перетворюються на інші форми перед спалюванням (деревина, рослинні відходи і відходи тваринного походження; деревне вугілля, яке одержують з твердої біомаси);
газ/рідина з біомаси: біогаз, отриманий у процесі анаеробної ферментації біомаси і твердих відходів, який спалюється для виробництва електрики і тепла;
муніципальні відходи: матеріали, що спалюються для продукування теплової та електричної енергії (відходи житлового, комерційного і громадського секторів). Утилізуються муніципальною владою з метою централізованого знищення;
промислові відходи: тверді й рідкі матеріали (наприклад, автомобільні покришки), що спалюються безпосередньо, зазвичай на спеціалізованих підприємствах, для виробництва теплової й електричної енергії.
гідроенергія: потенційна, або кінетична, енергія води, перетворена на електричну енергію за допомогою гідроелектростанцій, як великих, так і малих;
гідроенергія: потенційна, або кінетична, енергія води, перетворена на електричну енергію за допомогою гідроелектростанцій, як великих, так і малих;
геотермальна енергія: теплова енергія, що надходить із земних надр, зазвичай у вигляді гарячої води або пари. Використовується для виробництва або безпосередньо як джерело тепла для систем теплопостачання, потреб сільського господарства тощо;
сонячна енергія: випромінювання Сонця, що використовується для одержання гарячої води та електричної енергії;
енергія вітру: кінетична енергія вітру, що застосовується для виробництва електроенергії у вітрових турбінах;
енергія припливів, морських хвиль і океану: механічна енергія припливних потоків , або хвиль, що використовується для виробництва електричної енергії.
Валовий потенціал ВДЕ – середньорічна кількість енергії, що міститься у даному виді ВДЕ при повному її перетворенні у корисну енергію.
Валовий потенціал ВДЕ – середньорічна кількість енергії, що міститься у даному виді ВДЕ при повному її перетворенні у корисну енергію.
Технічний потенціал ВДЕ – частина валового потенціалу, перетворення якого у корисну енергію можливе при даному рівні розвитку технічних засобів та при дотриманні вимог по захисту навколишнього середовища.
Економічний потенціал ВДЕ – частина технічного потенціалу, перетворення якого у корисну енергію економічно доцільно при даному рівні цін на викопне паливо, теплову та електричну енергію, обладнання, матеріали та транспортні послуги, оплату праці …
Економічний потенціал відновлюваних джерел енергії у світі сьогодні оцінюють у 20 млрд. т у.п. на рік, що удвічі перевищує об’єм річного видобування всіх видів викопного палива. Ця обставина вказує найбільш раціональний шлях розвитку енергетики майбутнього.
Економічний потенціал відновлюваних джерел енергії у світі сьогодні оцінюють у 20 млрд. т у.п. на рік, що удвічі перевищує об’єм річного видобування всіх видів викопного палива. Ця обставина вказує найбільш раціональний шлях розвитку енергетики майбутнього.
їх використання не змінює енергетичний баланс планети.
альтернативні транспортні палива:
альтернативні транспортні палива:
зріджений нафтовий газ,
синтетичні палива
біопалива
природний газ
суміші, що містять не менше 85% спирту,
водень
електроенергія.
Альтернативні авіаційні палива:
біо- і кріогене паливі,
газ
сонячні батареї.
газифікація твердих палив з подальшою виробленням енергії з газового теплоносія шляхом спалювання;
газифікація твердих палив з подальшою виробленням енергії з газового теплоносія шляхом спалювання;
зрідження твердих палив через газифікацію;
отримання рідких палив з природних газів;
пряме зрідження твердих палив(ггідрогенізація);
псевдозрідження твердих палив(кіпящий шар);
ресурсо- та енергозберігаючі технології.
При цьому виділяються в особливі напрямки:
одержання і застосування водню (воднева енергетика);
виробництво альтернативних моторних палив (етанол, біодизель, та ін.).
Законодавчу основу для виробництва відновлюваної енергії утворюють:
Законодавчу основу для виробництва відновлюваної енергії утворюють:
Закон "Про альтернативні види рідкого та газоподібного палива" від 14 січня 2000 р., № 1391-ХІV, з доповненнями від 21 травня 2009 р. № 1391-ІV;
Закон "Про альтернативні джерела енергії" від 20 лютого 2003 р. № 555-ІV, з доповненнями від 25 вересня 2008 року, № 601-VI.
Перший закон визначає принципи політики сприяння, другий - державні механізми регулювання.
Перший закон визначає принципи політики сприяння, другий - державні механізми регулювання.
Щоправда, у зазначених документах, як і раніше, відсутні конкретні заходи підтримки.
Оскільки ВДЕ сьогодні ще не конкурентоспроможні, інвестиційні рішення приватних підприємств суттєвою мірою залежать від форм державної підтримки.
Перші заходи сприяння були ухвалені у законі про запровадження так званих "зелених тарифів" від 25 вересня 2008 р. (№601-VI). Закон містить доповнення до законів "Про електроенергетику" та "Про альтернативні джерела енергії".
Закон "Про електроенергетику" визначає спеціальні тарифи для тієї електроенергії, яка виробляється із альтернативних джерел.
Закон зобов'язує операторів мереж (обленерго) купувати електроенергію у генеруючих компаній і подавати її в мережі, якщо виробництво здійснюється із визначених у Законі відновлюваних джерел.
Точний розмір тарифів, що сплачуються генеруючим компаніям, визначається через "зелений оптовий тариф" та через розроблені національним регулюючим органом (Національною комісією регулювання електроенергетики - НКРЕ) коефіцієнти для відповідних генеруючих технологій.
Точний розмір тарифів, що сплачуються генеруючим компаніям, визначається через "зелений оптовий тариф" та через розроблені національним регулюючим органом (Національною комісією регулювання електроенергетики - НКРЕ) коефіцієнти для відповідних генеруючих технологій.
Чинний в даний час "зелений оптовий тариф" на електроенергію був уперше визначений НКРЕ 15 січня 2009 р. у розмірі 0,6624 грн./кВт·год до сплати податку на додану вартість.
Потім на цій основі визначаються ціни на окремі енерготехнологїї шляхом множення "зеленого тарифу" на відповідний коефіцієнт.
Коефіцієнти для різних видів генерації є такими:
Коефіцієнти для різних видів генерації є такими:
1,2 для електроенергії від ВЕУ потужністю до 600 кВт;
1,4 для електроенергії від ВЕУ потужністю від 600 до 2000 кВт;
2,1 для електроенергії від ВЕУ потужністю понад 2000 кВт;
2,3 для електроенергії з біомаси;
4,8 для електроенергії від наземних об'єктів сонячної енергетики;
4,4 для електроенергії від сонячних електроенергетичних об'єктів потужністю до 100 кВт встановлених на дахах;
4,6 для електроенергії від сонячних електроенергетичних об'єктів потужністю понад 100 кВт;
0,8 для електроенергії, виробленої малими гідроелектростанціями.
Станом на 1 січня 2009 р. була встановлена роздрібна ціна у розмірі 1,3446·грн./кВт·год до сплати податку на додану вартість.
Станом на 1 січня 2009 р. була встановлена роздрібна ціна у розмірі 1,3446·грн./кВт·год до сплати податку на додану вартість.
Генеруючі компанії, які використовують відновлювані джерела енергії, мають також право на безпосереднє постачання кінцевому споживачу, якщо він готовий платити "зелений тариф", що з огляду на субсидування ціни на електроенергію для приватного використання (0,024 евро) не видається імовірним.
Закон передбачає поступове скорочення коефіцієнтів при сплаті тарифів для новоспоруджених установок.
Відповідно до цього:
після 2014 р. коефіцієнт зменшується на 10%;
після 2019 р. - на 20%;
після 2024 р. - на 30%.
"Зелений тариф" діятиме до 2030 р.
Закон також передбачає захист інвесторів від девальвації, прив'язуючи "зелений тариф" до обмінного курсу євро станом на 1 січня 2009 р. (1 євро = 10,85546 грн.).
